Покорміть "зомбі". Чи варто підтримувати бізнес під час пандемії

Автор Politico Europe Пол Тейлор у своєму матеріалі різко розкритикував прихильників відмови від державної підтримки для бізнесу в умовах пандемії, закликаючи діяти покроково і більш обережно.

Міністерства фінансів по всій Європі наполягають на поступову відмову від введеної через пандемію практики відпусток для працівників, які останні вісім місяців працюють вхолосту.

Ефекти скнарості

За твердженням скнар, з урахуванням величезних витрат і зростанням державного боргу уряди більше не можуть дозволити собі продовжувати компенсувати доходи домогосподарств. Економіці потрібно вже надати можливість пристосуватися до ситуації.

І це буде жахливою помилкою. Передчасна відмова від підтримки була б катастрофою в соціальному і політичному плані. Вона прирече мільйони європейців на тривале безробіття, оскільки рівень захворюваності коронавірусом знову зростає, а будь-яких явних ознак появи в широкому доступі вакцини або ліків все ще немає. Такий крок створить проблеми для відновлення економіки і призведе до втрати людьми навичок і стабільно високого рівня безробіття.

За словами критиків держпідтримки, механізми звільнень занадто дорого обходяться, вони не вибіркові і дають можливість для зловживань з боку роботодавців. Один консервативний депутат з Християнсько-демократичного союзу, партії канцлера Ангели Меркель, поскаржився, що сотні тисяч держслужбовців отримали "річну творчу відпустку".

Більш того, додають вони, чим довше триває криза, тим більше уряду просубсидують робочі місця-"зомбі" — ті, які не будуть актуальні на підприємствах; ті, які потрібно автоматизувати або скоротити. Замість цього владі слід підштовхувати працівників до перекваліфікації та пошуків роботи в тих галузях, які будуть розвиватися в економіці після пандемії.

Згідно з опитуванням німецьких економістів, проведеним Інститутом економічних досліджень (ifo) і консервативною газетою Frankfurter Allgemeine Zeitung, дві третини респондентів стурбовані зростанням числа фірм-"зомбі"; половина вважає, що неплатоспроможні компанії тримаються на плаву завдяки Kurzarbeit (моделі компенсації заробітків при неповному робочому дні).

"На жаль, у деяких заходів державної допомоги є побічні ефекти, — сказав Ніклас Потрафке, глава Центру державних фінансів і політичної економії ifo. — Вони роблять усе для того, щоб у компаніях без переконливої бізнес-моделі штучно підтримувалося життя".

У той же час критики не здатні визнати той факт, що криза спровокована ні нормальним бізнес-циклом, а раптовою глобальною надзвичайною ситуацією в сфері суспільної охорони здоров'я.

Нікому не відомо, коли корнавірус вдасться перемогти або наскільки серйозним буде економічний збиток від подальших локдаунів.

Що занадто, то нездраво

З огляду на стрибок популярності відеоконференцзв'язку Zoom, чи можна очікувати того, що авіаперельоти повернуться до показників до Covid-19? Чи буде спад у туристичній галузі тривалим або ж короткостроковим? Чи зроблять інтернет-магазини непотрібними торгові центри і звичайні магазини? Чи зростуть коли-небудь знову продажі автомобілів на викопному паливі? Ці невідомі зміни безпосередньо впливають на майбутнє мільйонів робочих місць в аерокосмічній, авіаційній, туристичній, роздрібній та автомобільній галузях.

І коли ми вирішимо відповісти на ці запитання, головним буде: коли і як починати вже відмовлятися від стимулювання економіки?

Приклади з минулого вимагають від нас обережності. Наприклад, поспіх зі скороченням витрат бюджету і жорсткістю грошово-кредитної політики завадили відновленню економіки Сполучених Штатів після Великої депресії і в 1937 р. підвели країну до рецесії. Аналогічні політичні заходи, прийняті після світової фінансової кризи, двічі привели до рецесії в єврозоні — у 2011 і 2012 рр., тим самим посилюючи положення людей і сприяючи зростанню привабливості націоналістичного популізму.

У такому випадку буде краще продовжувати підтримувати працівників, особливо з урахуванням того, що не за горами інфляція, а країни єврозони можуть брати позики під майже нульову процентну ставку, оскільки Європейський центральний банк скуповує їх облігації.

"Ми цілком здатні покрити будь-який дефіцит і отримувати позики протягом наступних кількох років, — зазначає професор економічної історії в Університеті Сассекса Нік Крафтс. — У найближчі 12 місяців як і раніше буде необхідно забезпечувати соціальне страхування держави. Те, що нам добре відомо з 1930-х років. Сам ринок це зробити не здатен ".

Як раніше заявила журналістам глава Європейського центрального банку Крістін Лагард, "вкрай важливо", щоб "системи бюджетного захисту, створені урядами під час цієї кризи, не скасували занадто рано".

Не всі мертві однаково мертві

На щастя, на даний момент влади, схоже, прислухаються до цієї думки.

Стрімке зростання числа випадків коронавірусу в Великобританії змусив главу казначейства Ріші Сунак на початку жовтня відмовитися від планів щодо припинення програми, що компенсує до 80% доходів британських працівників. Навпаки, цю програму продовжили ще на шість місяців, хоча скоротили виплати до двох третин від зарплати для працівників пабів, ресторанів та інших закладів, які найсильніше постраждали від локдаунів, введених владою тих районів, де вони знаходяться.

Франція і Італія продовжили термін дії програми вимушених відпусток, які вони також планували закрити. Німеччина розширила свою систему Kurzarbeit і скасувала вимогу до компаній компенсувати частину витрат.

Звичайно, все це не означає, що схеми по збереженню робочих місць не слід змінювати. Насправді є вже чимало цікавих ідей щодо того, що необхідно зробити.

Виступаючи проти практики звільнень, економісти підкреслюють, що ці практики слід зробити більш виборчими і "вузькими", щоб підприємства поступово брали участь все більше в тому, щоб зберегти працівників; а гроші платників податків при цьому повинні направлятися на інвестиції в "зелену" і цифрову економіку майбутнього.

Експерти Організації економічного співробітництва і розвитку (ОБСЄ) рекомендують змушувати фірми розподіляти вартість невідпрацьованих годин, щоб бути впевненими в тому, що субсидування захистить затребувані робочі місця. Державна підтримка повинна бути тимчасовою, але обмеження не повинні бути викарбувані в камені, з огляду на непередбачуваність пандемії.

Виплати за короткострокову роботу і, як правило, менші допомоги по безробіттю повинні бути більш тісно пов'язані, що стане потужним стимулом для працівників повернутися до звичайного графіку або шукати іншу роботу. Державі слід більше допомагати з пошуком роботи і профорієнтацією, щоб забезпечити мобільність робочої сили, а також сприяти навчанню людей, поки вони працюють неповний день.

Жан Пізані-Феррі, Олів'є Бланшар і Томас Філіппон у дослідженні, проведеному для для Інституту міжнародної економіки Петерсона, пропонують на етапі відновлення економіки замінити програми збереження робочих місць субсидіями на заробітну плату, наприклад, у ресторанах, де правила соціального дистанціювання тимчасово знижують продуктивність кадрів.

Що ж стосується критики "зомбі"-роботи, то в досить цікавому дослідженні економістів Банку Фінляндії висувається припущення, що багато хто з так званих "зомбі"-фірм, які отримали державні субсидії під час фінансової кризи, насправді не були такими вже мертвими. Дві третини ожили і стали цілком здоровими фірмами.

У будь-якому випадку краще ризикнути, змирившись з декількома "зомбі", ніж створити кладовище, де будуть поховані мільйони робочих місць.