Куй залізо, поки гаряче: наука і індустрія зібралися вирішувати проблеми спільно
2-3 жовтня в Києві зібралися глави Міністерства освіти і науки, Міністерства соціальної політики, представники та керівники вищих навчальних закладів, академіки Національної академії наук України, керівники науково-дослідних інститутів, об'єднання підприємств "Металург-пром", міжнародної асоціації Worldsteel і промислових підприємств металургійної галузі. Зібралися вони для обговорення актуальних проблем на Міжнародному металургійному форумі "Наука та інновації". Організаторами форуму виступили НАН України, "Смарт Холдинг", "Метінвест", "Інтер-пайп", "Арселорміттал Кривий Ріг" і Evraz.
В ході обміну думками учасники форуму дійшли єдиного висновку, що металургійна галузь залишається основою для економіки України, незважаючи на складні умови, в яких вона опинилася. Зуміла вижити в умовах окупації Донбасу і світової галузевої кризи, українська металургія продовжує боротися за виживання, направляючи значні кошти в модернізацію і підтримуючи такі суміжні галузі, як транспорт, будівництво і машинобудування. Проте проблеми існують, і їх необхідно вирішувати.
Велике майбутнє
Роль металургії в українській економіці з часом може зрости ще більше. Вже сьогодні економісти прогнозують економічне зростання в найближчі роки, а це неминуче повинно означати запуск і реалізацію великих інфраструктурних проектів, ремонт і будівництво мостів та об'єктів транспортної інфраструктури, будівництво промислових підприємств і житлове будівництво. Все це потребує додаткових обсягів металу, і його споживання на внутрішньому ринку може істотно зрости. Досить навести буквально один факт: за даними Українського центру сталевого будівництва, потенціал споживання сталі в каркасному будівництві в країні дозволяє дати семиразовий зростання.
На думку голови комітету Верховної Ради з промислової політики Віктора Галасюка, збільшення внутрішнього споживання металопродукції та стимулювання її експорту має стати основою для розвитку ГМК України. А заяви про те, що металургія та промисловість - це минуле, є найбільшою стратегічною помилкою, вважає депутат. "Люди, які так кажуть, зовсім нічого не розуміють в економіці. Якщо ми подивимося на стратегічні документи, програмні документи розвитку Європейського Союзу та країн - лідерів економічного розвитку, ми знайдемо там головне місце промислової політики і підтримки таких стратегічних напрямків, як металургія. ГМК - це чверть нашої промисловості, це чверть нашого товарного експорту, а значить, це опора стабільності гривні", - заявив Віктор Галасюк.
Однак, щоб дісталися у спадок від колишнього СРСР підприємства змогли задовольняти внутрішній і зовнішній попит, виробляти продукцію на рівні світових стандартів, необхідна їх подальша модернізація. Приміром, група "Метінвест" вже багато років вкладає значні кошти в оновлення своїх потужностей.
Проекти холдингу - найбільші в країні за обсягом інвестицій: тільки ведеться реконструкція аглофабрики на ММК ім. Ілліча обійдеться в $220 млн. Проте попереду не менш великі проекти з модернізації виробничих потужностей. До 2030 р. "Метінвест" планує інвестувати $8,8 млрд, повідомив на форумі директор з маркетингу групи Роман Курашов. "Велика частина - $5,7 млрд - буде інвестована в металургійні активи, а в гірський сегмент - $3,1 млрд. Зрозуміло, що в підсумку це будуть найсучасніші виробництва, які зажадають сучасні технології. Це буде вже металургія на стику з інформаційними технологіями, так звана "Індустрія 4.0", - заявив він. Прикладом може служити доменна піч №3 на "Запо-сталі", при реконструкції якої була використана передова світова практика. Ще до початку реконструкції була створена інтелектуальна модель доменної печі, що дозволило підвищити ефективність реконструкції, скоротити терміни її проведення, а на етапі планування дозволило виявити і усунути понад 11 тис. помилок. Згідно з новими європейськими вимогами нова піч буде оснащена покращеною системою аспірації і приладами безперервного автоматичного контролю. Реалізація цих та майбутніх проектів дозволить не тільки збільшити виробництво, але й істотно знизити його собівартість, скоротити шкідливі викиди і підвищити якість продукції.
Варто відзначити, що підприємства ГМК проводять реконструкцію в непростих умовах: блокада окупованих територій, яка обернулася проблемами з поставками сировини, загроза підвищення залізничних тарифів, що загрожує істотним зростанням витрат, а на деяких підприємствах - ще й близькість до лінії зіткнення. Однак навіть у такій ситуації підприємства працюють. За словами генерального директора Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ) Муси Магомедова, з-за постійних перебоїв з енергопостачанням, спричинених воєнними діями, на підприємстві фактично був створений енергоострів, який управлявся в ручному режимі. "Хоча раніше таких прикладів у нас не було, так само як і роботи під обстрілом протягом трьох років", - сказав він на форумі. З початку бойових дій на Авдіївському коксохімі було зафіксовано 320 влучень снарядів, однак завод пристосувався і до цього. "Після першої зупинки консервація потужностей зайняла чотири доби. Але ми навчилися, тому остання консервація зайняла 60 годин", - сказав він. Незважаючи на такі труднощі, за час бойових дій "Метінвест" інвестував тільки в екологічну модернізацію АКХЗ майже 180 млн грн.
Кадри вирішують все
Разом з модернізацією обладнання на підприємствах ГМК відбувається і удосконалення технологій і процесів виробництва. Однак нові машини і сучасні технології - це тільки половина справи. Для того щоб все це працювало, необхідні умілі робочі руки. І якраз проблеми із забезпеченням українських підприємств кваліфікованим персоналом стали однією з тем для обговорення на форумі. До речі, участь у ньому взяли представники практично всіх металургійних підприємств, науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів, які готують кадри для українського ГМК.
Одна з проблем, з якими зіткнулися сьогодні металургійні підприємства, - брак робітників. Безвізовий режим з Європою, якого всі так раділи, дав українцям не тільки можливість побачити Париж і Лондон, але і підштовхнув багатьох знятися з насидженого місця і відправитися на Захід у пошуках кращого життя. Витік кадрів торкнулася і підприємств українського ГМК і загрожує обернутися в найближчі роки серйозною проблемою. "Вже зараз відтік кадрів - вузьке місце для багатьох компаній", - зазначив на форумі президент Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков. Молодь з промислових центрів виїжджає до країни, де може знайти роботу на металургійних підприємствах, - в Чехію і Польщу. "10% молодих фахівців виїхали в Європу на заробітки", - зазначила на конференції директор з персоналу Південного Гзк Лілія Ваховська. Примітно, що відтік кадрів наклався на загальну для всієї країни демографічну проблему - дає про себе знати низька народжуваність.
Ще одна проблема, на якій наголошували учасники форуму, - переорієнтація молоді на інші, сучасні (як їй здається) професії: всі хочуть бути програмістами, економістами, заробляти гроші в інтернеті і за допомогою стартапів, а до промислових професій - гірник, металург, механік - мало хто прагне. За словами професора Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України Олексія Смирнова, соціальний статус професії металурга в наші дні сильно впав. "Раніше була спадкоємність поколінь - діди і батьки агітували дітей піти по їх шляху, і перспектива кар'єрного росту була зрозумілою". Падіння престижу професій в ГМК відзначали й інші учасники форуму. "Ми втратили престиж професії, і ми, металурги, не доклали зусиль, щоб молоді вкласти в голову засадничі речі їх подальшого життя. Ми не популяризували ідею чорної металургії, її важливість для економіки України. Це наша спільна вина", - сказав генеральний директор "Азовсталі" Енвер Цкітішвілі. "Один час було модно бути економістами, юристами та айтішниками, а престижність технічних професій впала. На рівні держави щось робиться, але цього недостатньо. Потрібно більш ефективно регулювати держзамовлення на ці спеціальності", - додав голова Федерація металургів України Сергій Біленький.
Металурги відчули кадрову проблему не сьогодні і вже вживають заходів щодо її вирішення. "Ми працюємо з вищими навчальними закладами, з технічними навчальними закладами, щоб на ранніх етапах ідентифікувати "зірок", яких ми можемо підтримати, щоб згодом ці люди могли прийти працювати на наші підприємства. Це робота зі шкільної лави - популяризація металургії, пояснення, в першу чергу батькам і дітям, що у металургії є майбутнє. Це - високоінтелектуальна, наукомістка галузь, у якій чудове майбутнє в нашій країні і з якої можна пов'язувати своє життя", - зазначив на форумі генеральний директор "Метінвесту" Юрій Риженков.
Для залучення молоді підприємства укладають договори зі студентами третього-четвертого курсів, щоб вони могли отримати робочі спеціальності, і планують навчати кращих студентів за рахунок підприємств. Як зазначив директор з корпоративних відносин компанії "Інтерпайп" Дмитро Кисилевський, компанія відкрила двері для екскурсантів і всіляко популяризує не лише власне підприємство, але й інженерні науки взагалі. І це приносить результат. Наприклад, організований компанією фестиваль науки, техніки і сучасних технологій Interpipe TechFest відвідали 15 тис. осіб. "У людей є попит на інженерію", - запевняє Кисілевський. Енвер Цкітішвілі, у свою чергу, відзначає, що у "Метінвесту" найближчим часом з'явиться програма по фінансуванню науки, а також будуть переглянуті підходи до забезпечення інтересів тієї молоді, яка приходить працювати на "Азовсталь".
Такої активної витоку кадрів, про яку кажуть наші колеги, ми не відчуваємо. Але, незважаючи на це, докладаємо багато зусиль до того, щоб кадрової проблеми не виникало в майбутньому. Ми допомагаємо навчальним закладам, розвиваємо їх матеріальну базу, також допомагаємо і студентам: якщо вчаться добре, то ми оплачуємо їх навчання, якщо немає - вони платять за себе самі.
Крім того, самим талановитим ми допомагаємо у кар'єрному зростанні - щоб стати начальником цеху, не потрібно, як раніше, чекати все життя. У нас є куди рости - молоді і розумні хлопці після інституту буквально за два-три роки доростають до заступників начальників цехів. Це в 25 років, коли в тебе в підпорядкуванні може бути 300-400 осіб. Тому у нас працює багато молоді, і вона не хоче їхати з міста. У нас міцний, злагоджений колектив.
Комплексний підхід
На думку Олександра Каленкова, підхід до вирішення проблеми має бути комплексним. "Велика Проблема, і для її вирішення потрібні зусилля всіх - і академічної науки, і прикладної. Ми не вирішимо проблему шляхом перекладання відповідальності на підприємства. Підприємства внесуть свій внесок, але який повинен бути механізм, як підприємства можуть співпрацювати з вузами, з ПТУ і технікуми, яка повинна бути зв'язок підприємств з академічною наукою - ось на це має відповісти цей форум та інші. Проблему потрібно вирішувати системно - зв'язати підприємство, промисловість, науку і освіту", - каже Каленков і додає, що шанс вижити у металургії з'явиться тільки в тому разі, якщо цьому не завадить необдумана політика держави.
Держава в дійсності повинно стати посередником між бізнесом і наукою, сходяться на думці експерти. Як зазначив на форумі перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець, сьогодні українська економічна система нечутлива до інновацій. "Це неприпустимо в XXI столітті, оскільки призведе до нашого застою. Ми повинні це кардинально міняти. Ми повинні розуміти, що бізнес і наука працюють по-різному. В науці можна фантазувати, пропонувати ідеї, які будуть актуальні через 20 років, можна говорити про висадку на Марс. Бізнес повинен заробляти гроші вже сьогодні, він не має права на такі далекосяжні фантазії. І посередником у цьому процесі, в цьому діалозі має бути держава, має бути уряд, які пропонують гармонізацію цих відносин", - сказав чиновник.
У той же час металурги чекають від держави не тільки участі у вирішенні проблем з кадрами, але і підтримки щодо захисту внутрішнього ринку. "Завдання держорганів - це захист внутрішнього ринку та сприяння в просуванні металопродукції на експортних ринках, оскільки глобальна конкуренція посилюється", - заявив заступник генерального директора "Арселорміттал Кривий Ріг" Володимир Ткаченко. За його словами, Україна при вступі до СОТ погодилася на нульові ставки ввезення металопрокату на свою територію і тепер метал в Україну можна імпортувати абсолютно вільно, а значить, внутрішній ринок потребує захисту. Він зазначив, що уряд має активніше сприяти захисту вітчизняних виробників і торгових суперечках з іншими країнами. Зокрема, "Арселорміттал Кривий Ріг" вже отримав підтримку від українського уряду щодо антидемпінгового розслідування в США арматурі. "Ми беремо активну участь у цьому розслідуванні і отримали допомогу від Міністерства економічного розвитку і торгівлі, щоб продовжити кейс, оскільки ми не встигали подати документи", - зазначив він.
Науковий потенціал
Велику увагу учасники форуму приділили і ролі науки в сучасному металургійному виробництві. Хоча металургія - галузь досить консервативна, і в ній застосовуються процеси, відкриті десятки років тому. Однак удосконалення цих процесів йде постійно з'являються нові технології обробки металу, вчені глибше розуміють тонкощі процесів, що відбуваються у агрегатах металургійного виробництва. Підтвердження тому - близько 70 доповідей професорів, докторів і кандидатів технічних наук, представлених на форумі. Науковий потенціал профільних вузів та НДІ, напрацьований десятиліттями, дозволяв Україні завжди однією з перших застосовувати в металургійній галузі нові технології. Як зазначив глава "Метінвесту" Юрій Риженков, перша установка пиловугільного вдування палива в промислових масштабах було впроваджено в Україні ще в 70-х роках минулого століття, перша машина безперервного лиття заготовки (МБЛЗ) також була побудована саме в Україні. Сьогодні українським підприємствам постійно доводиться в жорстких умовах конкурувати з виробниками металу з Росії, Китаю і Туреччини, і саме впровадження нових наукових розробок дозволить зберігати лідируючі позиції в боротьбі за ринки збуту. Тому, за словами Риженкова, потрібно не тільки об'єднати зусилля науки, бізнесу, політиків і держави в плані реформування системи освіти, але й посилити співпрацю металургійних підприємств з навчальними та науково-дослідними ін - ститутами.
Домовилися попрацювати разом
За підсумками форуму його учасники підписали меморандум, в якому зафіксували основні напрямки подальшої співпраці підприємств, наукових і навчальних закладів, а також державних органів. Сторони домовилися сприяти розвитку транспортної інфраструктури, а саме: усунути обмеження по пропускній здатності на проблемних ділянках залізниці, ліквідувати дефіцит локомотивів і вирішити проблему нерівномірного розподілу вагонів між відправниками вантажів. Однією з головних цілей стало недопущення чергового необґрунтованого підвищення тарифів на послуги монополії "Укрзалізниці". Незважаючи на те, що економіка почала демонструвати ознаки зростання, а підприємства вітчизняного ГМК 80% вантажів перевозять залізницею, різке - на 22,5% - підвищення тарифів може призвести до зворотного економічного ефекту і замість зростання отримаємо зниження. "Збільшення має бути передбачуваним, обґрунтованим і погодженим з вантажовідправниками", - йдеться в меморандумі.
Також в меморандумі відображена ініціатива підготувати законодавчу базу для зниження портових зборів в Україні - сьогодні вони є одними з найвищих у світі. Кабінет Міністрів вже анонсував зниження зборів на 20%, проте до економічно обґрунтованого рівня ближче показник зниження на 40-50%, і тоді вони будуть порівнянні зі зборами в портах світу.
Металурги і вчені пропонують - і це також зафіксовано в меморандумі - створити комплексну програму розвитку внутрішнього ринку металопродукції, що не тільки приведе до розвитку суміжних галузей, але і дозволить експортувати продукцію з більш високою доданою вартістю: суднобудівну, машинобудівна, вагонобудівна і авіапромислова продукція цілком могла б розширити виробництво і збільшити споживання саме українського металу, що, в свою чергу, зменшило б залежність українського ГМК від зовнішніх ринків.
Сторони також внесли в меморандум плани з удосконалення фіскальної і регуляторної політики держорганів, адже якщо питання справляння земельних податків, податків з надрокористування, повернення ПДВ та вирішення питань щодо продовження ліцензій на родовища стануть більш передбачуваними, підприємствам буде легше планувати свою діяльність. У підсумку це піде на користь всім - і промисловцям, і державі.
У будь-якому бізнесі найцінніше - це люди, і сьогодні, безумовно, ситуація з кадрами загострилася як ніколи, тому що промисловість та індустрія в останні 25 років не були в тренді. Відповідно, молодь не хотіла і не мріяла прийти працювати на завод. І, відповідно, вузи не готували таких спеціалістів. Тому промисловці повинні об'єднатися для того, щоб повернути престиж індустріальних та інженерних професій, щоб зробити роботу на наших підприємствах привабливою, цікавою і мотивуючої.
Заробітна плата - один з важливих компонентів мотивації людини, але не єдиний. Безу-мов, ми повинні платити гідну зарплату, що ми і намагаємося робити. Протягом останніх п'яти років "Запо-сталь" підвищувала зарплату як мінімум один раз в році. За п'ять років управління комбінатом групою "Метінвест" зарплата зросла в середньому майже в три рази. Ми будемо і далі підвищувати зарплату, як тільки дозволятиме економічна ситуація. Зарплата - це, безумовно, важливо, але не менш важливо, щоб робота була цікавою і привабливою.