Навіщо Кутовий йде в ліс
Міністерство аграрної політики і продовольства планує у другій половині червня оголосити конкурс на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів. "Зараз розробляється порядок. Я думаю, що його розробка займе до місяця, після чого буде оголошено конкурс, і тоді побачимо, хто стане новим керівником", — заявив міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий. До останнього часу голову Держлісагенства призначав Кабмін, а Мінагрополітики могло тільки рекомендувати своїх кандидатів.
Попередній керівник лісового відомства Олександр Ковальчук, який протримався на цій посаді майже рік, був звільнений "за власним бажанням" 11 травня. Однак цьому передував ряд гучних скандалів, пов'язаних з безконтрольним вирубуванням та експортом цінних порід деревини, яку вивозили під виглядом дров.
Як запевняють джерела "ДС", за кандидатуру нового глави лісового відомства вже ведуться переговори між головним аграрієм країни Тарасом Кутовим, міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком та народним депутатом Остапом Еднаком (обраний за списками "Самопомочі", на даний момент позафракційний), який вважається куратором лісового господарства. Подальший розвиток лісової галузі буде залежати від того, чий чоловік стане керувати Гослесагентством. Зокрема, Тарас Кутовий, судячи з усього, має намір реалізувати плани, позначені попереднім керівництвом Держлісагентства ще в минулому році.
Мова йде про створення державної вертикально інтегрованої корпорації "Ліси України". Три сотні лісгоспів по всій країні передбачалося ліквідувати, створивши замість них нової філії компанії. "Є велике питання неконтрольованість лісгоспів. Моє бачення — без структурної потужної реформи в агентстві не буде результатів", — заявив Тарас Кутовий. Активним опонентом цієї ідеї є Єднак Остап — один із основних лобістів лісозаготівельного бізнесу в Україні. Про лісовому господарстві він знає не з чуток, оскільки раніше очолював підприємство "ДЛХ Нордіск Дерево". Опір "лісових генералів" зрозуміти легко: у разі ліквідації лісгоспів, які мають статус окремих юридичних осіб, вони фактично втратять контроль над грошовими потоками, які будуть централізовані в корпорації "Ліси України".
Ще одне проблемне питання, яке доведеться вирішувати новому главі лісового господарства країни, — незаконна вирубка дерев. Як повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, Кабмін підтримав пропозицію міністерства тимчасово припинити санітарно-оздоровчі рубки в лісах до перегляду нормативно-правових актів, що регулюють порядок та правила їх здійснення. "Більше половини всіх лісових вирубок в Україні санітарні, адже податок за промислову деревину у сотні разів більше, ніж за дрова. І звільнення голови Державного агентства лісових ресурсів нічого не змінить, адже в законодавстві занадто багато лазівок, які дозволяють практично будь-яку вирубку як оформити санітарну", — каже заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. За його словами, зараз існують понад 40 видів санітарних рубок, що дозволяє вирубати будь ліс. Цим цілком успішно користуються лісгоспи.
Так, за отримання одного кубометра ділової деревини, наприклад, сосни, платиться рента в розмірі 239 грн., а за отримання одного кубометра соснових дров — всього 6 грн. По дубу платежі становлять відповідно 629 грн. і 10 грн., за ясенка — 256 грн. і 10 грн. і т. д. "Щоб заробити, лісники під час санітарних рубок в основному заготовляють ділову деревину, а за паперами показують її як дрова. І відповідно, платять мінімальну рентну плату до держбюджету", — говорить директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
Представники лісового лобі рішення про припинення санітарних рубок не вітають. "В Україні стандартні процеси розробки нормативно-правових актів, правил можуть тривати роками замість тижнів або місяців. Є серйозні ризики: якщо процес затягнеться, це загрожує Україні багатомільйонними втратами. Дійсно хвора деревина буде псуватися, стає непридатною для переробки і інфікувати здорові насадження, сотні тисяч кубометрів цінної деревини може просто згнити", — попереджає Єднак Остап. Зрозуміло, що від нового голови Держлісагентства буде залежати, як швидко і які саме правила санітарних рубок будуть розроблені.
"Усунення даного подразника в торгівельній сфері є необхідною умовою для продовження реалізації в Україні Третьої програми макрофінансової допомоги ЄС, де другий і третій транші — це сумарно 1,2 млрд євро, а також для подальшої лібералізації торгівлі з ЄС", — заявила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська. А віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе і зовсім нещодавно заявила, що європейці сприймають заборона України на вивезення лісу-кругляка як порушення Угоди про асоціацію.
Нагадаємо, Верховна Рада 9 квітня 2015 р. прийняла закон, згідно з яким забороняється на 10 років експорт лісоматеріалів і пиломатеріалів в необробленому вигляді. Заборона на експорт лісоматеріалів деревних порід (крім сосни) набрав чинності 1 листопада минулого року, а заборона експорту деревних порід сосни почне діяти з 1 січня 2017 р. Проти скасування мораторію на вивезення лісу виступають деревообробники. Аргументи — необхідно забезпечити ресурсами в першу чергу власне виробництво, а не перетворюватися на ресурсний придаток Європи. Судячи з усього, з цього питання всім зацікавленим сторонам доведеться шукати компромісне рішення. І яким воно буде — в чималому ступені буде визначатися тим, чий чоловік сідає в крісло керівника Держлісагентства.
