Курс долара, ціни, зарплати. Що обіцяє уряд Шмигаля до кінця президентства Зеленського

Уряд представив два важливих документи: Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2022–2024 рр. і Бюджетну декларацію на цей же період.

Економічна ситуація в Україні: прогноз

Що стосується першого документа, то його розробило Мінекономіки за участю Мінфіну, Мінсоцполітики та інших відомств. Вони обіцяють в 2022–2024 рр. прискорення економічного зростання. Причому швидше за все буде рости інвестиційний попит і посилюватися роль банківського кредитування у фінансуванні інвестпроєктів.

Загалом розвиток бізнесу буде стимулюватися через держпрограми фінансової допомоги, розвиток житлового лізингу та створення інфраструктури на ринках капіталу. Не менш важливі фактори — зростання експорту українських товарів і послуг на світові ринки. Тут уряд обіцяє застосовувати заходи з просування української продукції і різноманітними способами зменшувати бар'єри в торгівлі.

Що стосується соціального сектору, то тут обіцяно зростання доходів населення і зниження безробіття шляхом стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу.

У цифрах базовий сценарій виглядає так:

• зростання ВВП у 2022 р. на рівні 3,8%, в 2023-му — на 4,7%, в 2024-му — на 5%;
• зростання експорту товарів і послуг у 2022-му на рівні 6,5%, далі темпи збільшаться до 7,7% в 2023 р. і 7,9% в 2024-му;
• реальна середньомісячна зарплата має зрости у 2022 р. на 4,4%, в 2023 р. — на 6,1%, в 2024-му — на 5,6%;
• індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) повинен становити відповідно 106,2% у 2022 р., 105,3% в 2023 р. і 105% в 2024-му;
• прогнозний рівень безробіття у 2022 р. — 8,5%, в 2023 р. — 8%, в 2024-му — 7,8%.

Що буде з держбюджетом: декларація

У свою чергу, Бюджетна декларація на 2022–2024 рр., опублікована Міністерством фінансів, — це бачення урядом бюджетної політики на середньострокову перспективу. У документі прописані загальні показники доходів, фінансування і витрат держбюджету, розмір мінімальної зарплати, прожитковий мінімум та інші макроекономічні цілі.

Згідно з цим документом:

• дефіцит держбюджету у 2022 р. становитиме 3,5% (188 млрд грн), в 2023-му знизиться до 3% (179,8 млрд грн), в 2024-му — до 2,7% (179,6 млрд грн);
• очікуване зростання експорту товарів і послуг у 2022 р. становитиме 6,5%, в 2023 р. — 7,7%, в 2024-му — 7,9%; зростання імпорту: 9,2% — в 2022 р., 9,4% — в 2023 р. і 8,6% — в 2024-му;
• дефіцит торгового балансу у 2022 р. виросте до $6,2 млрд, в 2023 р. — до $8,59 млрд, в 2024-му — до $10,6 млрд;
• курс гривні (за долар США): 2022 р. — 28,6 (кінець року 28,7), 2023 р. — 28,8 (кінець року 28,9), 2024 р. — 29,2 (кінець року 29,4);
• облікова ставка НБУ на кінець 2022 р. становитиме 7% річних, в 2023 р. знизиться до 5,5%, в 2024-му — до 5,2%.

Показники ВВП, інфляції і безробіття, звичайно, тут такі самі, як і в описаному вище макропрогнозі. А ось очікувані зарплати розписані ще докладніше — в абсолютних значеннях. Так, середньомісячна зарплата по країні за вказаний період має зрости з 15 423 грн до 19 063 грн. У свою чергу, розмір мінімальної зарплати зросте з 6,5 тис. грн на початок 2022 р. до 7,665 тис. грн на початок 2024-го. У жовтні 2022 р., згідно з декларацією, мінімалка повинна становити 6,7 тис. грн, а на початку 2023-го — 7,176 тис. грн.

Також Бюджетна декларація передбачає за наступні три роки:

• зниження державного боргу до рівня нижче 50% ВВП;
• бюджетні витрати на соціальну допомогу — 943 млрд грн;
• бюджетні витрати на безпеку і оборону — 903 млрд грн (не менше 5% ВВП);
• бюджетні витрати на охорону здоров'я — 549 млрд грн.

Загалом зрозуміло, що уряд не очікує від економіки якихось чудес, але розраховує на те, що за коронакризою піде пожвавлення малого та середнього бізнесу. У свою чергу, великий бізнес може розраховувати на відчутне зростання доходів від експорту завдяки світовій кон'юнктурі, що благополучно складається. Якщо все буде так, то з'явиться можливість знизити дефіцит держбюджету і одночасно наростити витрати на соціальні потреби.

Тут доречно для порівняння нагадати прогнозні показники на нинішній рік. Очікуване зростання ВВП в 2021-му становитиме 4,1% при інфляції на кінець року 8,9% і рівні безробіття 9,2%. Також цього року дефіцит держбюджету очікується на рівні 246,6 млрд грн. Прогнозоване зростання експорту товарів і послуг за підсумками 2021-го — 8,8%; зростання імпорту товарів і послуг — на рівні 15,6%. Облікова ставка НБУ на кінець 2021-го — 7,5%. Середній курс нацвалюти — 28–28,3 грн/$ до кінця нинішнього року.

Між бажаним і можливим

Чи реально досягти закладених в документ показників? Швидше за все, так. Україна виявилася "в потрібному місці в потрібний час": після закінчення коронакризи почався так званий суперцикл зростання цін на сировину. Світова економіка бурхливо росте, ціни на метали б'ють рекорди, котирування на продовольство не дуже відстають. А наша країна готова поставляти заліза і сталі, скільки буде потрібно, та й урожай основних сільськогосподарських культур цього року обіцяє побити нові рекорди. Усе це означатиме високі доходи виробників і експортерів, тобто хороше наповнення бюджету і якісний торговий баланс.

"Те, що найближчим часом будуть зростати доходи експортерів, — це факт. Тому я оцінюю Бюджетну декларацію загалом позитивно, — сказав "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ. — Є тільки питання в тому плані, що навряд чи зараз можна спрогнозувати, в якому році будуть якісь ціни на основні експортні товари України. Зараз ціни ростуть швидше, ніж прогнозувалося Але як вони поведуть себе у 2022-му, в 2023-м? Уряд, звичайно, робить свої прогнози, але наскільки вони точні?"

Ще одне питання: чи варто кратно скорочувати дефіцит бюджету, якщо наша задача — забезпечити економічне зростання? Тобто зробити це в нинішніх умовах високих сировинних цін цілком можливо, але от чи треба?

"Швидше за все, це зайве, не варто різко скорочувати бюджетний дефіцит, оскільки для зростання економіки потрібні гроші. Ми бачимо, що зараз розвинені країни вливають гроші в національні економіки, не побоюючись дефіцитів і інфляції, — говорить Олексій Кущ. — Та й популярна зараз Сучасна монетарна теорія (Modern Monetary Theory) говорить, що не треба боятися "друкувати" гроші і вливати їх у економіку, треба тільки подбати про механізми їх повернення".

Не все так гладко

Трохи іншої точки зору дотримується економіст Борис Кушнірук.

"Щоб розраховувати показники на 2022, 2023, 2024 роки необхідно мати коректну базу для порівняння. Тобто дані цього року, але вони занижені. У нас набагато вищий дефлятор — рівень сукупності цін споживачів і індексу цін виробників промислової продукції, — сказав він в коментарі для "ДС". — Значить, і загальна інфляція буде значно вищою, ніж передбачалося. Відповідно, розмір ВВП виявиться вищим, ніж це передбачено законом про державний бюджет ". Виходить, база для розрахунку на 2022–2024 рр. є некоректною, вважає експерт.

Друга проблема — те, що дефіцит держбюджету на цей рік — 246 млрд грн — не буде профінансований. Це наслідок того, що занижені показники інфляції, і імпорт, відповідно, буде трохи більшим. Відповідно, щоб профінансувати навіть невелику нестачу бюджету, необхідно знайти і залучити кошти — це з урахуванням того, що нам ще потрібно погасити стару заборгованість.

"Але як минулого року ми не виконали показники фінансування дефіциту бюджету і у нас дефіцит де-факто був вищим, так і цього року все матиме такий же вигляд. Тобто ми недофінансуємо витрати бюджету, відповідно, "попливуть" показники, які уряд закладає на наступні три роки, — каже Борис Кушнірук. — Тому всі прогнозні показники можуть виявитися нереалістичними. Ну, і роблю акцент — індекс споживчих цін нереалістичний станом на цей рік, тому є питання, якою мірою він буде реалістичним на наступні три роки. І реальна інфляція загальна теж буде вищою".

Що хотів сказати прем'єр-міністр?

2 червня, презентуючи Прогноз і Бюджетну декларацію, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив: "Ми менше витрачатимемо на обслуговування боргів і більше будемо витрачати на медицину, оборону і освіту. Також планується зменшити частку ВВП, яку перерозподіляє держава через свої витрати. Тобто більше грошей буде залишатися у людей і бізнесу, і вони самі зможуть вирішувати, як їх витрачати".

Послання, звичайно, двозначне. З одного боку, прем'єр говорить про нарощування бюджетних витрат, що об'єктивно — благо для населення. З іншого — про те, що держава буде йти від перерозподілу коштів через бюджет (в поточному відношенні). Це вже неоліберальна політика, стратегічно більш вигідна для бізнесу. Про поліпшення соціальних стандартів тут говорити буде складно, хоча зарплати, звичайно, можуть рости швидше. Важко уявити, як можна одночасно рухатися у двох означених Шмигалем напрямах не на словах, а на ділі...