На голову не налазить. Чому Рада тільки зробила вигляд, що почала боротися з пластиковими пакетами

На порядок денний до сесійної зали 12 листопада було внесено два законопроекти — №2051 депутата Дмитра Шпенова і альтернативний №2051-1 від групи депутатів на чолі з Ігорем Кривошеєвим від "Слуги народу". Однак Шпенов заявив, що знімає свій законопроект на користь колег, і закликав проголосувати за альтернативний проект закону як більш пророблений.

У підсумку Верховна Рада 365 голосами підтримала законопроект №2051-1 в першому читанні. "ДС" вирішила розглянути її уважніше і зрозуміти, чи зможуть запропоновані зміни до законодавства позбавити Україну від засилля пластикового сміття.

За словами Кривошеєва, Україна сьогодні потопає у смітті, ресурси полігонів практично вичерпані, але в країні так і не навчилися сортувати та переробляти сміття, більша частина якого - поліетиленові пакети. "В середньому людина користується пакетом 20 хвилин, після чого такий пакет розкладається до 500 років. Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, в той час як в ЄС цей показник наближається в середньому до 50, а до 2025 р. вони планують знизити його удвічі", — сказав він.

Законопроект пропонує заборонити з 1 січня 2022 р. поширення в торгівлі і ресторанному господарстві легенів (15-50 мікрометрів) і надлегких пластикових пакетів, а також оксоразлагаемых (оксобиоразлагаемых) пластикових пакетів. Депутат пропонує зробити виняток для легких пакетів лише у разі, якщо вони призначені для первинної упаковки свіжої риби і м'яса, а також сипучих продуктів.

Контроль за розповсюдженням пакетів пропонується покласти на той орган влади, який відповідає за захист прав споживачів, на сьогодні це Держслужба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Госпродпотребслужба). Бізнес, який буде спійманий на незаконному використанні легких і надлегких поліетиленових пакетів, депутати пропонують штрафувати на 1,7–3,4 тис. грн, а при повторному порушенні протягом трьох років — на 3,4–8,5 тис. грн.

На таку ж суму депутати пропонують карати і співробітників компаній, які схиляють споживачів до купівлі пакетів.

При цьому автори законопроекту пропонують карати гривнею і ті компанії, які під виглядом біорозкладаних пакетів, які повинні знизити забрудненість навколишнього середовища, будуть пропонувати споживачам оксоразлагаемые (оксобиоразлагаемые) пакети. Ці пакети містять 99% звичайного поліетилену і 1% оксоразлагающей добавки. Такі пакети тільки під впливом кисню і ультрафіолету розкладаються на окремі дрібні фрагменти — микропластик, який також шкідливий. Якщо ж пакет потрапляє на звалище і доступу кисню до нього немає, він не розкладається, як і звичайні пластикові пакети.

Європейський Союз вже забороняє пакети з оксобиоразлагаемого пластику, але в Україні деякі мережі магазинів пропонують їх як більш екологічною альтернативи пластику звичайного (насправді це просто маркетинговий хід). Тому депутати пропонують за порушення правил маркування біорозкладаних пластикових пакетів штрафувати ще жорсткіше — на суму від 1,7 тис. до 12,75 тис. грн.

Справжньою альтернативою пластиковим пакетам є пакети, які компостуються. Вони виготовляються з матеріалів органічного походження — рослинного, тваринного, мікробіологічного. Такі пакети в результаті біологічної активності мікроорганізмів розкладаються на діоксид вуглецю, воду, мінеральні солі, біомасу і метан.

Зазвичай такі пакети виготовляються з крохмалю і целюлози і розкладаються в домашніх компостних ямах. В Україні вже запроваджено національні стандарти, за якими виробники можуть сертифікувати свою продукцію на здатність розкладатися. Ці стандарти гармонізовані з європейськими та міжнародними.

В Україні також є потужності з виробництва біорозкладаних пакетів, але на них поки немає попиту — вони значно дорожче звичайних пластикових.

В цілому запропоновані групою депутатів на чолі з Кривошеєвим зміни в українське законодавство поки не дотягують до створення ефективних механізмів, які дозволили б знизити гостроту проблеми забруднення України пластиком.

По-перше, в законопроекті є відверті ляпи, які свідчать про поспішність його підготовки. Наприклад, депутати пропонують, щоб Госпродпотребслужба поліетиленові пакети у порушників конфіскувала, тоді як, згідно із законодавством, конфіскація можлива лише за рішенням суду. Крім того, творці проекту закону не прописали обмеження виробництва та ввезення пакетів, які підпадають під заборону.

Головне науково-експертне управління Ради також зазначило, що законопроект вводить штрафи за поширення пластикових пакетів, але при цьому автори не врахували, що окремі порушення (зокрема, допущені фізособами-підприємцями та співробітниками магазинів) у Кодексі про адміністративні правопорушення вже прописані як порушення правил торгівлі, і за них вже встановлені штрафи.

Створюється враження, що депутати хотіли передбачити побільше заборон і штрафів, сподіваючись, що цього буде достатньо для вирішення проблеми. Але при цьому вони нічого не сказали про стимули, які дозволили б знизити використання пластику і підштовхнути споживачів використовувати інші форми упаковки.

На думку координатора в Експертному платформі НБУ Андрія Блінова, запропонованих заходів для порятунку навколишнього середовища на ринку мало. "Законопроекти про стимулювання виробництва паперових пакетів з вторсировини і підвищення заставної вартості скляної тари, щоб відновити нормальний вторинний обіг, поки десь гуляють", — прокоментував він рішення Ради на своїй сторінці в Facebook.

Водночас у парламентському комітеті з питань інтеграції України з Європейським Союзом відзначили, що директиви ЄС, що регулюють поводження з відходами, на перше місце ставлять саме заходи запобігання появи відходів, а не заборони використання товарів. Також європейський досвід підказує, що обмежувальні заходи вводяться поступово і при цьому важливо створювати можливості повторно використовувати упаковку і переробляти її.

У комітеті відзначили, що, на відміну від директив ЄС, український законопроект не містить положень щодо обліку щорічного споживання пакетів, не передбачає проведення інформаційних кампаній про шкоду надмірного використання пластику для екології та про заохочувальні заходи щодо зниження його споживання.

У комітеті вважає, що запропоновані зміни до законодавства — фрагментарні, оскільки стосуються істотного скорочення використання тільки одного виду упаковки, але не вирішують комплексно питання поводження з відходами упаковки. Тому він і не зможе забезпечити належного виконання Україною зобов'язань, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС.

Як борються з пластиком в різних країнах

Обмеження на використання одноразового пластику, за даними ООН, ввели вже понад 120 країн. Найбільш жорсткі обмеження в Кенії, де з 2017 р. заборонено виробництво, імпорт і навіть особисте використання пакетів. Порушників можуть оштрафувати на $40 тис. або посадити у в'язницю на строк до чотирьох років. Така жорсткість дала свої плоди - вже через кілька місяців після введення заборони на вулицях стало значно чистіше.

В Індії пластик заборонений майже у всіх штатах, адже враховуючи чисельність населення, країна стала потопати в смітті. Крім того, розплавлений пластик почали змішувати з бітумом і використовувати для будівництва доріг.

Європейський Союз більше інших просунувся обмеження використання пластику. Окрім заходів по боротьбі з використанням поліетиленових пакетів, з 2021 р. тут буде заборонено використовувати пластикові тарілки, трубочки для напоїв, косметичні палички і навіть палички для повітряних кульок.

Норвегія з 2014 р. ввела для виробників та імпортерів пластикових пляшок податок в еквіваленті 40 євроцентів за пляшку, однак компанії, які переробляють пляшки, можуть отримати зниження податку. Для покупців ця міра обернулася 13-30-центовым підвищенням ціни на продукти в пластиковій тарі, але вони можуть повернути гроші, здавши використані пляшки в спеціальні автомати, які стоять в магазинах по всій країні.