Кукурудзяна напасти. Коли Україна втратить свої чорноземи
Азбучні істини для АПК
У числі найбільш популярних у вітчизняних аграріїв культур - кукурудза і соняшник, які особливо активно споживають поживні речовини з грунту. Результат - зниження відсоткового вмісту гумусу в чорноземах, тобто їх деградація.
Виходить, що ми сьогодні живемо за рахунок своїх же нащадків, яким замість багатого чорнозему залишимо убогі супіски та суглинки.
Це станеться, якщо ми не будемо дотримуватися правила сівозміни - розумного, агрономічно обґрунтованого чергування культур, що висаджуються на одному і тому ж ділянці землі. В умовах економічної нестабільності у агровиробників виникає спокуса кілька років активно експлуатувати землю, збирати і відразу продавати врожай, отримувати швидкий прибуток, а там хоч трава не рости. Причому в прямому сенсі...
Але ті аграрії, які працюють на перспективу, обов'язково вибудовують план сівозміни для кожного конкретного поля. Такий сівозміна може включати і п'ять, і сім різних культур, обов'язково з участю бобових, а часто і з роком відпочинку для грунту.
Агрономи знають, що врожайність окремих культур прямо залежить від їх частки в сівозміні. При збільшенні частки в сівозміні групи культур, близьких за біологічними властивостями, їх продуктивність помітно знижується через зменшення площі кращих попередників, скорочення строків повернення культури на попереднє місце вирощування, у зв'язку з чим погіршується фітосанітарний стан грунту і посівів.
У багатьох країнах вимоги до агровиробникам забезпечувати нормальний сівозміна, уникати монокультур прописано законодавчо. За даними Генерального директорату з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Єврокомісії, наприклад, в Болгарії льон, соняшник і цукровий буряк забороняється вирощувати на одних і тих же полях протягом двох років. У Румунії під особливий контроль потрапив соняшник - на одних землях його не можна вирощувати більше двох років. Подібні обмеження впроваджені і в Угорщині, де вони поширюються на пшеницю, тритикале та ячмінь. Кукурудзу на одних полях можна вирощувати не більше трьох років.
Свої правила і в Фінляндії: місцеві господарства повинні вирощувати не менше двох культур по черзі. А у Франції фермерам дозволяється вирощувати не менше трьох культур, під кожну з них повинно бути відведено не менше 5% земельної площі.
Подібне правило діє і в Німеччині, де під кожну з культур повинно відводитися не менше 15% орного ділянки. У Греції не менше 20% земель в сівозмінах повинно бути відведено під бобові культури.
Не одним сівозміною
"Основні заходи для розв'язання проблеми збереження родючості грунтів - раціональні прийоми обробки, нагромадження і правильне використання вологи, внесення добрив, поліпшення структури грунту, поліпшення структури посівних площ за рахунок правильного сівозміни та вирощування найбільш цінних високоврожайних культур, - сказав у коментарі "ДС" заступник генерального директора з інновацій групи компаній "Укрлендфармінг" Володимир Фантух. - Центральним питанням в останні роки є накопичення вологи в грунті і її раціональне використання. Він гостро постає практично у всіх наших регіональних управліннях. Для збереження вологи слід використовувати правильні прийоми обробки землі, мінімізувати технологічні операції, що дозволить максимально накопичувати вологу в грунті".
За словами експерта, у південних регіональних управліннях "Укрлендфармінга" в Херсонській, Миколаївській і Кіровоградській областях сівозміна включає парового попередника як основний чинник накопичення вологи в степовій зоні. Крім пара, в даній кліматичній зоні на орендованих землях у сівозміні культивуються озима пшениця, озимий ріпак товарний соняшник.
"За компанію введено планування сівозмін як мінімум на три-чотири роки вперед з обов'язковим вирощуванням бобових культур як потужного накопичувача азоту, що формує його запаси за рахунок природної азотфіксації. Такою культурою у нас виступає соя, яка займає понад 40 тис. га, - розповідає Володимир Фантух. - Для максимальної фіксації азоту з повітря і подальшого використання його рослинами ми в обов'язковому порядку проводимо 100%-ву інокуляцію насіння сої перед сівбою".
І "Укрлендфармінг", та інші українські агрохолдинги, які мають розвинену тваринницьку складову, використовують для поліпшення грунтів власні органічні добрива. Простіше кажучи, гній зі своїх ферм. "Ми обов'язково використаємо органічні добрива - понад 267 тис. т гною і понад 75 тис. т пташиного посліду - як побічний продукт діяльності тваринницького підрозділу. Як правило, органічні добрива попередньо частково компостуються, - каже Володимир Фантух. - Надалі вони, згідно розробленим технологічним картам, вивозяться і вносяться під культури. В основному зазначені добрива використовуються в кормових сівозмінах для отримання максимальних врожаїв кормових культур".
Такий агротехнічний прийом дозволяє не тільки збільшити врожайність культур, але і стабілізувати, покращувати якісні показники грунту, серед яких найважливішим виступає вміст гумусу. Застосування органічних добрив не тільки збагачує ґрунт поживними речовинами, але і покращує її фізико-хімічні властивості, такі як аерація. Нарешті, сприяє зниженню кислотності, запобігає запливання ґрунтів.
За рахунок внесення органічних добрив аграрії зменшують навантаження на мінеральну складову комплексних добрив в сівозміні. Це дозволяє здешевити розроблену і затверджену систему живлення рослин. Що особливо важливо в умовах, коли власне українське виробництво мінеральних добрив знаходиться в кризі, а імпортні добрива сільгоспвиробникам все частіше виявляються не по кишені.
Оскільки сільськогосподарські землі - ресурс обмежений, приймаються різні заходи, щоб повернути в оборот землі, тимчасово з нього випали з різних причин. Наприклад, поля, які давно не оброблялися і тому стали заростати чагарниками. "Важливий аспект - введення в структуру посівних площ нових земель, що стали непридатними за рахунок залісення. Для цього у минулому році ми провели раскорчевывание чагарників і лісистих масивів на площі 698 га з подальшою підготовкою грунту під озимі культури 2020 року", - резюмує Володимир Фантух.
Прийнятий ще у червні 2009 р. Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів" так і не запрацював на повну силу - він не передбачає жодної відповідальності для тих, хто обробляє землю з порушеннями норм. Учасники ринку чекають прийняття повноцінного, комплексного закону, що регулює використання земель сільгосппризначення і, зокрема, захист грунтів.
Однак у Верховній Раді домінує думка, що його слід пов'язати зі скасуванням мораторію на купівлю-продаж сільгоспземель. А оскільки це питання як і раніше відкритий, то разом з ним гальмується і прийняття правил використання земель. Саме в такому законі мають бути прописані вимоги до того, хто обробляє землю, забезпечити практику сівозмін. Той же закон введе та правила контролю за якістю ґрунтів з практикою вибіркових обстежень з боку наглядових органів. У багатьох країнах ця уніфікована система, що дозволяє отримувати стабільні врожаї навіть на грунтах, бідних, ніж в Україні.
Читайте також:
