Між НБУ і Мінцифри. Як нові технології допоможуть українцям заробити гроші

У фінансовій сфері в усьому світі найпопулярніше поняття останнього десятиліття – це "фінтех", тобто надання фінансових послуг не традиційними банками, а технологічними компаніями, що використовують для цього найсучасніші комп'ютерні технології. Згідно з іншим визначенням, фінтех – нова фінансова галузь, яка застосовує технології для покращення фінансової діяльності".

Втім, в Україні в останні роки під "финтехом" розуміють буквально всі фінансові послуги, які виявляються банками. Наприклад, звичайні компанії з видачі швидких кредитів під великі відсотки в рекламі гордо іменують себе "фінтех-компаніями", хоча за фактом залишаються все тими ж простими лихварями, тільки з комп'ютерами і мобільними додатками.

Ростемо і без стратегій

Тема, втім, дуже модна, і ось Національний банк України затвердив Стратегію розвитку фінтех-індустрії в Україні до 2025 р.: рішення правління НБУ №453 було затверджено 9 липня. Задекларовані завдання – сталий розвиток інновацій, безготівкових розрахунків, підвищення фінансової грамотності споживачів і бізнесу. Стратегія на 49 сторінках описує нинішній стан фінтех-ринку в Україні, а також структурує тренди та напрямки розвитку фінансових інновацій на наступні п'ять років. Сам факт появи такого документа свідчить: у НБУ розуміють, що фінансовий ринок за минулі 10 років зазнав кардинальні зміни. Не тільки в світі, але і в Україні він трансформувався з моделі традиційного корпоративного бізнесу банків в екосистеми банківського і небанківського ринків. Ключовий фактор трансформації — активний ріст діджитал-операцій, і вже сформувався попит на цифрові продукти і сервіси у фінансовій сфері.

"Що ми отримаємо в наступні п'ять років? Проникнення інтернету (дійсно високі показники використання), тотальне охоплення картками та іншими банківськими продуктами, зростання безконтактних платежів — так, це все буде. Але це очевидний прогрес, який йде і прискорюється навіть не завдяки діям НБУ, а швидше всупереч, через активні дії і розуміння запитів від людей учасниками ринку", — сказав "ДС" творець української блокчейн-платформи Aeneas Антон Кобринець.

Сьогодні на українському ринку фінансових технологій найбільш розвинені сфери — це платіжні послуги (на ринку працює кілька десятків платіжних сервісів) та мікрокредитування (приклади — "Манивео", CreditPlus, MisterCash). Це те, що затребуване кінцевими споживачами саме зараз, і той випадок, коли ринок сам визначає життєздатність напрямку.

Однак в НБУ вирішили до 2025 р. створити сприятливі умови для розвитку всіх ніш цього ринку — так, як це вже працює в Євросоюзі або США. Це правильно і логічно, але нацбанківські експерти, судячи по документу, не прив'язуються до українських реалій і особливостей місцевого ринку.

"Згадано багато хороших трендових слів, типу інновації, cashless, big data, фінтех, діджіталізація, регуляторна пісочниця і т. п. Але, по суті, все зводиться до розвитку тієї ж платіжної системи "Простір" і розширення повноважень НБУ з отриманням права регулювання небанківських фінансових організацій. Це вже результат завершення т. н. "спліта" — поглинання НБУ функцій ліквідованого Нацкомфінпослуг, – сказав "ДС" нової стратегії експерт з банківських технологій Геннадій Чоловенко. — Також у представленої стратегії НБУ намагається перетягнути на себе ковдру у сфері розвитку блокчейн-технологій і віртуальних активів, хоча даний функціонал, згідно зареєстрованому у ВР законопроекту "Про віртуальні активи", повинен перейти до Мінцифри".

На думку експерта, складно говорити про інновації та финтех, якщо базові принципи, які вже більше десяти років працюють в ЄС, так і не прийняті в Україні. Наприклад, монопольне право на емісію платіжних карток та електронних грошей у нас, як і раніше, мають тільки банки.

Майбутнє на горизонті

Якщо що і заслуговує уваги, то тільки перелік взаємопов'язаних діджитал-проектів, над якими працює Національний банк. Зокрема йдеться про:

• введення віддаленої ідентифікації і верифікації (людині не треба буде особисто пред'являти паспорт, щоб зробити навіть великий платіж), імплементації Евродирективы PSD2 (відкриває доступ фінтех-стартапам до даних клієнтів банків),
• посилення регуляторного периметра в сфері кібербезпеки (хакерам складніше стане атакувати фінансові транзакції) та інших інноваційних проектів.

Якщо виходити з того обсягу законів і підзаконних актів, потрібних для всього перерахованого вище, а також української законодавчої практики, то на впровадження цього буде потрібно від двох до трьох років.

Судячи з усього, далі — в ті самі найближчі два-три роки — український фінтех-ринок буде розвиватися сам по собі, а НБУ — теж при ділі: буде створювати корисні й потрібні, але поки незатребувані речі.

Наприклад, в Україні незабаром можна чекати розвитку сервісів децентралізованих фінансів (DeFi) — зразок колективного кредитування або краудінвестування. Ці технології, що найчастіше використовують блокчейн для прозорості і захисту від шахрайства, дозволяють пересічним громадянам отримувати кредити/інвестиції не від одного власника грошей (неважливо, чи це банк або приватна лихварська контора), а відразу від спільноти. А також вкладати свої скромні суми в "загальний котел" подібного сервісу, в розрахунку на прибуток помітно вищий стандартного банківського відсотка.

Інші перспективні напрями — спільне інвестування в нерухомість, управління портфелями цінних паперів із залученням грошей дрібних інвесторів і т. д.

В якийсь момент — через кілька років — інтереси приватних фінтех-компаній і НБУ знову перетнуться. Це буде тоді, коли український фінтех-сектор доросте до сьогоднішнього рівня своїх європейських колег. Ось тоді і стане актуально все, що сьогодні НБУ закладає в свою стратегію, — воно буде затребуване ринком.

Резюмуємо: поки пересічним українським споживачам фінансових послуг представлена НБУ стратегія розвитку финтеха, як і учасникам ринку, не дає за великим рахунком нічого, хоча, вірогідно, документ повинен служити для них певним стратегічним орієнтиром. Але саме життя диктує розвиток фінансових технологій.