Хто продасть майно банків на 400 мільярдів

В уряді незадоволені результатами розпродажу активів збанкрутілих банків. Минулого тижня прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що реалізовувати таке майно доцільно через систему електронних торгів арештованим майном (ДП "СЕТІВ"), яка перебуває у підпорядкуванні Мін'юсту. За словами прем'єра, він вже звертався два місяці тому до Фонду гарантування вкладів з вимогою навести порядок у реалізації активів, але змін не було.

"Національний банк підтримує ініціативу Кабінету Міністрів щодо продажу активів неплатоспроможних банків з допомогою СЕТІВ", - повідомили в прес-службі НБУ. У банківському відомстві відзначають низьку ефективність роботи через діють численні майданчики. Мовляв, з усіх активів, що перебувають у заставі у НБУ і на реалізацію яких центробанк дав свою згоду, Фонд реалізував лише 8%. Всього на сайті ФГВФО зазначено акредитованих 50 бірж, в число яких входить і ДП "СЕТІВ" (до реорганізації - ДП "Інформаційний центр"). Але тільки 30 з них можуть проводити торги в електронній формі, як того вимагає Положення №12, прийняте Виконавчою дирекцією Фонду.

Представники біржових майданчиків, чиї інтереси збираються обмежити, вважають, що запропоновані прем'єром новації порушують закон "Про захист економічної конкуренції". "Уряд намагається побудувати нові корупційні схеми, підминаючи під себе ринок, який вимірюється сотнями мільярдів гривень, і від ефективності якого залежить добробут мільйонів українських громадян. Замість того щоб боротися з корупцією, Кабмін будує нову мега монополію", - публічно заявив директор Асоціації "Біржові та електронні майданчики" Олег Падалка. Мова йде про досить ласий шматок: за оцінкою ФГВФО, балансова вартість активів, які перебувають зараз під опікою фонду, становить понад 400 млрд грн.

Мало хто вірить, що СЕТІВ вдасться налагодити прозорий процес продажу активів банків-банкрутів. По-перше, подейкують, що торги на майданчику проходять аж ніяк не прозоро: там прекрасно знають, як видворити небажаних покупців. По-друге, за даними Фонду, з вересня по грудень минулого року держпідприємству вже передали на реалізацію основні кошти банків-банкрутів на суму 252 млн грн. і майнові права за кредитами на 21,4 млн грн. Але в підсумку майданчик змогла продати активи на суму 10,7 млн грн. (для порівняння, на порталі UBIZ.ua у 2015 році цей показник склав 290,6 млн. грн.). З них права за кредитами не були реалізовані. "Таким чином, коефіцієнт продажу склав всього 2,7%, при тому, що більшу частину активів формувала високоліквідна нерухомість. Тоді як результат інших торгових майданчиків, з якими співпрацює наш портал, становить від 5% до 15% від суми виставленого активу", - говорить директор порталу UBIZ.ua Володимир Бойко. На окремих майданчиках цей показник досягає 30%.

Незважаючи на сумнівні успіхи, саме СЕТАХ з цього року буде реалізовувати левову частку активів неплатоспроможних банків.

Мова йде про дуже значні суми. Як раніше зазначав в інтерв'ю "ДС" директор-розпорядник фонду Костянтин Ворушилін, в 2016 році від продажу активів НБУ планують виручити не менше 15-20 млрд грн. У прес-службі Нацбанку кажуть, що такі домовленості поки "не закріплені" жодним документом. Але якщо принципове рішення буде прийнято, за оцінкою заступника директора-розпорядника Фонду Андрія Кияка, 70% усіх ліквідних активів будуть реалізовуватися за допомогою держпідприємства. Тільки з початку цього року ФГВФО вже передав цій майданчику на реалізацію майнові права за кредитами та основні засоби неплатоспроможних банків на суму понад 700 млн. грн.

Втім, навіть залишилися 30% активів становлять безсумнівний інтерес для торгових майданчиків, які зараз непогано заробляють на продажу майна банків-банкрутів. В залежності від ціни активу комісія біржі становить від 0,5% до 4% (але не більше 500 тис. грн.), хоча раніше комісії бірж доходили і до 10%. В якості рішення учасники ринку бачать компромісний варіант, який нещодавно обговорювалося у Фонді гарантування. За словами директора товарної біржі "Іннекс" Павла Лисечко, їм може стати запровадження системи реалізації банківських активів, аналогічної системі прозорих держзакупівель. Зокрема, пропонується створити Центральну базу даних (ЦБД) всіх активів на серверах самого Фонду з відкритим API, до якого зможуть підключатися всі акредитовані Фондом електронні майданчики. На підтримку цього проекту висловилися абсолютно всі учасники ринку. "У цьому випадку всі лоти будуть з'являтися відразу на всіх торговельних майданчиках, торги будуть проходити в онлайн режимі, а потенційний покупець не буде прив'язаний до однієї торгової майданчику, і зможе вибирати, куди йому звертатися. Це прибере цілий ряд корупційних моментів", - впевнений Володимир Бойко.

А поки що такий механізм не працює, кожна торговельна площадка може виставляти свої правила, і навіть маніпулювати ними, відсіваючи клієнтів, на свій розсуд. "На мій погляд, не принципове питання, на якому майданчику будуть проводитися аукціони з продажу майна ліквідованих банків. Головне - щоб аукціони були відкритими і прозорими, з доступом з боку покупців. Головне завдання будь-яких аукціонів - забезпечити коректне визначення вартості майна, юридичну та технічну експертизу майна, поліпшити маркетингову складову", - вважає заступник начальника відділу оцінки та перевірки майна АТ "ОТП Банк" Владислав Мотузинский. Якщо все перераховане буде досягнуто, то проблем з реалізацією не буде.

Неефективна продаж

Нинішня система реалізації активів банків-банкрутів далека від досконалості. Так, за даними Андрія Кияка в 2015 році на реалізацію торговими майданчиками були виставлені активи приблизно на 25 млрд грн: "Це загальна сума всіх лотів в минулому році, деякі виставлялися по кілька разів. В результаті було реалізовано майна на 1,2 млрд. грн.", - розповів "ДС" Андрій Кияк. За його словами, 80% цієї суми вдалося зібрати з вересня по грудень 2015 р., вже після того, як торги заробили в електронному вигляді. Без цього показники були б зовсім мізерними.

Попит на активи банків-банкрутів зараз мінімальний. "Ринок перенасичений заставним майном, реалізувати його швидко і за ринкову вартість практично нереально. Держава має бути готове до довгострокових продажів і до поступок у питаннях ціни", - вважає Владислав Мотузинский. Далеко не всі пропозиції ліквідні, а провести реальну оцінку майна досить складно. "Часто встановлюється занадто маленький термін між оголошенням про продаж лота і аукціоном. За 7-10 днів потенційний покупець не в змозі перевірити всю інформацію про виставленому активі", - розповів в інтерв'ю "ДС" директор порталу UBIZ.ua Володимир Бойко. За його словами, учасник торгів також повинен внести гарантований депозит в сумі 10% від вартості застави (а вона нерідко досягає сотень мільйонів гривень) без його перевірки. Хоча в кінцевому підсумку такий лот може виявитися йому нецікавий, або його оціночна ціна буде значно нижчою.

Всього Фонд гарантування має намір реалізувати активи банків-банкрутів номінальним обсягом понад 400 млрд грн. Правда, за словами Андрія Кияка, реальна оціночна вартість цих активів не перевищує 80 млрд. "Практично всі активи - проблемні. Після початку процедури банкрутства банків багато застави були виведені або перепродані власниками. Щоб повернути їх, потрібна тривала юридична та судова процедура. Так що якщо ми зможемо реалізувати всі разом узяті активи за 50 млрд грн. - це буде хороший результат", - зазначає він. Проти успішної реалізації грає і час - чим довше продають актив, тим менша його ціна..