Хто наповнив держскарбницю в січні

Перший у цьому році макроекономічний огляд НБУ порадував бюджетної статистикою. У січні, всупереч тенденції останніх років, бюджет зведений з профіцитом у 2,5 млрд грн. Правда, як уточнює Нацбанк, січневі пенсійні виплати на суму 14 млрд грн. Кабмін авансом профінансував ще в грудні. "Це дає уряду можливість оплачувати з доходів 2016 року лише 11 місяців пенсій, що, в свою чергу, знижує показник дефіциту бюджету за підсумками року. Жовтневий прогноз МВФ щодо дефіциту бюджету на 2016 рік — 84 млрд грн. Даний прогноз був зроблений до авансування платежів. Без цих 14 млрд очікуваний річний дефіцит становитиме 70 млрд грн. (в законі про держбюджет-2016 передбачений дефіцит на рівні 72,65 млрд. - "ДС")", — пояснює рішення команди Яценюка експерт Центру економічної стратегії Павло Кухта. Іншими словами, трюк з авансовими пенсійними виплатами дозволяє уряду, по-перше, вийти на обіцяний МВФ 3%-ний бюджетний дефіцит, по-друге — показати поліпшення бюджетної структури.

"У січні сильно змінилися основні показники за кількома основними напрямами. Фінансування за статтями "Соціальний захист та соціальне забезпечення" зменшилась на 41,8%. У той же час зростання було зафіксовано в економічній діяльності — на 22,2%, в обороні — на 83,5%, освіті — 17,9%, сфері громадського порядку, безпеки та судової влади — на 18,7%", — уточнює експерт з питань фінансової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Антоніна Дешко.

Але все це — лише тимчасові трансформації. Втім, як і продемонстрована січневим виконанням бюджету інше явище: формування дохідної частини держскарбниці вряди-годи наблизилася до європейських стандартів. Йдеться про істотне збільшення надходжень від фізосіб при одночасному зниженні за деякими статтями відрахувань бізнесу. "Наприклад, збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб на 36,8% пов'язані з уніфікацією ставки (18%). Скасування щомісячних авансових платежів, зміна підходів до формування звітності стали причиною семиразового зменшення доходів від податку на прибуток", — розповідає Антоніна Дешко.

По-перше, Мінфін занадто завищив плани по бюджетоутворюючих податків. Скажімо, від податку на прибуток у цьому році в казну має надійти 46,9 млрд проти 36,9 млрд грн. в минулому році. Можливо це при подальшому падінні економіки і відібраному у ГФС право стягувати авансові платежі — питання риторичне. Врятувати може хіба що черговий рік галопуючої інфляції і подальша девальвація гривні.

Аналогічна ситуація і з планами надходжень від плати за надрокористування: у нинішньому році за цією статтею у скарбницю має надійти 54,3 млрд, з яких 39,2 млрд грн. — від ренти на газовидобуток (проти 42 млрд і 30,8 млрд відповідно до 2015 р). І це при тому, що з 1 січня ставки ренти на видобуток газу знижено майже вдвічі. Наприклад, у січні по цій статті до скарбниці надійшло лише 1,76 млрд, або менше 7% від річного плану. Щоб виконати його, доведеться різко (в два рази) підвищити відпускну ціну на газ. Надходження від нафтової ренти виявилися ще менше — всього 79 млн. грн., або приблизно 1% від плану на 2016 р. За інформацією "Економічної правди", яка посилається на власне джерело в ГФС, тільки за рахунок зниження цін на нафту при збереженні обсягів її видобутку недонадходження до бюджету від ренти можуть скласти 4 млрд у рік при плані 7,8 млрд грн. Нафтогазові доходи становлять майже 11% всіх доходів нашої скарбниці.

По-друге, динаміка бюджетних надходжень навряд чи виправдає надії уряду на детінізацію. "Влада очікує, що зниження ставки ЄСВ дозволить вивести зарплати з тіні. Однак самі роботодавці не раз заявляли, що розраховувати на це не варто: витрати на готівку як і раніше значно менше, ніж витрати на сплату офіційно встановлених податків. Крім того, зараз стало невигідно отримувати білі зарплати і багатьом найманим працівникам. Якщо вони покажуть реальні доходи, то можуть втратити право на отримання субсидій", — розповідає заступник директора громадського об'єднання "Публічний аудит" Андрій Вигиринский.

До речі, збільшилися порівняно з минулим роком надходження від акцизів НБУ пояснив підвищенням їх ставок і активізацією роздрібної торгівлі. Насправді на статистику вплинули зовсім інші чинники: виробники та імпортери просто вирішили заскочити в останній вагон і в грудні затарили склади, щоб встигнути сплатити податки за старими ставками. Надалі ж, як зізнаються в неофіційних бесідах, частина продукції будуть реалізовувати за сірими схемами. Так що ефект від підвищення акцизів, швидше за все, буде незначним.

По-третє, в наступні місяці бюджет повинен наростити витрати, наприклад, почавши фінансування бюджетних програм, що практично поки не робилося. Оскільки державний бюджет на 2016 р. був затверджений лише в кінці грудня, то весь січень і лютий центральні та місцеві органи влади формували паспорти бюджетних програм, кошториси бюджетних установ, розробляли та затверджували порядки використання бюджетних коштів. Їх фінансування йшло за тимчасовим розписом бюджету. А вона, по своїй суті, досить "скупа" в частині великих витрат. Наприклад, за даними казначейства, станом на 1 березня йому передано лише 290 паспортів бюджетних програм з 459 необхідних. "Вже в цьому місяці збільшаться субсидії через подорожчання електроенергії. Зростання витрат на субсидії від подорожчання газу виявиться восени", — додає Андрій Вигиринский.

Втім, в уряду, як завжди прихований козир у рукаві: бюджет цього року розраховувався виходячи з курсу 24 грн./$, тоді як експерти говорять про повільною, але впевненою девальвації національної валюти в цьому році. А чим дешевшим буде гривня, тим краще будуть бюджетні показники.