"Подарунки" олігархам. Для кого з українських бізнесменів санкції можуть стати мотивуючими
Отже, 1 листопада прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав постанову про введення економічних санкцій проти ряду українських громадян і компаній. "Вводяться спеціальні економічні заходи стосовно фізичних і юридичних осіб України, що передбачають блокування (заморожування) безготівкових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії і заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі Росії. Санкції будуть поширюватися на 322 фізичних особи та 68 юридичних осіб", - йдеться в повідомленні російського уряду.
У числі фізосіб виявилося кілька великих українських бізнесменів, які санкції можуть бути не просто порожнім звуком, як для більшості потрапили в список українських політиків.Чому ж ризикують деякі фігуранти російського "чорного списку"?
1. Геннадій Боголюбов, бізнес-партнер Ігоря Коломойського по групі "Приват".
Крім самого Геннадія Боголюбова, бізнес-партнера Ігоря Коломойського по групі "Приват", виявилися підконтрольні групі підприємства "Дніпроазот'і Криворізький залізорудний комбінат.
Це один з найбагатших людей України, статки якого журнал Forbes оцінюється в $1,4 млрд. Власник не менше ніж 43 компаній у різних країнах світу (більшість в Україні). Геннадію Боголюбову належать металургійні підприємства і гірничо-збагачувальні комбінати в Україні, Румунії, Польщі та США; нафтовидобувна компанія; мережу автозаправних станцій, кілька підприємств харчової промисловості, авіакомпанії, медіа-активи та інше.
Маючи таку розгалужену мережу підприємств, практично неможливо уникнути ділових відносин з російськими контрагентами. Проте складно сказати, які активи Боголюбова можуть бути арештовані в Росії. На перший погляд, значних активів (часткою власності) у нього в РФ немає. Проблеми можуть виникнути у належній йому газети "Комсомольська правда в Україні", оскільки вона видається за ліцензії російської "Комсомольської правди". Якщо ліцензія буде анульована, може виникнути затяжний юридична суперечка.
2. Костянтин Григоришин, ще один український мільярдер, який потрапив у російський санкційний список і особисто, і своєї компанією "Сумихімпром". Бізнес-активи Григоришина, у тому числі підприємства енергетики, судно - і машинобудування в основному зосереджені на території України. Григоришин очолює групу "Енергетичний стандарт", володіє компанією "Запоріжтрансформатор" - монополістом у виробництві силових трансформаторів, є мажоритарним акціонером сумського машинобудівного НВО ім. Фрунзе, "Укррічфлоту", а також співвласником дев'яти українських обленерго.
Однак росіян, судячи з їхніх дій, найбільше турбує його компанія "Сумихімпром" - завод хімічної промисловості, що виробляє мінеральні добрива, коагулянти і добавки до цементу, кислоти, діоксид титану і пігменти, інші види хімічної продукції. Входить в перелік підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України.
Навскидку складно сказати, наскільки "Сумихімпром" безпосередньо постраждають від російських санкцій. Однак це підприємство, що поряд з "Дніпроазотом" з першого пункту, є одним з найбільших споживачів природного газу в Україні.
3. Юрій Косюк, український бізнесмен, який працює в сегменті АПК. Його стан за різними оцінками - від $900 млн до $1,5 млрд. Потрапив під санкції як особисто, так і в якості власника кількох підприємств, включених в санкційний список РФ.
Юрій Косюк - власник і голова ради директорів групи "Миронівський хлібопродукт", яка займається випуском різної агропродукції, і насамперед - охолодженого курячого м'яса. Продукція компанії виходить під брендом "Наша Ряба". Акції холдингу торгуються на Лондонській фондовій біржі.
Під санкції потрапили:
- Група компаній публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт";
- Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП";
- Приватне акціонерне товариство "Український бекон";
- Публічне акціонерне товариство "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів.
Можливо, на рішення росіян включити Косюка в санкційний список вплинуло те, що з 8 грудня 2014 р. він - позаштатний радник Петра Порошенка; до цього, з 3 липня - перший заступник Глави Адміністрації президента України.
4. Дмитро Фірташ, більше ніж $2 млрд стану, примітний тим, що фактично контролює державні газові компанії "Укргазвидобування" і "Укртрансгаз". Особисто він санкційний список не потрапив, але потрапили його компанії: "Азот", "Рівнеазот", "Черкасигаз", Миколаївський морський спеціалізований порт "Ніка-Тера", "Міжрічинський гірничо-збагачувальний комбінат", ТОВ "Валки-Ільменіт". На його підприємствах в 11 країнах Європи і Центральної Азії (входять до складу Group DF) зайнято понад 100 тис. осіб.
Дмитро Фірташ примітний тим, що має амбіції створити державно-приватний титановий холдинг, який би об'єднав всі титанові підприємства України. Для розширення сировинної бази титанової промисловості України група компаній Дмитра Фірташа Group DF в 2010 р. запустила Міжрічинський гірничо-збагачувальний комбінат - і він тепер теж опинився під санкціями.
У ЗМІ проходила інформація, що потрапили під санкції Міжрічинський ГЗК і "Валки-Ільменіт" незаконно (в порушення санкційного режиму) забезпечують сировиною належав Фірташу ж "Кримський Титан".
5. Віктор Пінчук, знову $1,5 млрд, засновник і власник EastOne Group - міжнародної інвестиційно-консалтингової групи компаній, яка надає послуги в сфері стратегічного та інвестиційного управління диверсифікованим портфелем активів в широкому діапазоні галузей по всьому світу. Одна з трьох найбільших українських бізнес-груп.
Пінчук потрапив у російський санкційний список і особисто, і його підприємства - сам холдинг EastOne Group Ltd, а також банк "Банк Кредит Дніпро". Але не потрапили такі значимі підприємства, як трубо-колісна компанія "Інтерпайп" та Нікопольський феросплавний завод.
Враховуючи масштаби бізнесу EastOne Group, те, що належить холдингу обов'язково потрапить під арешт в Росії. Але що саме - поки сказати важко, нічого очевидного немає.
6. Рінат Ахметов зі статком $4,6 млрд особисто в санкційний список не потрапив. Але потрапила велика компанія, одна з найбільших коксохімічних підприємств України ПАТ "Запоріжкокс", в якій більшість акцій належить групі "Метінвест" Ріната Ахметова. За даними Національного депозитарію України на другий квартал 2018 року, у власності Metinvest B. V. знаходиться 52,4115% акцій заводу, ПАТ "Запоріжсталь" - 42,7653%. А основними акціонерами "Метінвесту" є група СКМ (71,24%) і "Смарт-холдинг" (23,76%).
7. Підприємці Віталій Антонов та Степан Івахів потрапили в санкційний список особисто. Вони володіють АЗС, на яких продаються поставляються з Росії нафтопродукти - це мережі WOG і ОККО. На думку народного депутата, представника Кабінету міністрів у Верховній Раді Вадима Денисенка, попадання цих двох людей в список пов'язано не стільки з їх проукраїнською позицією, скільки з можливим перерозподілом нафтогазового ринку в Україні. "Недаремно ж кажуть, що великі апетити саме на цей ринок має Віктор Медведчук", - зазначив він.
Мережа "ОККО" налічує понад 400 автозаправочых комплексів по всій Україні. WOG - друга за величиною мережа автозаправок в країні, більше 415 станцій. Важливий момент: обидві ці мережі - також ключові гравці на роздрібному ринку скрапленого газу України. А на ньому зараз відбуваються значні зміни: припиняється реекспорт за сірими схемами з Білорусі, зате можливість прямих поставок крім "Роснефти" отримали російські компанії "Лукойл" і "Газпром газэнергосеть". А вони мають власні амбіції в тому числі і як роздрібні торговці, великі конкуренти на ринку України їм не потрібні.
Ми бачимо вже певну тенденцію: під російські санкції потрапили насамперед українські бізнесмени, пов'язані з газовою галуззю, хімією, а також з металургією і машинобудуванням. Меншою мірою - з аграрною галуззю. Очевидно, що в Кремлі саме ці галузі вважають визначальними для майбутнього України. Теж свого роду визнання...
