Хто більше всіх заробляє на державі

Сімейні цінності

У часи Віктора Януковича список тендерних чемпіонів виглядав так: структури його сина Олександра Януковича і найбагатшого бізнесмена України Рината Ахметова ділили перше і друге місця, а за ними йшов майже весь "іконостас" Партії регіонів. У той час більшість з них заробляло на постачання енергоносіїв (вугілля, дизельного палива, бензину), дорожніх підрядах, а також продажу різного устаткування і сировини. Зараз на зміну їм прийшли інші люди, які торгують в основному паливом, і не зв'язані, як раніше, безпосередньо з партією влади.

У 2012 році через тендери був пропущений рекордний обсяг бюджетних коштів та коштів державних підприємств - 499 млрд грн. Півтрильйона - це на порядок більше, ніж тодішній бюджет країни. Тоді ця сфера стала справжнім заповідником корупції та непотизму в українській політиці та економіці. За підрахунками журналу Forbes Ukraine, за підсумками 2012 р. найбільшим приватним підрядником держави більш ніж на 10 млрд став старший син колишнього президента Олександр Янукович. Беззаперечним тендерним чемпіоном його зробили збагачення і постачання вугілля. Дипломований стоматолог вийшов на цей ринок в 2010 році, коли в сферу його впливу увійшла асоціація "Донбаський розрахунково-фінансовий центр", якої до цього завідував екс-радник Віктора Януковича Едуард Прутнік. Разом з ДРФЦ Янукович поширив вплив відразу на 5 вуглезбагачувальних фабрик Донбасу: "Комсомольська" (Димитров), "Узловська" (Горлівка), "Україна" (Українськ), "Росія" (Новогродівка) та "Червона зірка" (Торез). По суті, старший син тодішнього президента заробляв на посередницьких послугах між державними шахтами і підконтрольними владі енергогенеруючими компаніями, такими як "Центренерго" і "Донбасенерго". Грошима при цьому вугільників щедро забезпечувало сама держава, датуючи цю галузь щорічно на 10-13 млрд грн.

Крім Януковича, на постачанні вугільників комплектуючими і постачанням їх продукції заробляли також Рінат Ахметов, Юрій Іванющенко, Олександр Єфремов та інші видатні члени Партії регіонів того часу. За великим рахунком, весь список Топ-10 тендерних чемпіонів зразка 2012 року дуже наочно вказував на розподіл сфер впливу в країні.

Зараз багато що змінилося - після окупації проросийскими бойовиками частини Донбасу в 2014 р. "вугільна тема" вже не відіграє ключової ролі у тендерних закупівлях. До того ж велика частина ключових замовників вугілля - енергогенеруючі компанії "Дніпроенерго", "Західенерго" - в 2012 р. були приватизовані групою ДТЕК Ріната Ахметова. Компанія "Донбасенерго" була продана донецькому бізнесмену Ігорю Гуменюку, який, за чутками, діяв в інтересах все того ж Олександра Януковича у 2013 році. Після цього у держави залишився контроль лише над компанією "Центренерго".

"Всихання" тендерних закупівель видно і з загальним цифр. Якщо за 9 місяців 2012 року було проведено 114 тис тендерів на 365 млрд грн, то за аналогічний період 2016 року - 145 тис тендерів на 167 млрд грн. І це з урахуванням інфляції за останні кілька років.

Ще однією причиною, по якій держава стала купувати значно менше - відсутність, як в 2012 році, торгів держоблігаціями на гроші Нацбанку, який таким чином, по суті, закривав частину дефіциту держбюджету з допомогою монетарної емісії: з 2008 по 2014 рік обсяг ОВДП у портфелі нбу зріс майже у 70 разів - з 5,6 млрд грн до 389 млрд грн. "Зниження обсягів монетарної емісії в 2015-2016 році стало однією з ключових причин макроекономічної стабілізації в Україні після кризи 2014-го", - вважають в аналітичній організації VoxUkraine.

Нові старі лідери

"ДС" проаналізувала 300 найбільших тендерів за вісім місяців цього року на загальну суму 59 млрд грн. На першому місці в Топ-10 головних тендерних фаворитів виявився постачальник палива - група "Континіум" (володіє мережею АЗС WOG) Степана Івахіва, Сергія Лагура і Петра Димінського. З початку 2016 року їх структури виграли кілька десятків тендерів різного калібру на поставку держструктурам нафтопродуктів (в основному, дизельного палива для потреб "Укрзалізниці" і Міноборони).

На все тому ж другому місці залишився Рінат Ахметов, однак з істотно меншим "уловом", ніж раніше. Тепер його підприємства " заробляють на державних замовників, головним чином, поставляючи їм металопродукцію (цим займається холдинг "Метінвест" - найбільший виробник сталевого прокату в країні). Крім нього, в числі представників "старої гвардії", що залишилися при справі після зміни влади, знаходиться власник Group DF Дмитро Фірташ. Його структури продовжують значитися ключовими постачальниками належить ФДМУ "Сумихімпрому", який де-факто контролюється людьми самого Фірташа в рамках процедури санації. Так, у квітні цього року "Сумихімпрому" замовив фосфорити майже на 1 млрд грн у близькою до Фірташа компанії "Титан України".

На третьому місці в рейтингу опинився Костянтин Григоришин - завдяки миллиарному підряду його заводу "Запорожстрансформатор" на поставку трансформаторів для державного "Укренерго", отриманому в лютому. Слідом за ним йде головний конкурент "Континіуму" у сфері постачання держпідприємств нафтопродуктами "Галнафтогаз" (мережа АЗС "ОККО") Віталія Антонова, трубний король Віктор Пінчук зі своєю компанією "Інтерпайп", соратник Геннадія Кернеса Максим Мусєєв, якого пов'язують з харківським підрядником місцевого метрополітену компанією "Ваго-Рев", мер Одеси Геннадій Труханов з близькою до нього автодорожньої групою "Ростдорстрой" і т. д.

У 2016 році, у порівнянні з 2012 роком, на державних тендерах стало набагато менше фіктивних "прокладкок". Але сумнівних тендерів, коли підряди на сотні мільйонів отримують маловідомі фірми, ще достатньо. Наприклад, у першу десятку рейтингу міг би увійти реальний власник невеликої компанії з Дніпропетровської області "Трейд Коммодити", яка виграла два десятки тендерів на постачання палива для Міноборони, якщо б він був відомий. З 2011 р. власником компанії за паперами значиться маловідомий житель Дніпродзержинська Вадим Майко, за яким, за чутками, стоять покровителі однієї з впливових політичних сил. У лідерах рейтингу були б і реальні бенефіціари ряду фірм, які годують армію і робили це ще з часів Віктора Януковича. Наприклад, фірма "Геус-Груп", яку раніше пов'язували з Юрієм Іванющенком, виграла в 2016 році підряди на 1,7 млрд грн. Однак вона зберегла зв'язок з колишнім куратором або поміняла його під стати зміни політичної кон'юнктури - достовірно не відомо. Хоча в цілому, треба визнати, тендерну поле стало набагато чистіше і у всякому разі, не поділене, як раніше, між обраними членами політбюро партії влади.