Ксенія Ляпіна: Потрібно отшибить руки і ноги тим, хто знову намагається полізти до спрощеної системи оподаткування
"ДС" Україна в минулому році в рейтингу Doing Business посіла 83-е місце серед 189 країн світу. Як ви вважаєте, чи є у нас шанс поліпшити результат в цьому році?
К. Л. Рейтинг Doing Business складається з різних позицій, за одним ми показуємо прогрес, по іншим ні. Взяти, наприклад, такий показник, як реєстрація суб'єктів господарювання. Тут ми просунулися дуже далеко і увійшли в першу двадцятку в основному за рахунок відкриття електронних сервісів. Але якщо подивитися на індекс податкового адміністрування, то за цим показником ми залишаємося на одному з останніх місць. У цій сфері, попри законодавчі зусилля, реальних поліпшень бізнес не відчув. Великі проблеми залишаються у захисті прав власності при банкрутстві підприємств. Номінально процедура така ж, як і в європейських країнах, але в реальності все працює по-іншому. У нас практично всі фіктивні банкрутства. І, природно, все дуже погано з поверненням грошей кредиторів, що дуже негативно оцінюють українські та іноземні інвестори. Величезна проблема — це приєднання до електромереж, де ми на останніх місцях багато років поспіль.
За підсумками цього року ми навряд чи сильно піднятися в рейтингу Doing Business. Максимум на дві-три сходинки.
"ДС" Щорічне дослідження USAID Annual Business Climate Assessment показало, що 86% малих і середніх підприємців України вважають державу ворогом бізнесу. Як перетворити державу на союзника?
К. Л. Останні два з половиною роки ми намагаємося подолати цю ситуацію, і дещо вдається. Це ж дослідження показало, що 53% малих і середніх підприємців оцінюють довгострокові зміни в бізнес-кліматі позитивно, вони планують активізувати свою діяльність у наступні два роки. Що стосується змін у регуляторному середовищі в останні роки, то бізнес також оцінює їх позитивно. Держава ще не стало дружнім, але рухається в цьому напрямку.
У 2014 році ми ввели мораторій на перевірки. Тепер замість старих контролюючих органів створюються нові. Наприклад, така мегаструктура, як Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів замінила собою сім органів, які дружно перевіряли підприємців. Безумовно, система контролю необхідна, але вона повинна бути спрямована не на знищення бізнесу, а йому на допомогу, виконувати значну консультативну функцію. Поки цей процес тільки почався. Що вийде на практиці, ми побачимо зовсім скоро, коли інспектори Держслужби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів підуть перевіряти бізнес.
"ДС" Чому досі не запрацював принцип мовчазної згоди — норма, яка кардинально спрощує отримання підприємцем документів на право діяльності?
К. Л. Принцип мовчазної згоди юридично діє, але він не працює на практиці. Проблема в тому, що у нас кожен дозвільний документ не є самостійним, він пов'язаний ще з якимись паперами. Щоб змінити ситуацію, ми пропонуємо встановити, що принцип мовчазної згоди повинен автоматично фіксувати правові наслідки. Наприклад, в Єдиному державному реєстрі буде фіксуватися будь-яка заявка підприємця на отримання того чи іншого дозволу. Якщо чиновники не відповіли ні так, ні ні, то дозвільний документ, ліцензія, сертифікат будуть формуватися автоматично, без участі власне органу, який повинен їх видавати. Така система повинна запрацювати з 2018 року, коли почне функціонувати оновлений Єдиний державний реєстр. Але залишиться друга частина проблеми. Якщо не буде верховенства закону, і на відмітку в Єдиному держреєстрі можна буде наплювати і, застосувавши силу, демонтувати рекламний щит, вигнати підприємця з приміщення і т. д.
"ДС" Скільки законів та інших нормативних актів надійшло з початку цього року на погодження в Державну регуляторну службу? Як багато серед них неякісних проектів?
К. К. За минулий рік було близько 1200 регуляторних актів. З них десь 25% ми не погодили. Це ті документи, які розроблені неякісно, містять норми, які призведуть до негативних наслідків. Якість підготовки документів — не тільки юридичне питання. Можна розробити блискучий юридичний документ, який просто знищить весь малий бізнес.
"ДС". З березня цього року держоргани повинні прораховувати витрати малого бізнесу на виконання розроблених ними постанов, наказів та інших регуляторних актів. Як працює ця система?
К. Л. Постановою Кабміну №1151 введено обов'язкове обчислення витрат малого бізнесу на виконання держрегулювання, так званий М-тест. Спочатку було враження, що чиновники готові нас просто задушити за те, що ми змушуємо їх робити якусь інтелектуальну роботу. Тепер справа потроху рухається — хороші аналізи вже роблять Держслужба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, Нацкомісія з регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, Мінекономіки.
Яскравий приклад — розроблений Мінфіном ще старого складу проект наказу про зміну форми звітних документів. Ніхто не очікував підступу, але коли з травня наказ набрав чинності, стався просто вибух! Малий бізнес був в жаху — щоб зібрати всі звіти по акцизної продукції, як цього вимагали в Мінфіні, необхідно щомісяця витрачати по 36 годин тільки на те, щоб провести інвентаризацію, зібрати потрібні дані, а потім витратити ще 16 годин на заповнення звіту. Коли порахували, то вийшло, що витрати малого бізнесу по всій країні на цю звітність склали б 350 млн грн. Але виявилося, що нововведення Мінфіну є ще один нюанс — цю форму можна добровільно відкоригувати. Тобто підприємець може здати звіт, а через день побачити, що зробив там помилку. Але виправити її вже не можна. А штраф за неправильно складений звіт 17 тис. грн.! Бізнес оцінив ймовірність помилки в 80%. Коли порахували потенційні витрати на штрафи, то вийшло 3,7 млрд грн. У Мінфіні заявили, що не думали, що нова форма звітності потягне такі колосальні непродуктивні витрати. Ми прийняли рішення, що потрібно цей наказ переглянути. І тепер торгуємося з Мінфіном, якою мірою спростити звітність. Необхідність М-тесту як раз дуже яскраво видно на цьому прикладі. Треба, щоб розробник документу думав, у що виллється його свіжа ідея.
"ДС" Будуть аналізуватися з точки зору витрат для бізнесу вже прийняті акти?
К. Л. Згідно із Законом "Про засади державної регуляторної політики" всі держоргани повинні аналізувати свої чинні акти раз в два–п'ять років. Але можу сказати, що ця вимога практично не виконується. Ми будемо рухатися крок за кроком: спочатку привчимо чиновників проводити М-тести при розробці нових регуляторних актів, а потім наступний рік присвятимо тому, щоб змусити їх переглядати діючі, застосовуючи цю методологію.
"ДС" Скільки грошей витрачає малий бізнес на виконання рішень регуляторного характеру?
К. Л. Є різні оцінки.
У 2015 році виконання плану дерегуляції дало бізнесу додатково 10 млрд грн. Це кошти, які підприємці заощадили на платах за дозволи, ліцензії, сертифікати, адміністрування і т. п. В цьому році сума економії буде залежати від того, на що зважиться уряд у прийнятті заходів щодо дерегуляції ведення бізнесу.
"ДС" Громадськість критикує проект Стратегії розвитку малого та середнього бізнесу-2020, підготовлений Мінекономрозвитку. Як ви оцінюєте цей документ?
К. Л. Я дуже обережно ставлюся до такого "філософського" документу, як проект стратегії. Як правило, до реального життя він має мало відношення. На мою думку, треба розробляти і затверджувати програму розвитку малого і середнього бізнесу, в якій повинні бути визначені конкретні кроки і очікуване від них ефект. Першим пунктом цієї програми я б написала "отшибить руки і ноги тим, хто намагається знову полізти до спрощеної системи оподаткування". Необхідно зафіксувати, що спрощена система залишається на найближчі п'ять років базовим способом підтримки підприємців.
"ДС" В останній час багато говорять про необхідність реформувати спрощенку, на цьому наполягає МВФ. В якихось змінах, з вашої точки зору, потребує ця система?
К. Л. Спрощена система оподаткування — це єдиний рятівний круг для мікробізнесу з оборотом до 5 млн грн. у рік. МВФ завжди хотів що-небудь зробити з спрощенкою, оскільки вона не вписується в стандартні рамки ведення бізнесу в інших країнах. У Мінфіні вже погодилися, що взагалі ліквідувати спрощену систему оподаткування не можна. Але коли вони заявляють в черговий раз про якусь корекції, це викликає стрес у мікробізнесу. Тому що від цих змін підприємці не чекають нічого хорошого.
Так, серед спрощенців є до 10% тих, хто йде на зловживання, махінації. Наприклад, великий бізнес розбивають на дрібний заради отримання преференцій. Але з-за цих 10% ми не повинні вбити 90% підприємців, які чесно працюють. Це абсурд. Можливо, якась корекція спрощеної системи оподаткування і буде потрібна, але не раніше ніж через три роки.
