Напередодні приватної тяги. Навіщо "Укрзалізниця" зайняла ще $500 млн
"Укрзалізниця" (УЗ) залучила на зовнішньому ринку позику в $0,5 млрд на п'ять років. Однак це не означає, що тепер у державної корпорації з'явилася гора грошей, які вона може витратити на модернізацію та поліпшення застарілої інфраструктури, закупівлю сучасних вагонів, в тому числі пасажирських, які дозволять українцям перетинати простори батьківщини зі швидкістю 300 км/ч.
Як повідомив на своїй сторінці в Facebook голова правління УЗ Євген Кравцов, держкомпанія отримала позику за рахунок розміщення єврооблігацій на $500 млн під 8,25% річних з терміном погашення в 2024 р. Кравцов зазначив, що це безсумнівний успіх, оскільки ставка позики на 1,5% нижче, ніж купон за євробондами, розміщеним в 2013 р. (також на $500 млн). За його словами, цінні папери УЗ пішли на ура — більше 175 інвесторів з Великобританії та інших країн Європи, США та Азії виявили бажання придбати їх, попит в п'ять разів перевищував пропозицію. Також купон за цим євробондами найнижчий з 2011 р. серед квазісуверенних позичальників з України, а позику вдалося здійснити без держгарантій і застави.
Кравцов підкреслив, що ця позика дасть можливість знизити в найближчі роки платіжне навантаження на УЗ і це дозволить їй успішно розвиватися.
Опитані "ДС" експерти також оцінили позику УЗ як вигідний. "Думаю, що залучення цілком вдалий. Ставка виявилася всього на 1,5 в. п. вище порівнянної за терміном єврооблігацій Мінфіну, що дуже навіть непогано", — вважає керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. "Можна говорити про те, що це досить вдале розміщення", — зазначив фінансовий аналітик Олексій Кущ, нагадавши, що в минулому році Україна розмістила держоблігації в доларах під 9,7% річних.
Однак Олександр Паращій також зазначив, що в цьому році УЗ належить здійснити великі виплати за боргами: у вересні — $150 млн за єврооблігаціями 2013 р. плюс купон $17 млн, на початку серпня — 5 млрд грн, зайняті для виплати за цим же єврооблігаціями в березні ($150 млн тіла кредиту і $24 млн купона). Також УЗ потрібно повернути близько $50 млн за кредитами ЄБРР та Експортно-імпортного банку Кореї.
Радник Центру економічної стратегії Володимир Кузьо вважає, що це успішне розміщення позбавить УЗ від необхідності відволікати кошти від операційної діяльності на погашення кредитів і переглядати план капітальних інвестицій, при цьому "бігаючи по тонкому льоду за рефінансуванням (що знижує в тому числі політичний вплив і залежність від рішень щодо пролонгації боргів)". Також, на його думку, позитив полягає в управлінні ліквідністю компанії: відбувається заміщення коротких внутрішніх боргів більш довгими і зниження середньої ставки фінансування у валюті. "Тепер фінансовий тягар не буде тиснути і фокус зміститься на ключове завдання — підготовку до відкриття ринку тяги і конкуренції", — зазначив він.
Однак Олексій Кущ звернув увагу на питання ефективності використання залучених коштів — новий позику йде на погашення старого боргу, відбувається просто рефінансування старих боргів, а не фінансування розвитку УЗ. А з поверненням позик були проблеми: в березні 2016 р. компанія реструктуризувала єврооблігації 2013 р., пролонгувавши термін їх погашення до 15 вересня 2021 р. і підвищив процентну ставку з 9,5 до 9,875% річних. Також було змінено графік погашення основної суми позики: тепер 60% повинно бути оплачено до 2019 р., і по 20% — у 2020 2021 рр ..
За словами Олексія Куща, в 2013 р. УЗ не було ніякого сенсу залучати $500 млн за рахунок випуску євробондів, адже у неї не було правильної стратегії розвитку. А з тих пір ситуація тільки погіршилася, оскільки у компанії з'явилися дві точки фінансового зламу. Перша — коли українські великі корпорації дозволили обзавестися приватним парком вагонів. Друга точка з'явиться, коли на залізниці введуть приватну тягу. За рахунок цих двох факторів УЗ отримувала максимальний рівень доданої вартості у тариф на перевезення вантажів, надаючи клієнтам і вагони, і тягу. А після того як на залізниці буде введена приватна тяга, УЗ залишиться тільки плата за використання інфраструктури. "Маючи таку деформовану стратегію, залучати такі гроші — це недалекоглядно. Після введення приватної тяги можливостей погасити $500 млн буде ще менше", — зазначив експерт.
Тим не менш залучення позики УЗ може бути хорошим сигналом для інших компаній. Нагадаємо, що в листопаді 2018 р. "Нафтогаз України" хотів розмістити єврооблігації на $500 млн, але відмовився від задуманого з-за дуже високої ціни запозичень — близько 10,9% річних. Тепер же ситуація на світовому ринку змінилася — відбувається деяке пожвавлення на ринку боргових зобов'язань країн, що розвиваються, в тому числі українською.
