Держпідприємства опинилися в полоні у своїх боржників

"Все просто чудово", — браво заявив представник Бердянського морського порту на засіданні уряду, яке транслювалося в онлайні 11 лютого. Адміністрація морських портів, куди входить Бердянський порт, за дев'ять місяців 2015 р. збільшила виручку з 2,7 млрд до 4,9 млрд грн., а її прибуток зросла з 1,2 млрд до 3,3 млрд грн. Держсектор вийшов з кризи?

Дані Мінекономрозвитку, оприлюднені в середу, 17 лютого, на перший погляд, свідчать саме про це. За дев'ять місяців 2015 р. держкомпанії зі списку топ-100 отримали сукупний чистий прибуток в 2,2 млрд грн., у той час за аналогічний період 2014 р. їх загальний збиток перевищив 66 млрд грн. Ключовим фактором стало істотне поліпшення фінансових результатів НАК "Нафтогаз України" завдяки підвищенню тарифів для населення, яке відбулося в рамках переходу до ринкових цін на природний газ. Це дозволило НАК завершити січень–вересень 2015 р. з прибутком 0,2 млрд грн. у порівнянні із збитками у 60,2 млрд грн., або понад 90% усього збитку сотні найбільших держкомпаній за відповідний період 2014 р.

Крім "Нафтогазу України", найкращу динаміку зростання рентабельності показав "Енергоатом", який закінчив дев'ять місяців минулого року з прибутком 1,3 млрд грн. у порівнянні зі збитками в 3,8 млрд грн. за відповідний період 2014 р. Лідерами в своїх галузях, крім них і вже згаданої Адміністрації морських портів, стали також "Турбоатом" (1,3 млрд грн. чистого прибутку за дев'ять місяців 2015 р.), Аграрний фонд (706 млн грн.), "Укренерго" (408 млн грн.) і Одеський припортовий завод (205 млн грн.).

Є дві причини збільшення прибутковості держпідприємств в 2015 р. Перша — зменшився розмір збитків та обсяг субсидування Наку з держбюджету. Друга — ефект девальвації гривні призвела до зростання виручки і прибутку багатьох держкомпаній, які пов'язані з зовнішніми ринками (аеропорти, морські порти, "Турбоатом" та ін).

Втім, не все так просто. У розпорядженні "ДС" виявилася аналітична записка Мінекономрозвитку, присвячена результатам діяльності 100 найбільших державних підприємств до 2015 р., в якій акцентується увага на феноменальне зростання дебіторської заборгованості. Вона збільшилася відразу на 30 млрд грн., до 145 млрд грн. Простою мовою, мова йде про масові неплатежі в їх адресу.

*дебіторська заборгованість за 9 місяців, грн.

Основне зростання неплатежів спостерігався в енергетиці та агросекторі. У першому випадку — це проблема всього ринку, на чолі якого стоїть НАК "Нафтогаз України". Через підвищення тарифів населення накопичує борги. Минулого тижня, наприклад, "Київенерго" заявило, що тільки за січень 2016 р. борг киян за опалення зріс на 35% від загальної суми заборгованості в 1,3 млрд грн., яка складалася роками. Теплокомуненерго не платять "Нафтогазу" і в підсумку він лідер по зростанню дебіторки. Це, а також прихований його фінансування через бюджет (у вигляді субсидій, які у поточному році закладено на рівні 32 млрд грн.), і дозволило нафтогазового монополіста і далі покращувати фінпоказники.

По суті, зробити такий фінт треба було на догоду МВФ, який вважає бездефіцитність Наку одним з ключових вимог для України ставить вирішення цього питання у главу кута при прийнятті рішення про виділення країні фінансової допомоги. Те, що борги перекладаються на бюджет, — питання вже десятий.

Чи покращиться ситуація за підсумками всього минулого року? Навряд чи. Ще одна причина неплатежів в енергосекторі — авансовий принцип сплати субсидій. За теплої зими, за даними "ДС", обсяг переплат в країні на кінець січня досяг 4-4,5 млрд грн. На практиці це означає, що всі учасники енергоринку в січні працювали, поставляючи послуги в рахунок цих "віртуальних" грошей, що веде до вимивання обігових коштів і, як наслідок, до зростання дебіторки.

Що стосується агросектору, то тут вся відповідальність лежить на ДПЗКУ. Державна фіскальна інспекція ще в минулому році виявила 11 компаній, з якими Державна продовольчо-зернова корпорація України укладала експортні контракти на постачання зерна (його вона купувала на кредит китайського держбанку в обмін на зобов'язання поставити зерно самим китайцям). Контракти були укладені ще під час президентства Віктора Януковича, але відгукнулися тільки в 2014-2015 рр. Як виявилося, зерно корпорація продала, але не китайцям, а підставним фірмам. Наприклад, гонконгська "пустушка" Sonders Trading залишилася повинна ДПЗКУ понад 1 млрд грн. Втім, не завжди мова йде про банальне кидку. "Не погашаючи борги держкомпаніям протягом тривалого часу, компаній-неплатників фактично отримують безкоштовний доступ до капіталу, не передаючи нічого в заставу", — говорить аналітик Concorde Capital Роман Тополюк. Таким чином, вимивання грошей у державних контрагентів за гривневими контрактами стає для багатьох компаній вигідною альтернативою дорогому кредитування. І якщо зростання неплатежів продовжиться, держкомпанії через рік-два з-за нестачі оборотних коштів будуть показувати зовсім інші результати.