Гривня б'є долар. Чому і як надовго зміцнилася гривня
Національний банк заявив, що не перешкоджатиме зміцненню гривні, і вона тут же поставила 18-місячний рекорд
Черговий рекорд курсу
Національний банк встановив на 7 жовтня курс національної валюти на позначці 26,35 грн за долар, зміцнивши її ще на 7 коп. Цей показник став рекордним за останні 18 місяців.
Напередодні гривня з легкістю подолала психологічну позначку 26,5 під пресом продавців валюти і слабкістю її покупців, розповів на своїй сторінці в Facebook аналітик Forex Club Андрій Шевчишин. "При цьому енергетичні та епідеміологічні ризики повністю ігноруються ринком, як і падіння ціни єврооблігацій України. Також ігноруються репутаційні ризики країни після публікації дослідження "Пандора" даних, в яких Україна має найбільшу кількість згаданих особистостей разом з президентом. Імпортери ж у більшості досить слабкі, щоб протистояти продавцям валюти", — зазначив він.
Одна з причин такого ралі — зроблена минулого тижня керівництвом Національного банку заява, що він не буде перешкоджати зміцненню курсу гривні, оскільки воно допомагає стримувати двозначну інфляцію в країні. "Ми дозволимо гривні зміцнитися, якщо це буде залежати від ринкових сил, — заявив минулої п'ятниці заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. — Ми постараємося згладити будь-які надмірні коливання, одночасно поповнюючи наші резерви".
З серпня НБУ витрачає менше коштів на валютні інтервенції, і його денний ліміт, як заявив тоді Ніколайчук, становить $5 млн у порівнянні з $20 млн раніше. Крім того, з початку року інтервенції проводилися 53 рази, в порівнянні з 106 за той же період в 2020 р. "Ситуація з нашими міжнародними резервами в довгостроковій перспективі не виглядає поганою, і нам не потрібно купувати стільки іноземної валюти, як два, три або п'ять років тому", — сказав Ніколайчук.
Осінь не перешкода
Віктор Скаршевський, економіст у Growford Institute, спираючись на історичні дані, зазначив, що немає такої вже чіткої традиції падіння гривні календарної осені. Наприклад, девальваційні процеси в 2018 р. починалися з другої половини липня, в 2017 р. — з вересня і в 2020 р. падіння нацвалюти стартувало з другої половини серпня, а в жовтні припинилося. "Немає певного правила (за термінами), є просто сезонність, коли, особливо ближче до кінця року, починаються девальваційні процеси", — сказав він.
Населення і заробітчани дали валюти
Гривня зміцнюється, тому що пропозиція валюти на ринку перевищує попит на неї. Причин у превалюючої пропозиції кілька. Одна з них — це продаж валюти населенням. За словами Віктора Скаршевського, з початку цього року українці продали валюти на $1,3 млрд більше, ніж купили. Правда, у вересні попит з пропозицією зрівнялися, і обсяги продажу та покупки врівноважилися.
Ще одна причина зміцнення гривні — гроші заробітчан: за вісім місяців цього року вони відправили в Україну $9,1 млрд, а це на 19%, або на 1,5 млрд більше, ніж за вісім місяців 2020 р.
Гарний час для експортерів
Ще один фактор зміцнення гривні — хороший урожай зернових в Україні і високі ціни на аграрну продукцію на світовому ринку: зерно і соняшникову олію. "Ціни на світовому ринку на аграрну продукцію за минулий рік виросли на 30%, ось і джерело валюти", — зазначив Олег Пендзин, член "Економічного дискусійного клубу".
До цього також слід додати і високі ціни на метал і руду, приплив валюти від продажу яких також зіграв на руку зміцненню національної валюти.
Менше імпорту
З іншого боку, на зниження попиту на валюту вплинуло скорочення покупки українцями імпортних товарів, у першу чергу тривалого користування, таких як побутова техніка, вважає Олег Пендзин. Крім того, на 35% скоротилася закупівля нових автомобілів у зв'язку з так званою чіповою кризою. "Пройдіть і подивіться, що робиться на торгових майданчиках дилерів світових автобрендів — вони стоять порожні. З середини літа припинені поставки, а це різко скорочує попит на валюту", — сказав він.
Нерезиденти закупилися ОВДП
За словами Віктора Скаршевського, нерезиденти з початку року збільшили портфель ОВДП на $700 млн, у тому числі за останні два тижні — на $153 млн. Сталося це з тієї причини, що Мінфін збільшив прибутковість держоблігацій. У цьому році обсяг портфеля нерезидентів коливався — він то збільшувався, то зменшувався.
На думку економіста Ukraine Economic Outlook Григорія Кукурузи, останнім зміцненням гривні — з 26,5 до 26,3-26,4 грн за долар — викликано в основному продажем валюти нерезидентами, які побачили високі шанси дійти до планки 25,5. "Тому нерезиденти хочуть інвестувати в папери і провокують ще сильнішу ревальвацію", — сказав він.
А Олег Пендзин вважає, що НБУ в даній ситуації поводиться не зовсім коректно — він повинен був би викуповувати валюту в резерви. Натомість регулятор дає заробити додаткові гроші спекулянтам, які прийшли в Україну і вклалися в ОВДП: адже вони раніше, щоб купити папери, продали валюту по 27,5 грн, а виходять з ОВДП на курсі 26,5 грн за долар. Таким чином, вони крім 12-13% річних на облігаціях ще мають додатковий дохід на різниці в курсі валют.
Фактор газу
Як не дивно, ще одним фактором, який зіграв на руку гривні, стали високі ціни на газ. Григорій Кукуруза пояснив, що у вересні ціна на блакитне паливо в Україні підвищилася до 18,5 грн за куб. м, і українська промисловість просто не могла його купувати (а значить, і витрачати валюту) за такими цінами. Також не закуповував газ і "Нафтогаз України", який сподівається його придбати в січні-лютому наступного року, коли ціни знизяться.
У той же час газові трейдери, навпаки, закуповували газ українського видобутку для його експорту до Європи, де ціни в своєму зростанні випереджали український рівень. Фактично у вересні Україна була імпортером газу (що впливало б на девальвацію гривні), а його експортером (що грало в сторону зміцнення).
Однак у майбутньому нинішні високі ціни на газ зіграють у зворотну сторону — проти гривні. Наприклад, сьогодні під питанням виробництво цукру в Україні, оскільки для його варіння використовується газ. Якщо виробництво власного цукру через високі ціни на блакитне паливо буде недостатнім, то доведеться закуповувати цукор по імпорту за валюту, що буде тиснути на гривню в бік девальвації. Така ж ситуація і з виробництвом добрив — якщо не буде власних, то аграрії навесні почнуть закуповувати імпортні добрива, витрачаючи на це валюту.
Хмари згущуються
Віктор Скаршевський зазначив, що почала дорожчати нафта, ціни на яку вже досягли $83 за барель у порівнянні з $65 у кінці серпня. Це означає підвищення цін на бензин у майбутньому, валюти для закупівлі імпортних нафтопродуктів, що подорожчали, потрібно буде більше, тому попит на неї збільшиться — ще один аргумент на користь девальвації.
Крім того, підвищилися ціни на вугілля, яке Україна стала купувати в США і Казахстані, що також означає збільшення попиту на валюту.
Вище ми відзначали, що у вересні Україна не прагнула закуповувати газ за високими цінами. Але якщо українським трейдерам все-таки доведеться закуповувати газ в Європі на спотовому ринку — вони понесуть значні витрати на імпорт енергоносія і, як наслідок, — виросте попит на валюту.
Прогнози в непрості часи
Прогнози експертів щодо поведінки курсу національної валюти в найближчій перспективі різняться.
За словами Олега Пендзина, курс гривні буде коливатися в районі 27 грн за долар, плюс-мінус 50 коп. Експерт зазначив, що зараз складно спрогнозувати режим залучення позикових коштів Міністерством фінансів. Оскільки траншу МВФ у цьому році вже не буде точно, то це означає, що потрібно буде залучити в країну $700-800 млн, щоб перекрити цей неотриманий транш. "І ніхто не знає, як поведе себе НБУ", — зазначив Пендзин.
На думку Віктора Скаршевського, ніяких фундаментальних причин для різкого зміцнення або девальвації гривні зараз немає, тому якщо не буде форс-мажорних обставин, то до кінця року курс буде в коридорі 27-28 грн за долар.
При цьому експерт відзначає, що по деяким факторам, які впливали на зміцнення гривні, пішов зворотний процес. Наприклад, ціни на залізну руду пішли до низу — вони були більш $200 за тонну, зараз — близько $100, а до кінця року і в наступному році будуть у межах $80-90. І це зниження спричинить зменшення пропозиції валюти на українському ринку. "Зовнішньоекономічна кон'юнктура буде з лагом 3-5 місяців впливати на гривню. Хороших часів, як в 2020 р., коли різко подорожчав експорт і різко подешевшав імпорт, вже не буде", — вважає Скаршевський.
А за словами засновника і президента групи "Універ" Тараса Козака, фактори, які впливають на курс, дійсно складно передбачити. "Наприклад, позиція НБУ може бути такою: будемо тримати на 26,5. Я думаю, що це досить імовірно", — сказав він.
Експерт додав, що у гривні є і потенціал подальшого зміцнення, так як вона недооцінена і повинна коштувати 23-25 за долар.
