Британська заначка. Куди дівається золото кремлівських лепреконів

Поточна інформація про покупки і продажі Росією золота суперечлива тільки на перший погляд. Все відразу стає на свої місця, якщо згадати про те, що золото і Росія бувають двох видів.

Золото може бути реальним металом, який можна взяти в руку і перевезти з місця на місце. Але може бути і правом власності на певну кількість золота, яке зберігається де завгодно, або навіть тільки у вигляді зобов'язання видати власнику на першу вимогу вартість цього золота в будь-якій валюті за поточним курсом. У свою чергу, Росія може розглядатися як фізична територія, обнесена по периметру колючим дротом, в центрі якої стоять пам'ятники Путіну і Сталіну, і встромлені портрети чиїхось дідів на палицях. Але Росією можна назвати і сукупність прав власності, розкиданої по всьому світу і контрольованою з Кремля. Варто лише взяти до уваги цю подвійність, як ситуація стає цілком прозорою.

Фізичне золото

Росія входить до трійки світових лідерів з видобутку золота, займаючи в ній друге місце після Китаю і перед Австралією. При цьому обидва розриви схильні до скорочення: Китай за минулий, 2020 рік, добув 368,3 тонни золота проти 383 тонн у позаминулому. Росія вирвалася вперед, на друге місце, випередивши Австралію і видобувши 331,1 тонни проти австралійських 327,8, але Австралія швидко нарощує видобуток і, можливо, вже в цьому році візьме реванш. Всі три країни сильно випереджають інших золотошукачів з першої десятки, де на четвертому місці — США, які видобули за минулий рік 190,2 тонни, а на десятому — Індонезія, 100,9 тонни.

Найбільшим покупцем російського золота у його видобувачів є уряд Росії, який купує близько двох третин від загального обсягу видобутку. Тут доречно нагадати, що фізичне золото — не тільки спосіб інвестування коштів, а й сировина для мікроелектронної промисловості. Найбільшими країнами — імпортерами золота для такого споживання виступають Китай і Індія.

Продажі

У 2019 р. Росія в вісім разів збільшила продажі за кордон фізичного золота, довівши його до $5,74 млрд у доларовому обчисленні. При цьому 93% від усього експорту було вивезено до Великобританії, що склало 113,5 тонни. Решту купили 12 країн, включаючи Казахстан і Швейцарію. Для порівняння: в 2018 році Великобританія купила у Росії фізичного золота на $433 млн (10,4 т)

Таким чином, золото стало найбільшою статтею російського товарного експорту в Великобританію — більше, ніж закупівлі нафти і нафтопродуктів, що склали в сумі близько $3,4 млрд. Крім золота Росія також збільшила експорт до Великобританії платини (в два рази, до $936 млн) і срібла (в 2,5 рази, до $100 млн).

Куди пішло золото фізично, після його відвантаження, і де воно зберігається, відстежити складно. Зате з покупцями все йде дуже цікаво: закупівлі російського золота британськими резидентами в 2019 році склали не більше $501 млн.

При цьому за підсумками 2019 року запаси дорогоцінних металів в сховищах російських банків досягли рекордного значення за останні п'ять років — понад 92 тонни в золотому еквіваленті. Тобто мова йде не тільки про золото, але про всі дорогоцінні метали в перерахунку на вартість золота. І тільки до Великобританії тільки золота пішло, як ми пам'ятаємо, 113,5 тонни.

У 2020 році експорт фізичного золота виріс ще сильніше, склавши $18,5 млрд. Причому ЦБ РФ з квітня припинив закуповувати його в свої резерви, а уряд почав видавати золотовидобувачам генеральні, а не разові, як зазвичай, ліцензії на експорт, відкривши дорогу до вивезення майже всього золота, яке видобувалося в Росії. Валютна виручка повинна була компенсувати обвал ринку вуглеводнів через пандемічний шок.

Крім металів збільшилося і вивезення зерна. Проте повністю замінити нафтогазовий експорт цих товарів не змогли, і Росії доводилося скорочувати імпорт, хоча зробити це було непросто: від іноземної сировини, обладнання та електроніки залежать не тільки споживчий ринок, а й стратегічні галузі, від авіапрому і добувної промисловості до виробництва їжі і ліків. У хід пішли навіть зарубіжні резерви банків: в третьому кварталі 2020-го вони перевели в країну $8,7 млрд, які зберігали на зарубіжних рахунках.

В 2021 році Центробанк Росії продовжив знижувати кількість фізичного золота в своєму резерві. Всього за перші чотири місяці 2021 року (більш свіжих даних немає) експорт золота з Росії склав 79,6 тонни на $4,5 млрд і в порівнянні з аналогічним періодом минулого року виріс в натуральному вираженні на 9%. Основною країною — одержувачем фізичного золота, як і раніше, залишалася Великобританія. Це не дивно, оскільки Лондон є світовим хабом по обороту та зберіганню дорогоцінних металів. Але з статистики не можна отримати інформацію ні про набувача золота, ні про те, чи залишиться воно в британських сховищах або відправляється в інші країни.

Покупки

Тут виникає питання про те, куди витрачалася виручка від проданого золота. Вся вона витрачалася на поточні потреби — або частково резервувалася. І, якщо резервувалася, то в якому вигляді?

Як завжди, невитрачена частина виручки акумулювалася у валюті в Фонді національного добробуту (ФНД). Але склад валютного кошика в 2021 році став змінюватися. Мінфін РФ позбувся доларів і вдвічі скоротив в своїх резервах частку британських фунтів, конвертувавши їх в юані, євро і ... золото. Але не фізичне золото, а договірне, у вигляді запису про право власності. Ці конверсійні операції були завершені до початку липня, причому мінфін прямо говорив про їхні цілі: перехід на валюти з найменшими санкційними ризиками. При цьому договірне золото в складі ФНД стало нововведенням — раніше його там не було.

Зараз частка золота в безготівковій формі досягла в ФНД 20,2%, доларів США не стало зовсім, частка фунта стерлінгів скорочена до 5%, частки євро та юаня збільшені до 39,7% і до 30,4% відповідно. Ще 4,7% зберігаються в японських ієнах. Раніше долари США становили близько 35% ліквідних активів ФНД. У планах — збільшення частки безготівкового золота.

Що це означає

Картина досить очевидна: з Росії по максимуму виводяться фінансові кошти.

Стратегічно це цілком відповідає її реорганізації в рамках проєкту "дві Росії — один Кремль". Але реалізація цього проєкту створює для України очевидні тактичні ризики. Схоже на те, що з "внутрішньої Росії" спішно видаляють все, що тільки можливо, максимально "полегшуючи" її перед майбутньою війною.

Втім, і без війни варіантів у Кремля небагато. Річний показник інфляції в травні виріс до 6,02% при ключовій ставці в 5% річних з уже заявленим підвищенням до 5,5%. Кредитна заборгованість фізичних осіб перед російськими банками на 1 травня 2021 року сягнула 21,7 трлн рублів, причому зростання боргів росіян за перші чотири місяці 2021 року склало 8,4% цієї суми, що майже на 40% вище темпів офіційної інфляції. Попросту кажучи, малозабезпечені росіяни, яких абсолютна більшість, в 2021 році бідніють швидше, ніж багатіють імущі.

У сумі з вже наслідками санкцій це дає неминучий дефолт, який може бути прикритий черговою авантюрою і під який можуть бути зроблені внутрішньополітичні дії, важкоздійсненні в звичайній ситуації. Цілком ймовірний сценарій — поглинання Білорусі відразу після виборів в ДД, які заплановані на 17-19 вересня, можливо, в поєднанні з новою ескалацією війни проти України. Безпосередньо перед цим буде вичерпаний ФНД, кошти з якого перейдуть до групи ще не засвічених "гаманців Путіна".

Військові дії, казенні захоплення від "об'єднання двох слов'янських народів" і новий пакет формальних санкцій дадуть можливість відвести в тінь всі питання по фальсифікації виборів і скасувати конвертованість рубля, повернувши його до радянського "дерев'яного" стану. Під це повернення буде списана частина боргів населення, що забезпечить додаткову підтримку Путіна в низах російського суспільства. Наступним кроком стане поетапна заборона для простих громадян на володіння іноземною валютою. Після цього "внутрішня Росія", нарешті, наглухо замкнеться за зразком КНДР, підтримуючи відносини з "зовнішньою" через заздалегідь збудовані економічні схеми в ЄС, через ряд пострадянських держав, а також через Китай. І тоді давня мрія "колективного Путіна" про відновлення СРСР, хоча б часткове, втілиться в реальність.