Економіка війни. Скільки втрачає Україна через Росію і як нам допомагає Захід

Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма в інтерв'ю виданню "РБК-Україна" розповів, що безповоротні втрати економіки в такій стресовій ситуації, в якій зараз перебуває наша країна, становлять $2-3 млрд на місяць. Це фактичний збиток. На ці втрати, за словами чиновника, впливають зупинені інвестиції, додаткова інфляція, втрати у туристичній сфері, скорочення авіаперевезень.

Але є ще й спекулятивний тиск на фінансові ринки. Він блокує запозичення та тисне на курс. Це окрема сума. За оцінками Шурми, спекулятивний тиск на валютний ринок становить ще $1,5-2 млрд.

"Ми вважаємо, що подушки в $4-5 млрд має бути достатньо, щоб продовжувати державні програми, які ми запланували. Але зовнішня ситуація може змінюватися", — зазначив Шурма.

Тепер нам хоча б зрозуміло, як у ОП нарахували $4-5 млрд втрат економіки, про які говорив президент Володимир Зеленський наприкінці січня на зустрічі з представниками іноземних ЗМІ. Розберемося, наскільки реальними є такі оцінки і за рахунок чого їх можна компенсувати.

"Економіка втрачає більше"

За останні два місяці на тлі новин про можливе вторгнення Росії в країні накопичилося чимало фінансових проблем. Насамперед це стосується курсу гривні. З початку року по 18 лютого НБУ продав на міжбанку $2,06 млрд і придбав $656,9 млн. Для порівняння: за увесь 2021 р. НБУ викупив на міжбанківському валютному ринку $3,69 млрд, а продав $1,28 млрд. Також спостерігається відтік інвестицій з облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП).

"Портфель гривневих ОВДП нерезидентів скоротився з початку року на 16,1 млрд грн, а з початку лютого вже на більш ніж 5 млрд грн. Важливо відзначити, що вже в середу треба буде погасити ОВДП на 18,1 млрд грн, для чого, з одного боку, буде потрібна ліквідність гривні, а з іншого — з високою ймовірністю частина цієї суми вийде на міжбанк для покупки валюти, посиливши тиск на гривню. Найближчим часом очікуємо рух у горизонті 28,4-28,6 грн за долар", — повідомив на своїй сторінці у Facebook фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Втрати позначаються не тільки у фінансовому секторі, а й у реальної економіці. Їх провокує одразу кілька факторів.

"Україна послаблює гривню, НБУ виходить з інтервенціями на міжбанк і витрачає резерви, — коментує радник голови Експортно-кредитної агенції України Павло Вернівський. — Немає бажаючих вкладатися в українські облігації, які падають у ціні, і це збільшує вартість боргу. На поточний борг це не вплине, але коли Україна братиме новий борг, поточна вартість ресурсів вже впливатиме. Будуть суттєво більші відсотки — вже не під 7, а під 11%, наприклад. Це теж збиток.Третій момент — це те, що інвестори не йдуть у країну. У нас і так інвестиції були слабкі. Наразі багато інвесторів замисляться про перенесення або взагалі будуть скасовувати свої проєкти та знижувати поставки.Также постраждала логістика. Блокування портів, зросли суми страховок, зросла вартість фрахту. Це все впливає на кінцеву вартість експорту. Наші експортери страждають. Багато покупців нашої експортної продукції будуть вже думати, чи варто платити за неї зараз, чи не варто, і на яких умовах".

У середині лютого Лондонський центр економіки та бізнес-досліджень (CEBR) випустив звіт на замовлення уряду України, в якому зробив висновок, що від військового конфлікту з Росією Україна втратила $280 млрд у період 2014-2020 рр. Зокрема, конфлікт, на думку іноземних експертів,обходиться в 19,9% невиробленого ВВП щорічно. У втрати експерти віднесли наслідки війни на Донбасі та окупації Криму — зниження довіри інвесторів, падіння експорту, втрати податкових надходжень, додаткові військові витрати.

Економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок вважає, що цифри з цього дослідження можна порівняти з тими оцінками втрат, які назвали в Офісі президента: "Виходить, що протягом року ми недоотримуємо $35-40 млрд. За місяцем виходять такі цифри, які називав Шурма. Я не вважаю, що ситуація на сьогоднішній день дуже погіршилася порівняно з попередніми періодами", — каже Валерій Клочок.

А економіст Всеволод Степанюк вважає, що втрачені суми можуть бути й вищими. "Я думаю, ці цифри далекі від реальності. Економіка втрачає більше. Я думаю, що це рахувалося щодо відтоку грошей з країни, збільшення купівлі валюти і переведення її за кордон. Насправді буде мультиплікатор негативного впливу… Економіка і так втрачає мільярди в місяць через офшорні схеми, корупційні схеми, зовнішнє управління. Реальний сектор втрачає більше, тому що заморожуються інвестиційні програми, скасовуються деякі контракти на продаж українських товарів, оскільки постачання вважається ризикованим. Я думаю, економіка втратить мільярди, а не тільки фінансовий сектор" .

Деякі експерти зазначають, що поки що рано говорити про точні суми збитків — невідомо, коли закінчиться ескалація на Донбасі та навколо кордонів загалом. "Я сумніваюся, що можна оцінити такі втрати, але більш ніж впевнений, що суми зараз йдуть суттєві. Ці суми стануть зрозумілими у майбутньому. Ефект виявиться через півроку-рік", — зазначає Павло Вернівський.

Кредити та подарунки

Протягом січня-лютого Україна активно залучала суми допомоги та кредитування ззовні.

21 лютого Євросоюз погодив надання макрофінансової допомоги Україні у вигляді кредитів на 1,2 млрд євро (це євробонди з терміном погашення до 15 років). Першу частину в 600 млн. євро наша країна отримає, як тільки погодить з ЄС меморандум про взаєморозуміння, а надання другої частини залежить від прогресу у співпраці з МВФ. Від успіху співпраці з Міжнародним валютним фондом також залежатиме $1 млрд кредитних гарантій від США.

Франція заявила про 1,2 млрд. євро програмного фінансування на проєкти розвитку. З них 200 млн – кредит, решта – кредитні гарантії.

Німеччина може надати кредит у 150 млн євро. Канада виділила дві позики в $95,5 млн і $400 млн на забезпечення економічної стійкості.

Є ще й безкоштовна допомога. 120 млн євро від ЄС надійдуть у формі грантів і 31 млн — як допомога від Європейського фонду забезпечення миру на медичні потреби військових, польові шпиталі, розмінування територій та кібербезпеку. У сумі 95 млн євро допомоги за різними програмами виділила Данія.

США надали $300 млн допомоги у сфері безпеки. Канада виділила Україні 50 млн канадських доларів технічної та гуманітарної допомоги.

Ведуться переговори щодо фінансової підтримки від Японії.

Загалом виходить лише кредитів (і кредитних гарантій) на суму понад $4 млрд. Вони даються під невеликий відсоток, але їх все одно доведеться виплачувати та обслуговувати. А ось безоплатної допомоги зовсім небагато – близько $600 млн.

Це якщо говорити про гроші. Але важливо також зазначити, що обсяги військової (не кредитної) допомоги Україні від партнерів станом на середину лютого у фінансовому еквіваленті становили близько $1,5 млрд.

Наскільки важлива допомога

Тобто за два місяці Україна отримала стільки кредитів та допомоги, скільки становлять фінансові та економічні втрати за один місяць. "Це не та сума. Для України мова повинна йти про десятки мільярдів допомоги. Це одноразово. Знаєте, як кредитори останньої інстанції, які рятують бізнес, який потрапив у скрутну ситуацію", — говорить Павло Вернівський.

"Зараз легше позичати гроші, тому що в умовах агресії всі розуміють, що Україні треба допомогти. Там 100 млн, там 150, там 1 млрд дали безумовних кредитів. Безумовних — означає виділених без додаткового меморандуму. Але це все одно борг", — зазначає Валерій Клочок.

Варто також зазначити, що, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, в Україні найближчим часом очікують на місію Міжнародного валютного фонду, який може виділити нашій країні $700 млн за результатами перегляду програми stand-by. Крім того, Україна веде переговори щодо отримання спеціальних прав запозичень, випущених МВФ.

"Позитивом для гривні залишаються новини про заявлені кредити та інвестиції, а також оптимістичні очікування щодо кредиту МВФ. В умовах високих ставок щодо єврооблігацій та відсутності достатнього рефінансування щодо гривневих ОВДП, обслуговування боргу ускладнюється. Зокрема, 10-річні єврооблігації торгуються з прибутковістю вище 11%, а єврооблігації з погашенням у вересні 2022 р. — понад 21,4%", — зазначає Андрій Шевчишин.

Платити чи заморожувати?

Нинішнього року Україна має виплатити внутрішнього боргу 431,8 млрд грн. і зовнішнього — 126,8 млрд. грн., всього — 558,6 млрд грн. Це навіть на 26,53 млрд грн менше, ніж минулого року. На думку експертів, із виплатою боргу Україна впорається.

"Без проблем, — упевнений Валерій Клочок. — У нас золотовалютних резервів близько $30 млрд. Це не та сума, яка буде дуже важкою. Вона важка у плані навантаження на бюджет, але менша в номіналі, ніж минулого року. У номіналі минулого року було більше, і ми впоралися".

"Стратегія уряду заснована на тому, що ми за рахунок нового боргу погашаємо старі борги. Якщо борг номінований у гривні та НБУ може надрукувати гроші, то з іноземними боргами можуть бути проблеми, тому що Україна не емітент долара та євро", — зазначає Павло Вернівський. .

В умовах напруженої ситуації Україна могла б не лише залучати нові запозичення, а й заморожувати виплату поточних зобов'язань або спробувати попрацювати над списанням уже взятих боргів. Причому ці варіанти можна комбінувати. Але поки що про подібні ініціативи від уряду нічого не чути.

"Теоретично, якщо витрачати резерви НБУ, Україна здатна обслуговувати зовнішні борги, але, з іншого боку, країна, яка перебуває у стані війни, може оголосити про заморожування в обслуговуванні боргу, — каже Всеволод Степанюк. — Це класичний форс-мажор згідно з міжнародним правом. Це не дефолт. Це наше право".