Кредитна історія. Як Нацбанк відбив у банків бажання давати кредити

Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 14% річних, щоб нівелювати інфляційні ризики для досягнення цілей по інфляції в 2017-2018 роках". Судячи з офіційного пояснення, головним фактором розкручування інфляції, якого побоюється Нацбанк, може стати рішення уряду про дворазове підвищення мінімальної заробітної плати.

Гонтареву налякала нова мінімалка

"Враховуючи, що підвищення доходів частини українців буде стимулювати їх споживання, це може додати до показника інфляції в наступному році близько 1 п. п.", — йдеться в офіційному коментарі Нацбанку до вирішення про збереження рівня облікової ставки.

Цікаво, що ще місяць тому Валерія Гонтарєва коментувала прийдешнє підвищення МЗП в іншій тональності. "Якщо ми зараз говоримо тільки про мінімальну зарплату, що вона буде підвищена, але це не потягне за собою ланцюжки великих змін, то тоді, я думаю, ефект буде нейтральний і Національний банк зможе виконати свою місію по інфляції на наступний рік", — сказала глава НБУ в ефірі телеканалу "Україна".

Аналогічно коментували ситуацію тоді і її підлеглі. "Вплив цієї ініціативи (підвищення МЗП до 3200 грн в місяць. — "ДС") на рівень інфляції в 2017 році буде стриманим і не призведе до виходу інфляції за межі мети", — запевняв заступник голови НБУ Дмитро Сологуб під час зустрічі з керівниками великих банків. Чого ж насправді злякалися нацбанківці?

Поки що у НБУ немає видимих причин для паніки. За підсумками листопада інфляційна картина виглядає цілком стерпно. У свіжих даних Держстату фіксується уповільнення інфляції: у річному вираженні в листопаді вона знизилася до 12,1% проти 12,4% у жовтні. Однак цей тренд може виявитися дуже недовговічним. Причина — відновлення зростання цін виробників: у жовтні вони підскочили відразу на 5,4% до попереднього місяця, в листопаді — на 2,2%. Підвищення цін виробників рано чи пізно виливається в подальше розкручування споживчої інфляції. Виробники знову готуються до гіршого і закладають на майбутній рік курс 30 грн/$. Причиною цього, швидше за все, є психологічний фактор — так бізнес реагує на численні коментарі експертів в дусі "всепропало". Масла у вогонь частенько підливає і сам Нацбанк. Безпосередньо Гонтарєва, звичайно, не говорить про девальвацію гривні, але критикує парламент за повільне просування реформ, відкрито говорить про ризики неотримання траншу МВФ, що негативно позначиться і на курсовій стабільності. Чи достатньо цього для того, щоб змусити бізнес перестраховуватися — питання риторичне.

Звичайно, говорити про те, що НБУ створює проблему і сам же потім з нею бореться, було б неправильно. Але те, що у Нацбанку є підстави не знижувати облікову ставку заради подальшого таргетування інфляції — факт.

Як НБУ допомагає будувати фінансові піраміди

Тим більше що поки, на відміну від розвинених країн, рівень облікової ставки має вельми віддалене відношення до стимулювання кредитування економіки. І вже точно не відображає реальної вартості грошей. Ось недавній приклад, який навів у своїй статті головний фінансовий аналітик РА "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран: "..В кінці листопада державний Укргазбанк видає кредит державної компанії "Аграрний фонд України" під 21,5%, тобто як би надійний банк кредитує надійного позичальника. Здавалося б, у цій індикативної угоді повинна бути primerate, а ми бачимо ставку істотно вище облікової ставки НБУ. Правда, "Аграрний фонд України" тут не в образі, оскільки 21,5% — це значно менше ринкових кредитних ставок".

Так чому ж у нас не працюють економічні принципи, які працюють по всьому світі?

"По-перше, відновлення економіки України все ще дуже слабке. По-друге, дуже високими залишаються ризики неринкового характеру, які впливають на вартість ресурсу для позичальників. Для подальшого зниження рівня процентних ставок і розвитку кредитування Україні потрібно забезпечувати успіхи за двома напрямками: зміцнювати впевненість ринку в збереження макрофінансової стабільності і методично посилювати захист прав інвесторів і кредиторів", — вважає головний економіст Альфа-Банку України Олексій Блінов.

Зміцнення впевненості ринку в макрофінансової стабільності — чи не це пряме завдання НБУ? Ніхто не сперечається, частина проблем лежить у законодавчій площині: депутати дуже затягують прийняття законів, що захищають права кредиторів. Частина пов'язана з об'єктивною економічною реальністю. Це і велика проблема ліквідних застав, і закредитованість позичальників (ті, хто потенційно можуть залучати кредити, вже їх мають, а додаткові позики збільшують ризики неповернення).

Однак наявність більшості проблем, що заважають розморожування кредитування економіки, — пряма провина НБУ. Одне з останніх "досягнень" — Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, яке набуде чинності з 1 лютого майбутнього року. З цього моменту проблемними будуть визнані фактично всі реструктуризовані кредити. А це означає, що під них банкам доведеться збільшувати резерв, тобто заморожувати додатковий обсяг коштів. Крім цього, будуть посилені вимоги до застав, що звузить й без того невелике коло потенційних позичальників.

По суті, своїми рішеннями останніх років регулятор створив ситуацію, за якої банкам набагато вигідніше торгувати ресурсом на міжбанку або вкладати кошти в цінні папери (прибутковість по гривневих ОВДП коливається біля позначки 19,5%), ніж кредитувати підприємства. Так, за даними НБУ, за два роки (з 1 січня 2014 р. по 1 січня 2016 р.) вкладення банків у ЦБ виросли на 44%, за 10 місяців цього року — ще на 7%. Кредитний портфель фінустанов (з лютого по листопад нинішнього року) скоротився на 4,4%.

Знижуючи облікову ставку, НБУ потроху відбивав у банків бажання вкладати в свої депозитні сертифікати, оскільки їх прибутковість падала. Але інший бік медалі цього процесу стало звуження можливості Нацбанку впливати на інфляційний процес (вкладення в депозитні сертифікати допомагають регулятору абсорбувати зайву гривневу масу). Подальше зниження облікової ставки загрожує ще одним негативним наслідком. "При значному зниженні ставки ліквідність може піти на спекулятивні операції, у тому числі на валютний ринок", — пояснює старший аналітик ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин. Єдиним запобіжником від цього ризику може бути лише реальна зацікавленість банків у кредитуванні. Коло замкнулося.