Траєкторія падіння. Як коронавірус вбивав економіку України в 2020 році
Епідемія коронавирусу кратно збільшила дефіцит держбюджету, вдарила по більшості ринків, і замість зростання на 3,7% українська економіка отримала падіння на 5%
Макроекономічні підсумки 2020 року
Епідемія COVID-19 і за нею карантин привели до істотного уповільнення української економіки. Якщо при затвердженні бюджету-2020 передбачалося в цьому році зростання ВВП на рівні 3,7%, то фактично за результатом 10 місяців він скоротився на 5,2%, а за прогнозом Міністерства економічного розвитку, за підсумками року він може впасти до 5%. Зокрема, тільки введення карантину вихідного дня, за оцінкою НБУ, повинно було привести до падіння ВВП на 0,2%
Для порівняння, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) прогнозує падіння світового ВВП за підсумками поточного року на 4,2%.
Через карантинні обмеженя в середині квітня Верховна Рада була змушена переглянути державний бюджет, в якому дефіцит був збільшений з 96,3 млрд грн до 298,4 млрд грн. Однак за підсумками 11 місяців бюджет був зведений з дефіцитом 111,7 млрд грн, і тільки у грудні Міністерству фінансів вдалося залучити значні кошти. Зокрема, на аукціоні 15 грудня — рекордні 51,439 млрд грн від розміщення ОВДП, а 22 грудня — ще 22,2 млрд грн.
З початком коронакрізісу іноземні інвестори, що вклалися в ОВДП, почали поступово позбавлятися від цих паперів — якщо на початок березня обсяг вкладень досягав 130 млрд грн, то на початок листопада впав нижче 80 млрд грн. Масовий вихід нерезидентів спровокував девальвацію гривні — курс національної валюти, який перед введенням карантину був на позначці 25,31 (11 березня), виріс до 28,5 — 28,6 грн/$ (на початку листопада і початку грудня). Це був, звичайно, не єдиний, але домінуючий фактор: "ДС" недавно писала аналітику щодо ситуації на валютному ринку.
Також впала зайнятість. Якщо за результатами IV кварталу минулого року в Україні налічувалося 1,6 млн безробітних (рівень безробіття — 8,7%), то за результатами II кварталу цього року їх чисельність збільшилася до 1,7 млн осіб, а рівень безробіття підвищився до 9,9 %, за методологією Міжнародної організації праці. А згідно з даними Центру зайнятості на кінець грудня 2019 року на біржі праці стояло 338,2 тис. осіб, а на кінець червня цього року — 517,7 тис. осіб.
Постраждала від кризи і зовнішня торгівля. За 11 місяців 2020 р. імпорт товарів знизився на 10,8% в порівнянні з відповідним періодом минулого року, до $ 48,4 млрд, експорт скоротився на 3,5%, до $ 44,3 млрд. Що примітно, негативний сально зовнішньої торгівлі скоротилося вдвічі — з $ 8,4 млрд до $ 4,1 млрд — так зазвичай і відбувається під час кризи, коли різко падає попит на імпортну продукцію.
Падіння ринків і прибутків
Криза призвела також до скорочення промислового виробництва в країні — за підсумками 11 місяців поточного року воно впало на 6,2% в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Найбільше скоротився видобуток вугілля — на 14,8%, текстильне виробництво і виробництво одягу і взуття — на 9%, машинобудування впало на 19,9%, в тому числі випуск комп'ютерної продукції — на 29,6%, транспорту — на 27%. У той же час виробництво фармацевтичної продукції зросло на 0,8%, а оборот роздрібної торгівлі збільшився на 7,8%.
Погіршилися і фінансові показники роботи бізнесу: за січень-вересень цього року прибуток середніх і великих підприємств скоротилася в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 10%, до 411,8 млрд грн, а збитки зросли в 2,8 рази — до 318,5 млрд грн. При цьому частка збиткових підприємств в цьому році збільшилася до 34,8% в порівнянні з 22,7% в січні-вересні 2019 р
Втративши доходи, підприємства стали менше інвестувати в свій розвиток. Зокрема, за даними Держслужби статистики, капітальні інвестиції в січні-вересні цього року склали 64,6% від рівня аналогічного періоду минулого року. При цьому інвестиції знизилися по всіх галузях економіки: в сільському господарстві — на 43%, в промисловості — на 38%, в будівництво — на 34%, в транспорт — на 47%. Єдиними галузями, де інвестиції зросли, виявилися телекомунікації (+ 1,5%) і поштова та кур'єрська діяльність (в 8,3 рази).
Підтримка економіки, бізнесу і населення
Основним джерелом фінансування боротьби з пандемією і її наслідками став Фонд боротьби з COVID-19. Всього на цей фонд сумарно було виділено 80,9 млрд грн, проте за станом на 23 грудня фактично профінансовано набагато менше — 53,7 млрд грн. При цьому найбільша стаття витрат — кошти на запобігання спалахів захворювання, на що було витрачено 32,8 млрд (виділено 44,9 млрд грн). Що цікаво, саме в неї вкладено фінансування будівництва і ремонту автодоріг (4200 км), на що пішло 24 млрд грн з 26,2 млрд грн виділених. За рахунок т. н. "Великого будівництва" уряд спробував нівелювати негативні наслідки падіння економіки внаслідок карантину — це було одним з найбільш спірних рішень влади в році, що минає.
Також на соціальну підтримку було фактично витрачено 11,4 млрд грн з 13,2 млрд грн передбачених, 9,3 млрд грн склала фінансова допомога Фонду страхування на випадок безробіття (планувалося направити на ці потреби 10,7 млрд грн), на доплати і надбавки медпрацівникам було направлено 5,4 млрд грн із запланованих 6 млрд грн.
Крім того, щоб полегшити українцям в період пандемії і карантину кредитний тягар, Верховна Рада ще навесні прийняла закон "Про підтримку платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Згідно з ним банки не мали права нараховувати штрафи і пеню у разі прострочення боржником погашення або обслуговування кредиту в період з 1 березня по 30 квітня. Пізніше парламент продовжив кредитні канікули до кінця карантину.
Також з метою підтримки рівня доходів населення Верховна Рада достроково — з 1 вересня — підвищила розмір мінімальної зарплати до 5 тис. грн, яка з 1 січня і до кінця року повинна була скласти 4723 грн. Дане рішення неодноразово критикувалося експертами, втім не можна однозначно сказати, негативно або позитивно воно вплинуло на загальну економічну ситуацію в країні. Адже підвищення попиту вважається дієвими "ліками" в кризовий час, яке, до речі, масово застосовують зараз на Заході. Причому додаткові кошти, по ідеї, повинні вливатися в кишені найнезахищеніших верств населення, оскільки саме вони витратять додаткову копійку на найнеобхідніші товари і послуги (чим підтримають бізнес), а не вкладуть в золоті злитки, криптовалюту або існуючу нерухомість, як заможні люди. З цієї точки зору — підвищення мінімальної зарплати правильний крок (хоча в українських реаліях варто говорити, скоріше, про ефект відбілювання трудових доходів). З іншого боку, негативним наслідком підвищення мінімалки може стати інфляція, як попереджали експерти. І загальний рівень споживчих цін восени дійсно виріс (з 2,6% в до 3,8% в річному вимірі), проте він, скоріше, пояснюється сезонними факторами, зокрема, подорожчанням комунальних послуг.
Навіть незважаючи на допомогу з боку держави, бізнес суттєво постраждав від карантинних заходів. Наприклад, до серпня цього року 310 торгових центрів, що входять в профільну асоціацію, підрахували, що за час локдауна на 7 млрд грн знизилися орендні надходження, а в цілому вони отримали 50 млрд грн падіння товарообігу орендарів. Щоб хоч якось надолужити згаяне, ритейл традиційну "чорну п'ятницю" вирішив розтягнути на цілий тиждень. При цьому великий бізнес, там де це було можливо технологічно, частково переклав співробітників на віддалену роботу, а продажу товарів став переміщати в онлайн.
Сильно постраждали також мікро- і малі підприємці, пов'язані з рітейлом, сферою послуг і розваг (втім, як і великі гравці на ринку). Під час весняного локдауна пройшла потужна хвиля закриття ФОПів (хоча як тільки обмежувальні заходи послабили — вони знову почали масово реєструватися). Ще один удар по малому бізнесу припав в листопаді — на початку грудня (коли на три вікенду поспіль влада оголосила "карантин вихідного дня").
Після цього президент і уряд повідомили про готовність виплатити по 8 тис. грн матеріальної допомоги фізичним особам-підприємцям та найманим працівникам. На даний час вже отримано 300 тис. заявок і почалися виплати.