Королі сміття. Як будуть заробляти на українцях за новими правилами

Відходами теж треба керувати

У вівторок Верховна Рада 264 голосами ухвалила в першому читанні законопроект №2207-1-д "Про управління відходами". Це рамковий документ: після остаточного затвердження він потребує ще деяких галузевих і спеціальних законів, що регулюють поводження з відходами.

Доповідав щодо законопроекту його ключовий розробник, нардеп Олег Бондаренко з Комітету з питань екологічної політики та природокористування. За його словами, головне завдання документа – впровадити в українське законодавство європейські принципи і положення у сфері управління відходами, а також створити необхідну інфраструктуру збору і переробки відходів, забезпечити належний екологічний контроль та підвищення рівня свідомості населення.

Управління відходами, відповідно до законопроекту, включає порядок збору, вивезення та обробки муніципальних відходів, забезпечує впровадження їх роздільного збору та рециклінгу, передбачає вимоги до якісного надання послуги з управління відходами та нарахування плати за таку послугу.

Як сказано в пояснювальній записці, законопроект вводить ієрархію управління відходами та основні вимоги до розширеної відповідальності виробника, а також систему довгострокового планування управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях. Проектом закону також передбачено впровадження інформаційної системи управління відходами. Пропонується посилити контроль за збором і обробкою небезпечних відходів шляхом посилення вимог до ліцензування такої діяльності.

Зазначено, що впровадження всіх цих положень дозволить вирішити низку загальнонаціональних проблем, пов'язаних з безконтрольним накопиченням і захороненням відходів, утворенням стихійних сміттєзвалищ, тотальним порушенням вимог екологічної безпеки у сфері управління відходами і призведе до надходжень інвестицій у сферу.

Історія і суть питання

Про необхідність ухвалення такого закону говорив 19 червня, у день свого призначення, Роман Абрамовський, міністр охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України. За його словами, реформа управління відходами та приведення всієї системи збору і переробки відходів у відповідність з європейськими нормативами, стануть одним із пріоритетів роботи міністерства — поряд з боротьбою із промисловими забрудненнями.

Сьогодні в Україні діє Закон "Про відходи" від 1998 р., який не ані сприяє створенню цивілізованого ринку переробки відходів, ані вирішує завдання збереження навколишнього середовища. В Україні щорічно утворюється близько 400 млн т відходів, і тільки 6% з них переробляється – це дуже низький показник порівняно з країнами ЄС (близько 40%). Велика частина відходів вивозиться на полігони та сміттєзвалища, яких (офіційних) в Україні 5424, вони займають площу понад 9 тис. га. З них близько 5% перевантажені, а 30% не відповідають нормам екологічної безпеки. А є ще близько 33 тис. нелегальних звалищ...

Побутового сміття щорічно утворюється 11,5 млн т, з яких тільки 5% вирушає на сортування, а також спалюється на єдиному працюючому в країні утилізаційному заводі "Енергія".

"Зараз на смітті заробляють в основному підприємства, які займаються його вивезенням. Їх всього по країні налічується 1143. Абсолютна більшість (850 підприємств) знаходиться в комунальній власності, 274 — в приватній, решта 18 компаній — частково в комунальній, – сказав "ДС" експерт з урбаністики Вадим Малишев. – Послуги транспортувальників побутових відходів оплачує кожен українець, сплачуючи щомісяця плату за прибудинкову територію, з якої невелика частка йде на покриття витрат за вивезення сміття. Найвища вартість послуг з вивезення відходів у Вінницькій та Закарпатській областях, найнижча — в Чернігівській, Полтавській і Житомирській. Організації також платять, і це ласий шматок. Трохи менше половини коштів за вивезення сміття державних органів та комунальних закладів зі всієї України дістаються лише одній компанії — комунальному підприємству "Київкомунсервіс"".

Проект закону № 2207-1-д необхідний для роздільного збору і переробки пакетів, паперу, скла, пластикових пляшок і подібного сміття. Подальше впровадження спеціальними законами систем розширеної відповідальності виробника створить умови для збору та переробки електричної та електронної техніки, автомобілів, шин, мастил, пластикових чи скляних пляшок, картону, паперу, металевих виробів, батарейок, акумуляторів і інших товарів. Іншими відходами повинна буде займатися муніципальна система, яка забезпечуватиме жителів міст контейнерами, спеціальними пунктами збору відходів і гарантуватиме вивезення і переробку побутових відходів. Законопроект № 2207-1-д передбачає створення муніципальних пунктів роздільного збору побутових відходів — так званих "drop off центрів", які є у більшості країн Європи. Тобто на муніципальному рівні будуть вирішуватися питання управління досить безпечними відходами, які менше забруднюють навколишнє середовище, але і переробка їх приносить менше грошей.

"Законопроект дозволить створити законодавчу базу для зміни чинної ліцензійної системи обліку і звітності щодо відходів, неякісної системи управління небезпечними відходами, надасть органам місцевого самоврядування фінансові важелі для налагодження муніципальних систем управління відходами, — сказали "ДС" в коаліції "Реанімаційний Пакет Реформ". – На наше глибоке переконання, редакція законопроекту № 2207-1-д хоч і містить низку дискусійних положень, загалом вводить основні європейські інструменти та підходи до сфері управління відходами. Законопроект, нарешті, дасть поштовх до повноцінного планування управління відходами — ухвалення та реалізації національного, регіональних та місцевих планів управління відходами".

Прихований інтерес

Між тим народні депутати побачили в законопроекті низку небезпек. Наприклад, що створюються умови для значних переплат з боку населення як споживачів послуг з вивезення та сортування сміття. Микола Княжицький з фракції "Європейська солідарність" заявив, що законопроект недопрацьований і може сприйматися як лобістський. Зокрема, не ясно, що входить в тариф по управлінню відходами. Там є цілий ряд послуг (від вивезення до сортування та переробки), кожна з яких може мати свого виконавця, з яким потрібно укладати окремий договір. Є небезпека, що одна і та ж послуга може оплачуватися споживачем двічі – в тарифі за управління відходами і окремо.

Також не розкрито, на думку Княжицького, і поняття "муніципальні відходи", немає згадки підходу "менше викидаєш – менше платиш", хоча він прописаний у Національної стратегії поводження з відходами", але головне – буде спровоковане значне зростання цін на послуги з утилізації та захоронення побутових відходів. Дійсно, в законопроекті прописано, що така муніципальна система управління побутовими відходами — це "комплекс заходів, об'єктів управління відходами та суб'єктів, що надають окремі послуги з управління відходами, в межах територіальної громади або об'єднаної територіальної громади". А ось що таке "муніципальні відходи" — не уточнюється.

А у висновках Головного науково-експертного управління Ради сказано: "У проекті передбачається "плата за послугу з управління побутовими відходами", при цьому, "до складу тарифу на послугу з управління побутовими відходами включаються тарифи на послуги із збирання, вивезення, відновлення і видалення побутових відходів, а також витрати виконавця послуги з управління побутовими відходами" (ч. 1 ст. 34). Зате відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 проекту просвітників відходів зобов'язані "у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуг з управління побутовими відходами з виконавцем відповідних послуг та вносити плату за надання таких послуг згідно з встановленими тарифами". Таким чином, проект створює правові підстави для покладення на споживача послуг з управління відходами необгрунтованих додаткових витрат з їх оплати".

Розкритикувала законопроект і лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко, яка заявила, що його ухвалення знищить 60 тис. робочих місць у сфері сортування, захоронення та переробки відходів. Крім того, за її словами, в Україні з'явиться єдиний власник усіх відходів, тож іноземним інвесторам у сферу переробки побутових відходів (якщо такі з'являться) доведеться викуповувати ці відходи для переробки. "Це монополізація під одну структуру, яка буде корумпувати всю цю сферу і гальмувати залучення іноземних інвестицій. Ми вже навіть знаємо прізвище того, кому це все подарують", — заявила Тимошенко.

Втім, ані це прізвище вона не назвала, ані не згадала, яка ж саме структура стане монопольним власником всього українського сміття.

Сьогодні більшість підприємств, які займаються вивезенням, переробкою та захороненням побутових відходів, — дотаційні, багато в чому через великі борги населення за ЖКП. Проте в Європі переробка побутового сміття – це бізнес з рентабельністю близько 60%. Досить сказати, що Фінляндія, наприклад, закуповує побутові відходи в Росії. Подібне – переробка відходів як прибутковий бізнес – можливе і в Україні. Але поки "на смітті" заробляють в основному власники звалищ.

"Є два напрями заробітку на смітті – вивезення і тіньова переробка. Раніше заробляли ще на захороненні неофіційно, понад норми, але сьогодні це вже складно – сміттєві полігони вичерпали себе. На вивезенні заробляють чиновники, тісно пов'язані з цим бізнесом. Враховувати сміття складно, тому запросто можна виставляти завищені рахунки за нібито вивезеним обсягами, — розповів "ДС" недавній працівник одного з київських комунальних підприємств Вадим Цвєтік. – Друге – це власники звалищ. Їм вигідно, щоб сміття не сортували, везли до них як є. Вони там наймають за копійки різних люмпенів, ті їм сортують сміття на звалищі, а власники потім як приватні особи здають на переробку – чорний і кольоровий метали, пластик, гуму. У промислових масштабах здають, а самі отримують гроші за захоронення".

Це, виходить, ті люди, які зацікавлені в збереженні "сміттєвого" статус-кво. За словами експерта, їм протистоять власники переробних підприємств. Їм закон про управління відходами важливий для того, щоб не купувати сміття у власників сміттєзвалищ, а забирати його на місцях, причому вже відсортоване. Рентабельність переробки відразу зростає.