Копають собі могилу. Як ОРДЛО під Авдіївка може обрушити свою економіку

Недавня зупинка Авдіївського коксохімічного заводу і блокування залізниці, по якій з ОРДЛО на підконтрольну українську територію поставляється вугілля, показало нестійкість української економіки перед обличчям загострення бойових дій. Зупинка тільки одного, але ключового підприємства загрожує суттєвими втратами не тільки для металургійного комплексу, але і для всієї країни в цілому.

На тлі загострення воєнних дій все частіше стали звучати пропозиції про повної економічної блокади ОРДЛО. Київська влада піти на це поки не готові - в видобувається на території ОРДЛО вугіллі гостро потребує українська енергетика та металургія. Однак якщо "гібриди" активізують бойові дії настільки, що українська влада буду змушені таку блокаду ввести, то економіка непідконтрольних територій не просто ляже - вона перестане існувати. Україні достатньо знайти можливість відмовитися від закупівель вугілля з непідконтрольних територій, і керівництво невизнаних "республік" отримає у себе в тилу кілька мільйонів голодних і злих ротів, які буде вже не так просто заткнути.

Зрозуміло, що так зване керівництво так званих республік абсолютно залежно від вказівок з Москви в частині загострення або загасання бойових дій.

За словами радника президента Асоціації українських банків Олексія Куща, якщо чисто теоретично розглядати негативний сценарій подальшого розвитку ситуації, то загострення бойових дій буде мати колосальні негативні наслідки не тільки для України, але і для ОРДЛО, оскільки на технологічних ланцюжках "вугілля-кокс-метал" тримається вся регіональна промисловість. "Зупинка Авдіївського коксохіму - це не тільки проблема Авдіївки, і меткомбінатів у Маріуполі, але і вугільних шахт Донецька. Втрати будуть обчислюватися десятками мільярдів, а кількість безробітних - сотнями тисяч. У масштабах країни - це мінус 1-2% ВВП", - сказав він.

"ДС" спробувало розібратися, що являє з себе сьогодні економіка ОРДЛО і чим загрожує для них припинення економічних зв'язків з українською територією.

Працювати ніде

Відразу слід сказати, що промисловий потенціал ОРДЛО за час окупації дуже сильно порідшав. Багато з них зупинили діяльність через бойових дій і були розрізані і здані на металобрухт. Наприклад, на сьогодні вже не працює Ясинуватський машинобудівний завод, який давав роботу 5 тис. робітників, припинив діяльність Стахановський завод феросплавів (до війни там працювало 1,5 тис. чол.), Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат (2,4 тис. осіб), варто горлівський концерн "Стирол" (4 тис.). Донецький завод по виробництву побутової техніки "Норд", на якому працювало 5 тис. чол., в минулому році закрився через "неможливість вести господарську діяльність". І це далеко не повний перелік підприємств, багато з яких були просто порізані і здані на металобрухт. Багато підприємств знизили навантаження до мінімуму — до 5-20% потужності і продовжують роботу тільки на словах.

Невелика частина підприємств з територій ОРДЛО були банально розібрані і вивезені в Росію. Мова йде про високотехнологічних заводах, напханих унікальним обладнанням: державна холдингова компанія "Топаз", який виробляла радіолокаційні станції "Кольчуга", Луганський патронний завод, "Донбаскабель", Харцизький машинобудівний завод, завод "Точмаш".

Деякі підприємства дихають на ладан, то при цьому відчайдушно роблять вигляд, що ще живі. Наприклад, на Стахановському вагонобудівному заводі, де у довоєнному 2013 р. працювало майже 4 тис. чол., залишилося всього 1,5 тис. персоналу. Підприємство вже не працює, не маючи можливості ні завезти комплектуючі, ні продати готову продукцію. Тому найбільшою радістю для заводчан стає роздача владою "республіки" продуктових наборів, які не дають стахановцам померти від голоду.

Проріджування промисловості війною ОРДЛО призвело до того, що безробіття на цих територіях досягла, за підрахунками ООН, 50%.

Останній оплот

Що ще хоч якось працює в ОРДЛО, так це вугільні шахти. Незважаючи на те, що безліч вугільних підприємств було закрито, затоплено або пограбовано, ця галузь залишається останнім оплотом невизнаних "республік", який не дає їй впасти. У 2016 р. шахти на території ОРДО здобули 12 млн т вугілля. При цьому на шахти, які перебували у власності держави Україна, а тепер контролюються "республікою", було видобуто 5 млн т вугілля.

Шахта ім. Засядька, "Маеевуголь" та "Краснодонвугілля" раніше були основними постачальниками вугілля на Авдіївський КХЗ.

З початком бойових дій ці шахти більше не виконують роль головних постачальників Авдіївського КХЗ - постачання сталі неритмичными і непрогнозованими. Тому Коксохім робить ставку в першу чергу на підвіз вугілля з США та Австралії, а вугілля з ОРДЛО використовує при сприятливому збігу обставин. Тому якщо блокада ОРДЛО буде введена, то ці шахти будуть просто зупинені.

Кадри вирішують все

До війни в Донецькій і Луганській областях на шахтах працювало 270 тис. чол., однак самі дэнээровцы визнають, що за роки військового конфлікту майже 30% гірників виїхали з регіону в пошуках кращого життя. Незважаючи на те що багато шахти за останні роки були закриті, на працюючих шахтах дефіцит робочих рук. "На сьогоднішній день на шахтах є більше 3700 вакансій", - повідомляє "Міністерство вугілля та енергетики ДНР". Причина, по якій у відділ кадрів не вишиковується довга черга, проста - шахтарі "республік" працюють фактично в борг, оскільки зарплата виплачується з великим запізненням.

Ось типові діалоги в соцмережах на тему виплати боргів по заробітній платі: "Підкажіть, серпень давали по "Ясиновке" (шахта "Ясинівська-Глибока" в Макіївці)? - Залишки віддали, чекаємо вересень... як не дивно, це звучить у грудні" або "Макіїввугілля, де зарплата за шість місяців?".

Самі керівники ОРДЛО зізнаються, що вуглевидобувні підприємства сьогодні забезпечують чверть від усього експорту регіону. Тому теза, що "Донбас годує всю Україну" вірний з точністю до навпаки - поки Україна продовжує купувати вугілля в ОРДЛО, до тих пір десятки тисяч гірників мають хоч якусь зарплату, а їх сім'ї не мруть з голоду. Якщо українська влада у відповідь на загострення ситуації введуть економічну блокаду ОРДЛО, що дивляться в "республіках" отримають у своєму тилу десятки тисяч голодних і розлючених ротів. І не факт, що всі вони захочуть поповнити ряди "ополчення".