Конституційний суд може прийняти рішення про реприватизацію "Укррудпрому"?

Розпродаж для "промислових патріотів"

На момент приватизації ДАК "Укррудпром", контрольована ФДМ, була найбільшим гірничодобувним холдингом України, вона володіла контрольними пакетами акцій гірничо-збагачувальних комбінатів (Гзк). Однак у міноритарних акціонерів вже були найбільші бізнесмени країни. При цьому на підприємствах накопичилося безліч проблем економічного, екологічного і соціального характеру. Довгий час тривали дискусії про необхідність віддати їх у приватні руки. Зрештою, зійшлися на тому, що продавати треба, прийнявши для цього спеціальний закон. Він передбачав переважне право на викуп акцій підприємств Укррудпрому тими, хто володів пакетом 25%+1 акція в якому-небудь з комбінатів. Якщо ж понад 75% об'єкта належало державі, то його акції продавалися на спеціальному конкурсі з участю інвесторів інших підприємств, що входять в холдинг. Це означає, що на практиці сторонні покупці не допускалися. Тодішній президент Леонід Кучма підписав цей закон 28 квітня 2004 р., який незабаром вступив в силу. До речі, продаж комбінатів українським інвесторам відповідала політиці "промислового патріотизму" - нібито краще віддати своїм, ніж іноземців.

Так, були визначені умови продажу державою частки в 10 Гзк, які входили в "Укррудпром". До цього процесу підключилися мільярди. Структури Ріната Ахметова купили за 50%+1 акція Центрального і Північного Гзк відповідно за 106 млн і 207,6 млн грн. Група "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова придбала 25,78% акцій Південного Гзк за 60 млн грн і 25,1% акцій Гзк "Суха Балка" за 18,13 млн грн, а також 93% акцій Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК) за 689,5 млн грн на користь Віктора Пінчука (проте потім Коломойський залишив контроль за підприємством за собою, що стало причиною гучних судових розглядів). А Вадим Новінський викупив 37,5% акцій Інгулецького Гзк за 162,9 млн грн. Крім того, були приватизовані 90,57% ВАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат", 89,92% ВАТ "Новотроїцьке рудоуправління", 93,16% ВАТ "Кривбасвибухпром" і 93,83% акцій ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. А. М. Гіркого". І зараз більшістю високоприбуткових гірничорудних підприємств країни володіють групи "Метінвест" і "Смарт-холдинг", бенефіціарами яких є Ахметов і Новинський.

Від суду до суду

Проте вже в 2005-му нова влада вирішила переглянути результати приватизації. У Кабміні заявили про намір повернути у держвласність відповідні активи. А 62 народних депутата звернулися до КСУ з проханням визнати неконституційним Закон "Про особливості приватизації підприємств "Укррудпрому". Визначений у ньому особливий порядок продажу, на думку парламентаріїв, обмежував права працівників на придбання акцій цих підприємств і виводив дані суб'єкти господарювання з-під дії антимонопольного законодавства. Крім того, автори звернення стверджували, що, прописавши спеціальні процедури для однієї компанії, що Верховна Рада перевищила свої повноваження, оскільки приватизація будь-якого держмайна має відбуватися згідно з єдиним порядком. Втім, КСУ в тому ж році відмовився розглядати справу, визнавши недостатньо обгрунтованими твердження про неконституційність зазначеного закону, а перераховані в уявленні можливі порушення - неподведомственными.

Потім спори навколо "Укррудпрому" стихли, однак ідея його реприватизації жевріла в умах багатьох політиків і бізнесменів і знову спалахнула вже в 2015 р., коли нова на той момент влада почала переглядати гучні рішення минулих років. Масла у вогонь підлив власник групи "Приват" і на той момент голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський. На одному із закритих засідань комісії ВР з питань приватизації, очолюваної його соратником Борисом Філатовим, мільярдер, зі слів останнього, говорив про розпилі підприємств "Укррудпрому" за $500 млн, що нібито в 100 разів менше, ніж його реальна вартість по тим часам. Більш того, Коломойський заявив, що сам змушений був брати участь у цій нібито незаконної приватизації, платив хабарі Кучмі та його зятя-мільярдера Пінчука, тому що боявся відкритих проти себе кримінальних справ.

При цьому, як повідомив Філатов, Коломойський готовий був дати відповідні свідчення в якості свідка. Через два місяці парламентська комісія прийшла до висновку, що "в діях по організації приватизації підприємств Укррудпрому є ознаки низки кримінальних дій", тому депутати звернулися до генпрокурора з проханням "забезпечити всебічне, повне і об'єктивне розслідування у відповідному кримінальному провадженні". А Кабміну вони запропонували провести нову оцінку "Укррудпрому" станом на 2004 р. із залученням незалежних експертів. На думку деяких аналітиків, Коломойський таким чином хотів натиснути на Пінчука, з яким він на той момент судився за комбінат. Про це трохи пізніше.

Але вже в квітні поточного року 54 народних депутати знову попросили КСУ перевірити законність продажу "Укррудпрому" з-за "дискримінаційних правил" його приватизації. Як і їх колеги в 2005 р., парламентарії наголошували на тому, що у відповідному законі закріплені привілеї діючих на 2004 р. інвесторів "Укррудпрому" перед іншими потенційними покупцями. Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням позивачі доручили народним депутатам Павла Різаненка з БПП і Вікторії Войцицкой з "Самопомочі".

Варто нагадати, що довгий час Пінчук судився з Коломойським і Боголюбовим за КЗРК у Високому суді Лондона. Однак у 2016 р. мільярдери уклали між собою мирову угоду - опоненти передали Пінчуку елітну нерухомість у Лондоні в обмін на відмову від претензій на комбінат. Крім того, Пінчук нібито зацікавлений у дестабілізації ситуації навколо реприватизації Гзк як аргумент при розмові з Ахметовим про зниження тарифів на електрику для своєї "Дніпросталі".

31 травня 2018 р. справа розглядалася Другою колегією суддів Першого сенату Конституційного суду. Важливою обставиною було те, що головний інтересант справи, Рінат Ахметов, до того часу став союзником Петра Порошенка, а двох суддів, які проголосували проти відкриття конституційного провадження, С. Саса та Н. Мельника, ініціатори розгляду справи відкрито підозрювали в ангажованості.
Втім, Колегія суддів КСУ хоч і відмовилася відкривати конституційне провадження у справі про законність приватизації "Укррудпрому", але, згідно з процедурою, передала подання на розгляд Великої палати КСУ. А вона не має законодавчих обмежень у термінах прийняття рішень, тому все могло б знову затягнутися. Однак, за інформацією "ДС", КСУ найближчим часом все ж візьме на розгляд депутатське подання. До того ж справа знаходиться під пильною увагою зарубіжних партнерів України, в першу чергу США, які мають намір ретельно викорінювати корупційні схеми в українській економіці. А отже, справа про реприватизацію "Укррудпрому" нарешті зрушить з мертвої точки.

Рудні комбінації

Чого чекати далі? Звичайно, це зіткнення інтересів найбагатших людей країни, політичних і навіть геополітичних інтересів, про які частково вже згадувалося вище. Тим більше що для України в цілому і для окремих ФПГ залізна руда - найважливіша сировина. За доведеними запасами та обсягами її видобутку наша країна входить у першу світову десятку.

Тепер конкретно про комбінатах. Можна з упевненістю стверджувати, що з колись приватизованих десяти підприємств ДАК "Укррудпром" три зараз не представляють інтересу для інвесторів. Це Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат і Новотроїцьке рудоуправління в Донецькій області, які знаходяться на непідконтрольної території або безпосередньо на лінії розмежування, і Балаклавське рудоуправління, що залишився в аннексированном Криму. Деякі підприємства після приватизації неодноразово перепродувалися, тому їх важко буде повернути. Привабливими можна називати інгулецький гзк, Північний і Центральний комбінати, які входять в структуру холдингів Ахметова і Новинського. І саме їх інтереси найбільше зачіпає можлива реприватизація "Укррудпрому". Тим більше що без комбінатів підприємства з імперії Ахметова перетворюються на купу металобрухту. Звичайно ж, не варто забувати і про КЗРК, який ось уже півтора десятиліття перебуває під контролем Коломойського. Однак безперечний позитив у тому, що суд нарешті скаже своє слово у цій довгою, заплутаною, скандальною і дуже "грошової" історії. Правовий гештальт потрібно закрити.