Кому за тридцять. Хто зможе зупинити осіннє падіння гривні

Поки це помітно лише по легкому "подрагиванию" на цінниках обмінних пунктів. Жителі країни, розігріті жарким серпневим сонцем, разом з Днем знань 1 вересня виявили і нове "знання курсу", нехай і невелике, на 10-15 коп., але все ж. Дрібниця, а неприємно...

У зв'язку з цим в інформаційному просторі України, зазвучав сакраментальне питання, повторюваний з року в рік: яким буде курс цієї осені і прийдешньої зими. Питання особливо актуальне, адже при істотних коливаннях курсу гривні по відношенню до долара США Україна, у відповідність до зобов'язань, прописаних у меморандумі МВФ, зобов'язана пропорційно скорегувати базові комунальні тарифи (тепло, гаряча вода) та ціни на природний газ для промисловості та населення. Напередодні нового політичного сезону - зобов'язання не з приємних.

Саме тому, долар в нашій країні (і його уособлення - курс) - завжди більше, ніж звичайний фінансовий показник. Це і всенародний "накопичувач", "заспокоювач" і взагалі гарант стабільності і народної "любові" до влади.

Але від любові до ненависті, як відомо, один крок, а в Україні і того менше. Саме тому, курсова нестабільність може з лишком перекрити весь той невеликий позитив, який уряд зуміло по крихтах зібрати за останні місяці: збільшення мінімальної і середньої заробітної плати, плановане підвищення пенсій. Причому найпарадоксальніше, що винен у цьому буде Нацбанк, який хоча і уявив, що відповідальність за стабільність гривні, встановлена відповідною статтею Конституції, - це виключно цінова стабільність, але в народній пам'яті він все так само відповідає за курс, у всякому разі, до тих пір, поки йому не передали повноваження Конституційного суду в частині трактування норм Основного закону (вибачте за такий чорний гумор).

Але відповідальність регулятора на даний момент погано персоніфікується: голова НБУ Валерія Гонтарєва у довгостроковій відпустці, а на виконуючого обов'язки "всіх собак" не повісиш. Крім того, навіть при призначенні нового керівника Нацбанку він завжди зможе заявити, що розгрібає авгієві стайні "попередників", а там, якщо за гамбурзьким рахунком, розгрібати і розгрібати: Геракл тихо перебирає в кутку шкуру немейського лева...

Але наші люди люблять персоніфікувати зло, і, якщо в Нацбанку такої кандидатури не знайдеться, її будуть активно шукати в інших гілках державної влади. І, безсумнівно, знайдуть, благо "помічників" у пошуку буде з надлишком.

Після серпневого курсового піку, який зафіксував найкращі показники гривні до долара США, в кінці місяця ми бачимо перші контури "хвостика" майбутнього тренду на девальвацію. Як сказали б валютні дилери - "плічко" з'явилося. Повноцінні "плечі" і "голова", що свідчать про нову курсової реальності, з'являться трохи пізніше.

А поки що бачимо, що курс поступово стає на крило і, використовуючи попутний вітер, готується до зльоту.

Інша справа, зміна обсягу готівкових коштів та їх вплив на ліквідність системи в цілому. Тільки за останні кілька днів серпня (починаючи з 28.08.2017), в "нал" вийшло близько 6 млрд грн. Це теж "хвіст" або "голова" (кому як подобається) нової тенденції - на цей раз свідчить про завершення періоду літніх гривневих депозитів, дбайливо розміщених вкладниками на літні спокійні місяці під порівняно високий відсоток (якщо порівнювати з валютними депозитами).

Можливо, ми спостерігаємо епізодичний сплеск і далі все буде добре. Але чуття художника підказує, що навряд чи. Швидше за все, динаміка депозитів населення в банках істотно відкориговано сезонними факторами: приплив депозитів, найімовірніше, сповільнитися, і тут вже доведеться думати не про нарощування депозитного портфеля, а про те, як би динаміка не стала негативною і приплив не змінився відпливом.

Подібні тенденції спостерігаємо і в контексті впливу державного казначейства та фонду гарантування вкладів фізичних осіб на загальну ліквідність банківської системи.

В останні дні серпня, зазначені інституції віджати з банківської системи близько 9 млрд грн, повторивши тим самим ситуацію початку року.

Те що гроші вийшли з системи, свідчить лише про одне: вони надійшли на валютний ринок, або перекочували в готівковий сегмент, що, до речі, підтверджується зростанням кешу за аналогічний відрізок часу.

Проблеми балансу

На жаль, за майбутнім циклом девальвації стоять не тільки і не стільки бюджетні процеси, а також "окешивание" бізнесу і населення, скільки загальні негативні процеси в економіці, що посилюються внаслідок старих, ніким не лікованих хвороб.
Рахунок поточний операцій за підсумками семи місяців 2017 р. склав "мінус" $2,16 млрд. Якщо в січні було зафіксовано його позитивне значення в розмірі $131 млн, то, починаючи з лютого, від'ємне значення тільки збільшувалася: з - $315 млн до $518 млн в липні. Серед основних причин можна назвати трансформацію зростання доходів населення на імпортні побутові товари, а також збільшення капітальних інвестицій в економіці, які пішли на закупівлю технологічного імпорту і основних засобів. У негативній смузі і доходи від інвестицій та баланс первинних доходів. Власники іноземних компаній воліють репатріювати нараховані дивіденди, замість того щоб реінвестувати їх у нові проекти і розширення діючих виробництв.

Якщо порівняти основні статті платіжного балансу України за перші сім місяців 2016 і 2017 роках, можна побачити, що тенденції за деякими з них складаються істотно гірше. Негативно значення рахунку поточних операцій в цьому році збільшилася до $2,16 млрд (у минулому році за аналогічний період цей показник становив $1,37 млрд.). Істотно погіршився баланс товарів: - $4,25 млрд в цьому році проти - $2,65 млрд у минулому. Негативно значення доходів від інвестицій розширилося з - $2,6 млрд до $3,2 млрд.

Погіршення статей, що формують показник поточного рахунку, - яскраве свідчення відсутності в Україні структурних реформ, при яких в країні з'являлися нові точки економічного зростання і розвивалися виробництва товарів народного споживання з високим рівнем доданої вартості (в першу чергу - довгострокового користування). В цих умовах всі зусилля уряду по вирівнюванню соціальної нерівності, а також капітальні інвестиції бізнесу в сировинні галузі економіки і сільське господарство неминуче будуть призводити до деструктивних процесів в платіжному балансі країни: населення буде купувати "заморські намиста і дзеркальця", а бізнес - імпортні машини і обладнання для видобутку сировини і вирощування аграрної продукції.

Природно, від'ємне значення балансу товарів треба чимось вирівнювати. В якійсь мірі це вдається за рахунок балансу послуг (тут основну скрипку грає плата за транзит природного газу), а також міжнародними трансфертами (як завжди, виручають заробітчани). Але це, так би мовити, непродуктивні статті. З продуктивними поки не складається. Баланс первинних доходів і доходи від інвестицій стійко негативні, що свідчить про негативні інвестиційних процесах. Іноземні інвестори розподіляють доходи і намагаються по можливості їх репатріювати. Інвестиційний потенціал України поки реалізується лише на папері численних планів і проектів. Його трансформація в реальну площину, на жаль, так і не відбулася.
Зате нам вдається успішно перекривати від'ємне сальдо поточного рахунку збільшенням "мінуса" по фінансовому рахунку, іншими словами - закривати дірки платіжного балансу новими запозиченнями. Цей показник в поточному році збільшився до $2,91 млрд за сім місяців порівняно з $1,83 млрд роком раніше. Тобто нам вдалося зайняти приблизно на один мільярд доларів більше.

Свій внесок в девальвацію неминуче внесе і більш "яскрава" цінова динаміка цього року.

Вже зараз стало ясно, що досягти амбітної мети - утримати інфляцію в межах 8% (+/- 2%) по році НБУ не вдасться. Це показали літні місяці, традиційно дефляційні, які в цьому році в дефляцію так і не перейшли, зафіксувавши хоч мінімальну, але інфляцію. Основна причина - скорочення аграрного виробництва внаслідок негативних кліматичних умов цього року: ціни на основні продукти харчування показують досить "бадьору" цінову динаміку, яка в осінній період лише посилитися. Вже зараз, за підсумками семи місяців, інфляція вийшла на заплановані річні показники на 8%, а адже попереду осінь з її тарифами і зростанням цін на продовольство. Якщо порівняти індекс споживчих цін (до грудня минулого року) за цей та минулий роки, то побачимо, що в 2017-му інфляція має висхідний тренд, ніж у попередньому: у 2016-му показник інфляції за підсумками перших семи місяців склав всього 4,8% (в 1,6 рази менше, ніж на даний момент). Таким чином, якщо за підсумками 2017-го індекс споживчих цін (до грудня минулого року) повторить результат 2016-го в розмірі 12,4% - це буде безсумнівний успіх. На жаль, є ризики виходу показника інфляції на позначку в 15%, що загрожує розбалансуванням основних макроекономічних показників, в першу чергу курсу гривні, адже ми пам'ятаємо, що наша національна валюта звикла девальвувати не менше, ніж на показник споживчої інфляції.

Фактор ПДВ

Крім того, восени може спрацювати і фактор відшкодування податку на додану вартість. В останні місяці державна фіскальна служба працює в режимі автоматичного відшкодування ПДВ. Починаючи з 1 квітня 2017-го до загального Реєстру було подано понад 13 тис. заявок на відшкодування на суму близько 50 млрд грн. З них відшкодовано лише 28 млрд грн податку на додану вартість. Ще належить відшкодувати близько 9,6 млрд грн, а також "уточнити" заявки на суму 10,5 млрд грн. Таким чином, маємо фіскальний навіс відшкодування ПДВ на суму понад 20 млрд, і його розмір до кінця року буде тільки збільшуватися. І тут державі доведеться зробити непростий вибір: або підтвердити свою прихильність курсу податкових реформ і стимулювання бізнесу - і відшкодувати податок в повній сумі, що, безсумнівно, внесе свою лепту в розгойдування курсу гривні "під ялинку", або прийняти заклопотаний вигляд і за старою традицією послати заявників на відшкодування "в бухгалтерію", тобто на "уточнення".

Межі коридору

Виходячи з вищезазначеного, до сьогоднішнього показником курсу в розмірі 25,5 грн за долар США можна сміливо додавати інфляційну складову в розмірі 15%, що в підсумку виводить курс національної валюти на нову позначку 29 грн/$ (в кінці поточного року і на початку наступного).

Буде це коридор 28-29 або 29-30 грн/$ - сказати поки складно.

Це, так би мовити, базовий прогноз, без урахування уповільнення економічного зростання (а такий ризик зберігається), посилення інфляційних процесів внаслідок зростання пенсійних виплат і зростання тарифів, а також можливого відтоку гривневих депозитів з банків. Останній фактор безпосередньо залежить від темпів падіння гривні: якщо показник девальвації "поміститься" в позитивну прибутковість по внесках (девальвація до 10%, депозити під 14%), нерви у вкладників можуть витримати. Ну а якщо девальвація прискориться до 15% і вище - тут вже ніяких нервів не вистачить, навіть загартованих українських. Ключову роль у "днопоглиблення курсу" буде грати кредит МВФ у розмірі до $2 млрд. Його поява може стати тією чарівною паличкою, яка перетворить гарбуз на карету. Але для цього вже у вересні треба прийняти кілька контроверсійних реформ, головними з яких стануть медична та пенсійна.
Як негативний сценарій можна розглядати вихід курсу гривні на позначку "30". Але це тільки в тому випадку, якщо помилки минулих років нічому не навчили високооплачуваних чоловіків з Інститутської. Тому будемо сподіватися, що якщо не на власних, то на наших помилках, вони вже трохи навчилися.