Хто ті щасливці, яким відшкодовують ПДВ
Податкова знову рапортує про свої досягнення, цього разу ПДВ-них. За даними ГФС, ростуть не тільки збори від цього податку, але і обсяги його відшкодування. У першому кварталі середньомісячні надходження від ПДВ склали 11,9 млрд грн. проти 8,9 млрд грн. за аналогічний період минулого року. До 1 квітня 2016 р. від відшкодованого ПДВ підприємства отримали живими грошима 22,2 млрд грн. — це майже вдвічі більше, ніж за січень—березень 2015-го. "У нас більше немає проблем з відшкодуванням ПДВ. Відшкодування податку відбувається у нормальному режимі, очікування в середньому становить 1,5—2 місяці: чергу, перевірки й платники отримують той ПДВ, який вони повинні отримати. Прозорі реєстри на сайті ГФС: чергу, стан перевірки", — прокоментував ситуацію головний податківець країни Роман Насиров.
Так виглядає фасад нової системи адміністрування ПДВ, згенерованої депутатами паралельно з версткою бюджету-2016 і повноцінно запущеної ГФС на початку березня. Мова йде про запровадження двох реєстрів претендентів на відшкодування: у першому — великі експортери з великими оборотами, у другому — інші. По суті, депутати законодавчо закріпили існувала роками практику так званих білих списків. Потрапили туди компанії могли отримувати відшкодування без додаткових перевірок та за спрощеною процедурою. Але чи означає це, що ПДВ став менш корумпованим, а держава нарешті почала виконувати свої зобов'язання перед бізнесом в частині своєчасного його повернення?
Багато питань викликає саме розподіл підприємств за реєстрами. Формально, якщо компанія відповідає визначеним у Податковому кодексі критеріям, вона автоматично повинна попадати в перший реєстр (хоча такого поняття, як автоматичне відшкодування, вже не існує, певні переваги у фігурантів цього реєстру все ж є). Але в реальності попадання в "реєстр обраних" залежить від податкової, а точніше, від того, як саме вона вважатиме, скажімо, частку експорту в загальному обсязі поставок або розмір активів, або оцінить інший параметр.
Також ніде не прописано, яким чином, в якій пропорції розподіляються кошти на відшкодування. Закон говорить лише, що повернення сум ПДВ повинен проводитися за хронологічним порядком, тобто чиї накладні зареєстровані раніше, той раніше отримує відшкодування. Але відстежити цю хронологію користувачам реєстру неможливо. Звідси — чутки (податківців на цьому ніхто за руку не ловив) про нібито наявної у фіскалів можливості втручатися в роботу реєстру. "Раніше місцеві податкові органи на вимогу відшкодувати ПДВ переадресовували платників в центральний офіс і посилалися на те, що ГФС після автоматизованого відбору вручну відбирала компанії, яким буде відшкодовуватися або не відшкодовуватися ПДВ. Технічно це здійснювалося шляхом приміток в реєстрі, в яких місцевим фіскальним органам у тих чи інших формулюваннях давали вказівку не відшкодовувати ПДВ, проводити перевірки і т. д. Невідомо, як це відбувається зараз", — розповідає Оксана Кобзар — адвокат Адвокатського бюро Оксани Кобзар .
Так само невідомо, чи погашаються старі борги держави перед бізнесом, — в реєстрах не відображається відповідна інформація, а містить лише дані про відшкодування, заявленому за лютий і березень 2016 р. Саме це джерело використовує глава ГФС, коли в офіційних виступах озвучує суми бюджетної заборгованості з ПДВ. "З наявної у нас інформації з деяким платникам, суми за січень-лютий були відшкодовані дійсно з відстрочкою 1,5—2 місяці. Разом з тим не погашаються старі накопичилися за 2015, 2014 роки величезні суми. Чиновники ГФС взагалі називають їх "неактивними", хоча це живі, вимиті з обороту кошти. Як і раніше, платникам, у яких зависли великі суми відшкодування минулих періодів, дзвонять "люди з Києва", які представляються то співробітниками фіскальної служби, то співробітниками Мінфіну (якщо ПДВ стягується через суд) і обіцяють "сприяння" у відшкодуванні за винагороду в розмірі від 10 до 30% від суми відшкодування", — говорить Оксана Кобзар.
Втім, певну систему в порядку відшкодування ПДВ відстежити все ж можливо. "Автоматичне відшкодування відбувається тільки великим іноземним підприємствам або компаніям, чиї власники яких наближені до влади. Середнім і малим підприємствам ПДВ просто не повертають. Навіть при наявності всіх перевірок банально не подаються платіжні доручення в казначейство для виплати. Не кажучи вже про те, що відмовити у відшкодуванні можна, знайшовши в ланцюжку сумнівну компанію і нескінченно проводячи звірки та суди. Також податкова не гребує без узгоджених повідомлень-рішень порушувати кримінальні справи і таким чином тиснути, змушуючи відмовитися від відшкодування ПДВ або затягнувши це питання надовго", — стверджує старший партнер юридичної компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.
З іноземцями ситуація зрозуміла — їм будуть платити все до копійки і в термін, щоб не нарватися на черговий неприємний розмова з донорами. Що стосується місцевих компаній, то в нерівне становище їх ставить не тільки фактор наближеності до влади. Схеми з незаконним відшкодуванням ПДВ (або дозволяє отримати завищену суму) нікуди не поділися. Великим холдингам проводити їх легше за рахунок операцій з пов'язаними компаніями усередині ФПГ і бездоганного оформлення фінансової документації. А це означає, що, переплачуючи одним, податкова змушена економити на інших.
Управа на схемщиків начебто є — контроль над трансферним ціноутворенням, що дозволяє відстежувати мінімізаційні операції з пов'язаними особами. Але цим практично ніхто не займається. Подейкують, що на всю країну у податковій працюють лише кілька профільних фахівців, основний вал роботи вивантажують на звичайних інспекторів, які займаються трансфертним ціноутворенням абияк. "Дають про себе знати і прогалини у регулюванні. У західних країнах правила контролю над трансфертним ціноутворенням супроводжуються дуже деталізованими методиками і регламентами, які в Україні не приймаються. Немає і ефективних загальних правил проти оптимізації податків, так званих GAAR, спрямованих на виявлення операцій, в яких відсутня ділова мета", — каже експерт з питань податкової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Юрій Федчишин. Чому? — питання до податкової і Мінфіну. І дуже сумнівно, що нове керівництво фінансового відомства захоче міняти ситуацію.
