Кому пробачать податкові злочини
Днями Державна фіскальна служба (ГФС) презентувала нову концепцію проведення нульового декларування в Україні. Проект серйозно відрізняється від попередніх документів, присвячених так званої легалізації капіталів. Податківці мають намір взяти під контроль не всіх громадян без розбору, а лише осіб, які підпадають під дію Закону "Про запобігання корупції". Заповнювати нульову декларацію і звітувати про доходи (у тому числі і отриманих в результаті ухилення від сплати податків) доведеться президента країни, глави уряду і міністрам, народним депутатам та депутатам місцевих рад, держслужбовцям та посадовим особам прокуратури, СБУ, НАБУ, працівникам поліції, податкової міліції, суддям Конституційного суду та іншим чиновникам. Інші громадяни можуть взяти участь в нульовому декларуванні в добровільному порядку. Їм також дозволять "засвітити" суми, отримання яких свого часу було пов'язане з відходом від податків. І чиновникам, і пересічним українцям фіскали обіцяють вірити на слово. Зазначені в "нульових" деклараціях цифри ніхто перевіряти не буде.
Не карати за податкові злочини обіцяють тих, хто погодиться сплатити податок з задекларованих сірих капіталів. Ставки будуть застосовуватися різні.
Якщо чиновник, який підпадає під дію закону про корупцію, не подасть декларацію, його дохід буде за замовчуванням дорівнює 750 мінімальних зарплат (913,5 тис. грн.). Очевидно, що для багатьох наших можновладців це лише "обідня сума".
Після проведення нульового декларування чиновники і публічні особи залишаться на мушці у фіскалів. До них будуть застосовувати непрямі методи визначення бази оподаткування — моніторити всі великі покупки і щорічно зіставляти їх офіційний дохід (з урахуванням нульового декларування) та витрати. З будь-яких сум витрат, що перевищують доходи, доведеться платити податки.
Експерти вважають, що впровадити нульове декларування зараз цілком реально. "Шанси є. Вони безпосередньо пов'язані з бажанням влади прийняти податкову реформу влітку поточного року. Якщо на цей раз обійдеться без політичних амбіцій і реформа відбудеться, то її вінцем якраз і може стати загальне нульове декларування. Але без податкової реформи нульове декларування буде з нульовим результатом", — переконаний експерт Інституту громадських досліджень Юрій Федчишин. До того ж нинішню концепцію підтримують депутати. По всій видимості, вона створювалась під безпосереднім контролем парламентського комітету з податків.
Але, щоб проект спрацював ефективно, необхідно виконати кілька умов. По-перше, непрямі методи контролю фіскали мають застосовувати не тільки до чиновників і публічним особам, але і членів їх сімей. В іншому випадку нечесно нажиті капітали будуть тринькати дружини, діти та інші родичі держслужбовців. А ті продовжать декларувати скромні доходи і демонструвати аскетичний спосіб життя.
По-друге, необхідні зміни в Податковий кодекс. "Потрібно знизити податкове навантаження, особливо ПДФО та ЄСВ, а також дозволити фізичним особам відносити на витрати об'єктивні статті витрат — на медицину, освіту, споживання і так далі за прикладом розвинених країн. Після цього необхідно реформувати податкове адміністрування, щоб сплата податків була безболісною, а чіплятися без причин і наслідків для себе податківці до платників не могли", — зазначає Юрій Федчишин.
По-третє, в Україні пропонують провести саме нульове декларування (передбачає звільнення від відповідальності за порушення валютного, податкового законодавства), а не амністію капіталів (звільнення від відповідальності та від сплати податків з легалізованих сум). "Але звільнення від відповідальності без звільнення від сплати податків не стане достатнім стимулом для виведення з тіні доходів громадянами. У деяких наших співгромадян такий великий потенціал щодо легалізації капіталу", що сплатити з нього одноразово податки вони просто не можуть, не підірвавши матеріальної основи свого існування", — констатує адвокат, директор департаменту АФ "Грамацький і Партнери" Ігор Реутов.
Хоча, за його словами, одночасно існує ризик, що амністія капіталів (без сплати податків) може відкрити можливості, щоб зміцнити тіньовий положення і задекларувати доходи "із запасом". "Тобто, хтось зможе задекларувати доходи "наперед" і продовжувати залишатися в тіні. При цьому вже не доведеться обгрунтовувати джерела доходів. Можна говорити, що це все "колишні задекларовані в нульовий декларації про доходи", —визнає Реутов.
Ще один важливий момент, який повинен супроводжувати проведення нульового декларування, — лібералізація руху капіталів і обмежень на валютному ринку. Не дарма одночасно з концепцією ГФС Нацбанк презентував свій документ, що стосується змін валютного законодавства. Паралельно повинна бути проведена реформа ГФС і судової системи. "Амністія повинна забезпечити баланс між розкриттям активів фізосіб і послабленням валютного та інвестиційного регулювання, між вільним переміщенням капіталу і його добровільною декларуванням в базі оподаткування, амністією щодо попередніх правопорушень та сумлінною сплатою податків фізособами надалі. А при відсутності кадрової реформи як податкової, так і судів довіри не буде і перспективи амністії (як і у випадку з нещодавнім програмою податкового компромісу для юридичних осіб) поки примарні", — вважає Наталія Руденко, старший менеджер податково-юридичного департаменту компанії "Делойт".
До речі, щоб легалізація капіталів відбулася, у законі повинна бути прописана відповідальність за розголошення інформації про осіб, які заповнюють декларації. В іншому випадку дані, що потрапили до посадових осіб, можуть стати надбанням громадськості, чого дуже побоюються політики і чиновники вищого рангу.
Озвучена ГФС концепція в принципі вірна. Непрямі методи контролю доходів почнуть впроваджувати спочатку для чиновників. Вони ж повинні будуть пройти процедуру нульового декларування. Це декларування буде вирішувати два завдання: створення точки відліку для непрямих методів і амністія.
Громадянам, які хочуть підвести риску під минулим, також дозволять це зробити за умови сплати певної суми податків. Звичайно, така амністія може збурити тих, хто всі роки чесно платив податки в бюджет. Можливо, їх втішить те, що амністія не передбачається відносно доходів, отриманих від незаконної діяльності.
Звучали заклики поширити непрямі методи і нульове декларування на всіх без винятку громадян. Але тоді існує ризик, що процес затягнеться на багато років, а до тих пір ні амністії, ні непрямих методів не буде. Хоча, можливо, ті, хто закликає до максимально широкого розповсюдження непрямих методів, насправді зацікавлені в недопущенні їх введення.
Дуже важливо, щоб "батіг" у вигляді непрямих методів контролю доходів застосовувався одночасно з "пряником" у вигляді валютної лібералізації. Інакше ефект виведення доходів з тіні досягнуто не буде. Що стосується санкцій для тих, хто не хоче чесно декларувати доходи, то вони і зараз досить жорсткі: за порушення валютного законодавства штраф може досягати 100% від суми порушення податкового законодавства —25-75% від суми плюс сплата самого податку. Біда в тому, що таких порушників зараз фактично не ловлять. Саме тому так важливо, щоб в Україні ефективно запрацювала система пошуку та покарання. Люди будуть виконувати закон тільки у разі високої ймовірності того, що їх порушення будуть виявлені. Зараз ГФС не має достатньої інформації, щоб виявляти різного роду схеми, особливо якщо ті реалізуються з допомогою зарубіжних структур. Але якщо Україна приєднається до міжнародної системи автоматичного обміну податковою інформацією, ГФС вже в 2017-2018 роках зможе отримувати дані з інших країн про іноземних і офшорних компаніях українських резидентів і оперативно реагувати на порушення.
