Кому уряд дозволить відмивати брудні гроші

Кабмін схвалив стратегію протидії відмиванню грошей, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на найближчі п'ять років. Згідно очікуванням чиновників реалізація її положень має знизити рівень корупції в країні, залучити іноземні інвестиції і прискорити процес лібералізації візового режиму України з ЄС. Однак навряд чи такий оптимізм обґрунтований. Адже затверджений урядом рамковий документ — не більше ніж декларація.

"Створюється враження, що він був прийнятий тільки для того, щоб відзвітувати перед міжнародними організаціями (FATF, МВФ). Стратегія містить перелік практично усіх можливих заходів, які можуть бути здійснені для вдосконалення системи, однак не встановлює ні їх пріоритетності, ні термінів, а також не окреслює хоча б приблизні кошти і ресурси, необхідні для їх досягнення", — зазначає адвокат адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко і Партнери" Тимур Михайлов. Практичну частину роботи покладуть на Держфінмоніторинг. Щорічно до 1 грудня спільно з іншими органами виконавчої влади регулятор буде розробляти і передавати в Кабмін план заходів щодо боротьби з брудними грошима.

"Найбільш актуальними серед перелічених у стратегії — заходи по запуску Нацагентства по поверненню активів, впровадження ефективних механізмів розшуку грошей і майна, отриманих незаконним шляхом, а також процедур їх спеціальної конфіскації. Повноцінна робота даного агентства — одна з умов запуску безвізового режиму з ЄС", — вважає радник адвокатського об'єднання "Спенсер і Кауфманн" Микола Лихачов. Чиновникам слід поквапитися. Так, ще в травні минулого року влада широко рекламували заморозку на банківських рахунках $1,4 млрд, що належать Януковичу і його оточенню. Однак після цього ніхто так і не почув ні про конфіскацію цих коштів, ні про зарахування їх до держбюджету. Хоча, як заявляв прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, це дало б можливість "і підвищити соціальні стандарти для громадян, та додатково профінансувати армію і боротьбу з корупцією". За даними Держфінмоніторингу, за березень 2014 — листопад 2015 рр. підрозділи фінансових розвідок інших країн відрапортували про заморожування $107,2 млн, 15,9 млн євро і 135 млн швейцарських франків, що належать структурам і особам, наближеним до збіглого президенту. Але ці гроші так і не повернулися в Україну.

Широку кампанію по боротьбі з легалізацією "брудних" грошей уряд мав намір розгорнути ще рік тому, тим більше, що в лютому 2015 р. набув чинності новий Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення". Певний позитив від його прийняття дійсно помітний. "За останній рік стала прозорою схема власності багатьох підприємств, що дає більшу впевненість в надійності компаній", - відзначає Тарас Безпалий, керуючий партнер АО "Безпалий і партнери". Але прийнятий за наполяганням МВФ документ не зміг серйозно змінити ні стиль роботи корумпованих чиновників, ні ситуацію в країні в цілому. "Закон, безумовно, діє, але правильніше було б сказати, що його активно використовують. Головним чином — для доступу до банківської таємниці, яка зараз перетворилася в Україні у умовність "завдяки", серед іншого, і цим законом", — стверджує партнер ЮФ "Ілляшев та Партнери" Максим Копейчиков.

Як і багато інші документи, що закон про боротьбу з легалізацією "брудних" грошей діє вибірково і тільки в разі, якщо не зачіпає інтереси можновладців. Приміром, у Держфінмоніторингу люблять рапортувати про зупинення виведення коштів, що належать людям або компаніям, близьким до попередньої влади. "У той же час регулятор не знайшов нічого поганого у виведенні коштів людьми, близькими до влади нинішньої. Достатньо згадати широко освещавшийся у пресі випадок з великим платежем за кордон публічною особою, яка вважається близьким до одного з нинішніх міністрів", — розповідає Максим Копейчиков. Мова йде про переведення Ощадбанком $40 млн в інтересах народного депутата Ігоря Котвіцького. При цьому банк не перевірив джерело походження коштів, які не були зазначені в декларації народного депутата. Щоправда, наприкінці минулого року НБУ все ж оштрафував держбанк за порушення його посадовими особами закону. "Штраф накладено на Ощадбанк у зв'язку з виведенням капіталу. У зв'язку з трансакцією на $40 млн", — визнала Валерія Гонтарєва. Але, ймовірно, це сталося лише тому, що справу було віддане гласності і набула скандального характеру. Скільки подібних транзакцій залишилося "непоміченими" Держфінмоніторингом та НБУ, залишається тільки здогадуватися. "Найбільшу увагу при боротьбі з легалізацією злочинних доходів повинна проявлятися саме до людей, пов'язаних з великими грошима. Але ті занадто міцно пов'язані з політикою і державою. Тому законодавство повноцінно не працює. Основний контроль проводиться швидше над середнім класом і незалежним від держави і публічних осіб великим бізнесом", — стверджує експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Юрій Федчишин.

Як покарають схемщиків-банкірів

Через раз працюють норми закону та в інших сферах. "Однією з основних цілей документа є детінізація економіки і збільшення обсягів сплати податків і зборів у державну скарбницю. Але в зв'язку з негативними тенденціями на валютному ринку, оскільки гривня слабшає, більшість намагається зберегти свої заощадження в іноземній валюті та усілякими шляхами мінімізувати свої витрати по сплаті податків і зборів", - зазначає юрист ЮК FCLEX Євген Філоненко.

З одного боку, фінустанови проводять ідентифікацію та верифікацію клієнтів, вимагають інформацію про кінцевих бенефіціарів, моніторять угоди і т. д. "Але з іншого боку, згідно зі звітом Держфінмоніторингу за 2015 рік, у східних областях України були переведені в готівку близько 10,8 млрд грн., які могли використовуватися для фінансування тероризму. В такій ситуації важко говорити про ефективність цього законодавчого інструменту", — констатує адвокат, директор департаменту АФ "Грамацький і Партнери" Ігор Реутов.

Дивовижна байдужість до "мийникам" виявляють правоохоронці. "Слідчими органів прокуратури України протягом дев'яти місяців 2015 року до суду з обвинувальним актом було направлено лише три кримінальні справи за ст 209 Кримінального кодексу (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом". — "

"), за дев'ять місяців 2014 року — всього чотири кримінальні справи", — розповідає Тимур Михайлов.

З особливим завзяттям боротьбою зі схемщиками займається хіба що Національний банк. За 2014-2015 рр. ринок залишила практично третина діючих фінустанов. Багато з них не мали проблем з платоспроможністю. Їх прикрили або з політичних мотивів, або їм не пощастило бути спійманими регулятором на "обнальных" операціях. Найближчим часом на вихід вкажуть ще не одній фінустанові. З кінця минулого року НБУ почав перевірки в середніх і невеликих банках (третьої та четвертої груп). На Інститутській обіцяють, що фінустанови, викриті в переведенні в готівку і виведення коштів, які будуть ліквідовані із залученням правоохоронних органів. За попередніми оцінками, зараз "схемних" кандидатів на виліт налічується дев'ять. Тобто ринок покине кожен десятий невеликий банк (всього в групи невеликих і середніх входить 92 фінустанови).

Адвокат, директор департаменту АФ "Грамацький і Партнери" Ігор Реутов

:

Щоб усунути слабкі місця у боротьбі з легалізацією доходів, необхідно суттєво посилити відповідальність за порушення процедур фінмоніторингу. Так, чинне законодавство передбачає відповідальність у вигляді штрафу в сумі від 1700 грн. (від 100 неоподатковуваних податком мінімумів) до 34 000 грн. (до 2000). Але це не відповідає сьогоднішнім реаліям, ні серйозності сфери, в якій такі штрафи застосовуються. Створюється враження імітації боротьби з легалізацією доходів та імітації покарання осіб за порушення. При цьому на банки ця відповідальність не поширюється. Закон встановлює, що НБУ самостійно застосовує до них заходи впливу. Таким чином, для різних суб'єктів фінансового моніторингу застосовуються різні підходи і різні санкції.