Кому дістануться "дочки" російських банків
Росіяни сидять на валізах "
Українські "дочки" російських держбанків вже майже офіційно виставлено на продаж. 17 травня в Лондоні, на заході "День інвестора" глава ВТБ Андрій Костін заявив пресі про те, що ВТБ готовий продати свій український актив з-за високих збитків. "Я думаю, якщо б нам випав такий шанс, ми б навіть продали цей бізнес, ніж збільшували б його або зберігали, тому що ми не бачимо там ніяких можливостей", - сказав він.
Про те, що шляхи відступу з українського ринку шукають два інших російських банки - Сбербанк Росії" державний "Внєшекономбанк" (ВЕБ), днями повідомив "КоммерсантЪ". За словами джерел видання, "Ощадбанк" вже вів переговори про продаж української "дочки". В якості потенційного покупця виступав бізнесмен Олександр Ярославський, колишній власник Укрсиббанку, який продав його в свій час міжнародної групі BNP Paribas. Але домовитися з олігархом нібито не вдалося і тепер для банку шукають нового покупця.
Що стосується "Промінвестбанку" (дочки "ВЭБ"), то його акціонери знаходяться зараз у вкрай непростій ситуації. За підсумками минулого року банк став лідером за рівнем збитків - 20,27 млрд. грн. (для порівняння: "Ощадбанк" зафіксував "мінус" 6,3 млрд. грн., а негативний фінрезультат ВТБ - 4,5 млрд. грн.). Російський ВЕБ сам потребує докапіталізації у розмірі близько 1-1,5 трлн. рублів. Не дивно, що зараз він бажає позбутися від зовнішніх активів, які приносять одні збитки.
Подейкують, що покупця на ПІБ шукають вже давно. Але бажаючих купити збиткове фінустанова, яка видала свого часу чимало "політичних" кредитів, які стали безнадійними, не знаходилося. У квітні нинішній глава російської держкорпорації "Внешэкономбанк" Сергій Горьков прямо говорив, що група має намір позбавитися від всіх вхідних в її склад комерційних структур (у т. ч. і від Промінвестбанку). "Для реалізації стратегії та процесу виходу необхідно деякий час... Комерційний банк не повинен бути в складі Зеба. Реалізація на практиці залежить від покупців, стану ринку та інших моментів", - сказав Горьков.
Чому вони йдуть
За словами партнера департаменту фінансового консультування групи Deloitte & Touche USC Дмитра Ануфрієва, загальні для банківського ринку проблеми поглиблюються для російських фінустанов негативним до них ставленням з боку частини населення. "З-за цього російські банки більше схильні до ризику неповернення кредитів, відтоку депозитів і зменшення прибуткового бізнесу", - констатує Ануфрієв.
Час від часу відбуваються скандали, пов'язані з погромами в офісах "російських банків. А народні депутати пропонують накласти на них санкції або зовсім заборонити працювати в Україні. У свій час на Інститутській чітко висловили свою позицію з цього приводу: "Це банки з російським капіталом, але це українські банки, в яких знаходяться гроші наших громадян, кредити, видані нашим компаніям, та поточні рахунки наших юридичних і фізичних осіб, - заявила в одному з інтерв'ю голова НБУ Валерія Гонтарєва. Це дало російським банкам видимість гарантій, але затишніше в Україні їм не стало.
Ті ж "Ощадбанк" і "ВТБ" не раз піддавалися критиці в самій Росії. "Стандартне звинувачення: "Ощадбанк" працює в Україні, але не працює в Криму. Але "Ощадбанк" - це міжнародна фінансова група, і почати працювати в Криму означало підставити себе під додаткові санкції, нанести шкоду клієнтам і котируванням акцій компанії", - говорить директор аналітичного департаменту фінансової компанії "Альпарі" Олександр Разуваєв. На його думку, продаж бізнесу знизить політичні ризики кожної з фінансових груп і позитивно позначиться на капіталізації. Останній факт дуже важливий на фоні швидкої подальшої приватизації "ВТБ". Російський уряд зацікавлений продати свій пакет максимально дорого.
Кому вони потрібні
Час для виходу з українського ринку російські акціонери обрали не найгірше - вітчизняна економіка починає зростати, а політична ситуація стабілізуватися. "На активність інвесторів ще впливає конфлікт в зоні проведення АТО, однак ми бачимо, що сьогоднішня нехай і тендітна, але стабільність, приваблює деяких інвесторів, і угоди все ж відбуваються", - констатує керівник відділу корпоративних фінансів і M&A компанії EY в Україні Владислав Остапенко.
"Банки з російським капіталом потенційно можуть бути цікавими тим інвесторам, у яких є вміння і бажання займатися стягненням проблемних кредитів. Великі обсяги збитків російські "дочки" сформували через знецінення левової частки кредитного портфеля, в першу чергу позичальників з тимчасово непідконтрольних територій та бізнесів, орієнтованих на РФ", - говорить аналітик банківського ринку групи ICU Михайло Демків. За його словами, російське походження зіграло з банками злий жарт, адже частина позичальників не виконує умови кредитних договорів, розраховуючи саме на хиткий статус російських банків, і що ті скоро покинуть Україну.
"Кожен з цих 3-х банків має суттєвий бізнес в Україні. Навіть при продажу з деяким дисконтом до капіталу їх вартість складе істотні суми, які мало хто може "потягнути" з українських покупців. Що стосується іноземних гравців, вони побоюються інвестицій в український банківський сектор", - говорить Дмитро Ануфрієв. Аудитор вважає, що мультиплікатори угод з купівлі-продажу російських банків в самому кращому випадку будуть на рівні 0,8-1 капіталу. "Але головне не сам мультиплікатор, а капітал, до якої його застосовують. Швидше за все, мова буде йти про розмір капіталу, скоригованого за результатами передінвестиційного аналізу (due diligence), ніж капіталу згідно з офіційною звітністю", - вважає Ануфрієв. Різниця між цими показниками може бути дуже істотною. Значення будуть мати і прогнози інвестора щодо майбутньої платоспроможності і дисципліни позичальників (особливо тих, де була узгоджена реструктуризація заборгованості), і оцінки фінансового результату банку на найближчі роки та ряд інших факторів. Після всіх маніпуляцій мультиплікатор угоди щодо капіталу за МСФЗ звітності може бути помітно нижче 0,8. Втім, якщо "припече", росіяни, швидше за все, погодилися б продати банки навіть з великим збитком. Так, наприклад, нещодавно надійшла австрійська UniCredit, продавши Альфа Груп "Укрсоцбанк", за який свого часу заплатила більше $2 млрд. Ось тільки купувати їх ніхто не хоче.
Як розповів "ДС" Віталій Шапран, член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків, на ринку є кілька реальних покупців, але вони доглядають для себе невеликі фінансові інститути. Мова йде про інвестфонди або фонди прямих інвестицій, які інвестують у різні фінансові інструменти кошти своїх клієнтів (як юридичних, так і фізичних осіб). "Цим покупцям цікавий український банківський бізнес з точки зору хорошого, альтернативного заробітку на високих процентних ставках. Для них навіть нинішні ставки у валюті - це величезні суми, особливо на тлі нульових або негативних ставок у європейських банках", - стверджує Віталій Шапран. Втім, майже всі інвестори, поцікавившись нинішніми умовами придбання частки банку, зайняли поки вичікувальну позицію.
Те, що інвестори цікавляться невеликими банками, які підтверджують останні новини. Так, днями Фінексбанк повідомив про те, що оманську шейх Аділ Саїд Ахмед Аль Шанфари (Adil Said Ahmed al Shanfari) має намір придбати 75% акцій банку. Арабський інвестор веде переговори з акціонерами банку про придбання акцій та готує пакет документів для узгодження в НБУ. За чутками, є покупець і на 50% акцій "Євробанку" - це Болат Назарбаєв, брат президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Поки ж 50% акцій банку опосередковано контролюється Олександр Адаріч - власником "Фідобанка". До речі, в останнього у даний момент серйозні проблеми з ліквідністю.
Враховуючи вищесказане, першим з числа банків з російським капіталом можуть продати... ВиЭс Банк, який є другим дочірнім банком Ощадбанку" в Україні. "Його розмір істотно менше, він має більш просту бізнес-модель і портфель. У разі відповідного рішення, його продати було б простіше", - вважає Дмитро Ануфрієв.
Старший аналітик Empire State Capital Partners Тантелі Ратавухери
Новина про продаж російських держбанків вийшла сенсаційною. Ще недавно була інформаційна витік з наради російського президента Володимира Путіна з підприємцями Росії, на якому він нібито не рекомендував поки виводити активи з України. А тут всі державні банки одномоментно оголошують про вихід з ринку. Таким чином, з повною упевненістю можна сказати, що мова йде про глобальну політику російського керівництва щодо діяльності своїх банків в Україні.
З одного боку, мова може йти про суто інформаційно-психологічній атаці на фінансові влади України. Не виключено, що насправді російські банки зовсім не збираються йти. З іншого боку, існує ймовірність, що російська влада кілька протверезіла, і вирішила не тримати на плаву свої глибоко збиткові депозитні установи в Україні.
При повільному виході з нашого ринку російські банки спочатку спробують витягнути всі свої вкладення і поступово вивести активи. Якщо ж банки вирішать йти швидко, російська влада спробує знайти дружніх покупців, якими можуть виступити переважно західні інвестори. Останній сценарій більш імовірний, оскільки, з одного боку, дозволить знайти дійсно платоспроможного покупця, і з іншого - реалізувати угоди на нейтральній території. Враховуючи величезні збитки банків та стан їх кредитного портфеля, їх акціонери не можуть розраховувати на вигідні операції. Виходячи з нинішнього стану ринку і статистики подібних угод в Україні, росіяни зможуть отримати до $300 млн. за Ощадбанк, і трохи менше - близько $150 млн за ВТБ. Можливий і третій шлях - російські держбанки залишаться в Україні, однак пустять інвестора-партнера в свій капітал в Україні. Таким чином вони зможуть захиститися від упередженого політично забарвленого ставлення до російським банкам.
