Кому дістанеться імперія братів Клюєвих

Битва за спадщину "Укрпідшипника"

Початок весни 2016 р. видався для втікачів братів Андрія і Сергія Клюєвих по-справжньому спекотним. Щодо їх австрійської компанії SLAV Handel і двох афільованих до неї структур (SLAV Beteiligung GmbH і SLAV AERO GmbH) у Відні стартував процес банкрутства. За даними австрійського товариства захисту прав кредиторів KSV1870, сума боргів SLAV Handel перевищує позначку 111 млн євро, а SLAV Beteiligung GmbH і SLAV AERO GmbH — близько 17,7 млн євро. Всі зазначені структури належать одіозним братам Сергію та Андрію Клюєвим, які є фігурантами санкційного списку Євросоюзу як представники найближчого оточення екс-президента Віктора Януковича і оголошені в розшук владою України.

За даними німецького видання Deutsche Welle, основним кредитором групи компаній SLAV є китайська державна корпорація CNBM International, на яку припадає близько 90% заборгованості. Так що, швидше за все, саме китайці і отримають контроль над австрійськими компаніями братів Клюєвих (перше збори кредиторів відбудеться вже 30 березня).

У свою чергу, у "Укрпідшипника" є цінні промислові активи в Україні. В першу чергу це, безумовно, Артемівський завод по обробці кольорових металів (АЗОКМ) в Донецькій області, виручка якого в 2014 р. склала майже 1,5 млрд грн. і який може випускати 120 тис. т круглого і плоского прокату і 60 тис. т мідної катанки щорічно. "Укрпідшипник" володіє 38% акцій АЗОКМ, але вже давно не бере участь в оперативному управлінні заводом. "Всім там керував Вадим Шпаковський", — розповіла "ДС" керівник однієї з інвесткомпаній, раніше була міноритарним акціонером АОЗЦМ. Вадим Шпаковський — близький друг Клюєвих, до недавнього часу контролював близько 49% акцій АЗОКМ. Проте в кінці 2015 р. він продав свій пакет. У кого зараз ці цінні папери, у звітах АЗОКМ не вказується. Але певний висновок можна зробити з результатів останніх зборів акціонерів заводу, що пройшов у жовтні минулого року, на якому Шпаковський та його син Артем покинули місця в наглядовій раді. Новим головою спостережної ради АЗОКМ став Роман Кіпоть, начальник головного управління розвитку корпоративних активів Мегабанку, який контролює харківський бізнесмен, гендиректор підконтрольного державі заводу "Турбоатом" Віктор Суботін. Також до керівних органів увійшли інші представники групи Суботіна — співробітник Мегабанку Олександр Штефан, харків'янки Оксана Бондар і Тетяна Хахалева (остання працює в компанії "Мега-гарант" все того ж Суботіна).

Причини зміни "смотрящих" за АЗОКМ лежать на поверхні. Ще в 2012 р. Мегабанк відкрив артемовському підприємству трирічну кредитну лінію на $11 млн, яка залишається непогашеною досі. Справи на АЗОКМ за цей час зовсім розладналися. З 2014 р. завод втратив російський ринок і обріс збитками. Тільки в 2014 р. вони перевищили 120 млн грн., а загальні борги заводу перевищили півмільярда гривень.

Крім АЗОКМ, "Укрпідшипник" володіє великими пакетами ще кількох компаній. Серед них — Новогродівський машзавод в Донецькій області, що випускає твердопаливні котли, Артемівський машинобудівний завод "Вістек" — найбільший в Україні виробник каліброваних ланцюгів. Проте зовсім не факт, що китайцям вдасться без проблем отримати контроль над цими активами. Найбільшим кредитором зазначених підприємств є Промінвестбанк, підконтрольний владі Росії, на території якої зараз ховаються Клюєви (один тільки "Вістек" повинен Пібу понад 110 млн грн.). Крім того, за доступ до цих активів бореться і державний Укрексімбанк, борг "Укрпідшипника" перед якими оцінюється майже 38 млн євро. Нарешті, частина активів Клюєви встигли благополучно перепродати.

В середині 2014 р., вже після втечі Андрія Клюєва з України, змінився власник Костянтинівського металургійного заводу, найбільшого в країні виробника каліброваного сталевого прокату. На початок 2014 р. "Укрпідшипник" володів понад 66% акцій цього підприємства, а вже в середині року єдиним акціонером заводу стала зареєстрована у Великобританії компанія Surrey Dymanics, яка вважалася близькою до банку "Капітал" Руслана Щербаня.

Китайці хочуть більше місця під сонцем

Трохи раніше, у лютому 2016 р., про банкрутство оголосила інша знакова австрійська структура Клюєвих — Activ Solar, борги якого перевищили півмільярда євро.

Її основним кредитором є CNBM, представники якої вже встигли офіційно заявити, що до них у рахунок боргів перейшла мережу сонячних електростанцій Activ Solar в Україні, генерировавшая близько 3 млрд грн. щорічної виручки. "На сьогоднішній день ми отримали сонячні об'єкти від Activ Solar. Ці проекти належать CNBM цілком", — йдеться в листі журналу "Новий час" за підписом президента китайської компанії Джинсонга Жанга. До того ж CNBM може претендувати на отримання контролю над запорізьким Заводом напівпровідників, 74,99% акцій якого належать Activ Solar. Тим більше що ще в 2013 р. китайці налагодили співпрацю з цим підприємством, підписавши з ним контракт на поставку монокристалічних кремнієвих пластин на суму близько 18 млн євро. Втім, тут також все непросто. Як повідомляла "ДС", найбільшим кредитором цього підприємства, рассматривавшегося як важлива складова частина вертикально інтегрованої структури Activ Solar (полікремній, який на ньому повинен був вироблятися, після обробки ставав основою для елементів сонячних модулів), є вже згаданий Укрексімбанк. Це фінустанова в рамках генеральної угоди з червня 2009 р. по квітень 2010 р. підписав із запорізьким заводом сім кредитних договорів і видало йому близько 100 млн євро і $180 млн. В січні минулого року за позовом близькою до кіровоградському бізнесменові Геннадію Когану компанії "Ай. Ти. Джі-Інвест" стартував процес банкрутства Заводу напівпровідників, а вже в липні суд затвердив реєстр вимог до нього на астрономічну суму понад 8,5 млрд грн., з яких левова частка припала на Укрексімбанк (5,146 млрд грн.). Тоді як претензії Activ Solar, узаконені судом, склали лише 3,16 млрд грн.

Таким чином, вже зараз бізнес-імперію братів Клюєвих, вибудувану ними не в останню чергу завдяки політичному впливу (Андрій Клюєв з 2001 р. був одним з вищих функціонерів Партії регіонів, після чого обіймав посади віце-прем'єра з ПЕК, першого віце-прем'єра, секретаря РНБО і глави адміністрації президента, а Сергій був депутатом ВР чотирьох скликань), можна сміливо списувати з рахунків. Якщо ще в 2013 р. статки братів Клюєвих оцінювався більш ніж в $600 млн, то зараз сумнівно, що залишилися у них структури вони змогли б отримати хоча б десяту частину цієї суми. Позбувшись політичної підтримки з боку своїх засновників і тепличних умов для ведення бізнесу (дешевих кредитів від державних банків, високих "зелених тарифів" і пр.), імперія Клюєвих продемонструвала свою нежиттєздатність в ринкових умовах і під натиском кредиторів за лічені місяці перетворилася на купу уламків.