Залишаться банківські вклади без гарантій

Вчора Конституційний суд почав розбиратися, чи відповідає Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Конституції України. Провадження по справі було відкрито ще в лютому цього року. Його ініціатором став Верховний Суд, який подав відповідне конституційне звернення.

У ЗСУ вважають, що ухваливши закон, Верховна Рада змінила підхід до системи гарантування вкладів фізичних осіб, причому не в кращу сторону. Положення документа порушують норму Конституції, яка гарантує непорушне право приватної власності і рівні права громадян при його захист. Зокрема, ліміт в 200 тис. грн (таку максимальну суму ФГВФО виплачує вкладникам) потрібно скасувати, оскільки він обмежує права клієнтів. На думку представника Верховного Суду Василя Гуменюка, громадяни повинні мати гарантію повернення своїх вкладів у повному обсязі.

Крім того, депозити, що "згоріли" в банках-банкрутах, потрібно компенсувати всім, у тому числі великим вкладникам, чиї вклади перевищують 200 тис. грн., і юрособам. Що стосується самого ФГВФО, то, на думку ВСУ, той явно перевищує свої повноваження. Зокрема, фонд наглядає за неплатоспроможними банками, не будучи при цьому органом державної влади (де-юре ФГВФО - юридична особа публічного права) і частково дублюючи функції НБУ. При цьому фонд не підпорядковується одному органу влади, а лише співпрацює і координує свої дії з НБУ.

Є претензії і до черговості повернення вкладів. Згідно з чинним законом, фонд є кредитором третьої черги і отримує кошти перш вкладників. Тоді як до прийняття цього документа в 2012 році діяв зворотний порядок: спочатку компенсації виплачувалися всім фізичним особам, і тільки після цього ФГВФО.

У самому фонді стверджують, що норми спірного закону відповідають сучасним європейським практикам і адаптовані до директив ЄС. Зокрема, мова йде про мандат Фонду щодо врегулювання неплатоспроможності банків, а також встановленої черговості задоволення вимог кредиторів. У фонді також говорять, що фактично вимоги ФГВФО третьої черги - це ні що інше як вимоги вкладників за депозитами у розмірі до 200 тис. грн., за якими Фонд вже провів виплати. Тому, якщо він пропустить вперед вкладників, чиї депозити перевищують 200 тис. грн., це порушить "принцип справедливості".

Вердикт КСУ буде мати надзвичайне значення для постраждалих вкладників.

Значна частка цих коштів була позичена в уряду і НБУ, тобто, по суті, взята з держбюджету. І фонду ще належить компенсувати більше десятка мільярдів гривень, навіть якщо параметри виплат залишаться незмінними.

У юристів немає однозначної думки з приводу того, що буде, якщо Конституційний суд погодиться з ВСУ і визнає закон неконституційним. "В цьому випадку знову вступить в силу закон, що діяв до 2012 року. У цьому випадку черговість виплат зміниться, і вкладники з депозитами 200 тис. грн. плюс будуть отримувати свої кошти до ФГВФО", - переконаний адвокат, старший партнер АК "Кравець та партнери" Ростислав Кравець.

Інші правознавці вважають, що гроші не отримають навіть ті, кому зараз належить гарантований мінімум до 200 тис. грн. "Визнання Закону неконституційним не означає автоматичного повернення до життя старого закону, оскільки немає механізму, який би повертав юридичну силу законів, які її раніше втратили", - говорить адвокат, директор департаменту АФ "Грамацький і партнери" Ігор Реутов. "До прийняття нового законодавства одержання вкладів має проводитися за законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Він передбачає складні процедури входження до складу кредиторів і отримання відшкодування. Навряд чи особи, вклади яких не перевищують 200 тис. грн., можуть при цьому ефективно захистити свої права", - стверджує у своєму блозі керуючий партнер АО Suprema Lex Віктор Мороз.

У будь-якому разі, ні у великих вкладників, ні у юросіб, швидше за все, немає шансів отримати втрачені кошти. Кількість гривні, яку в цьому випадку довелося б надрукувати НБУ, виглядає просто фантастично. Приміром, тільки в Дельта Банку станом на 1 квітня 2015 року (банк був визнаний неплатоспроможним двома тижнями раніше - 15 березня) кошти клієнтів, за даними НБУ, перевищували 40,8 млрд. грн., включаючи кошти юросіб і великих вкладників. З них фонд виплатить гарантовані суми тільки в розмірі 16 млрд грн. За даними ФОНДУ, станом на 1 лютого 2016 року він встиг компенсувати 15,391 млрд грн. У банку "Фінанси та кредит" напередодні введення тимчасової адміністрації кошти клієнтів перевищували 21 млрд грн., з яких фонд планує відшкодувати 10,4 млрд. грн. (на 1 березня 2016 року відшкодував 9,4 млрд грн.). Тобто тільки для повної компенсації коштів вкладникам цих двох банків доведеться "намалювати" понад 36 млрд грн. А якщо додати сюди кредиторів інших 70 банків, сума збільшиться в кілька разів. Що буде в цьому випадку з економікою, нескладно здогадатися.

У Конституційному суді кажуть, що вердикт у цій справі може бути винесене ще до кінця травня. Експерти вважають, що у разі законодавчого колапсу, депутати намагатимуться швидко проштовхнути закон, схожий за змістом з нинішнім документом. Щоб визнати його неконституційним, знадобиться не один рік. В результаті кожен залишиться при своєму - Фонд гарантування із звичними повноваженнями, дрібні вкладники - з компенсаціями, а юрособи та ошукані "віпи" - знову без грошей.