Комфорт у "квадраті". Як в Україні будується енергоефективне майбутнє

Переважна кількість споруд в Україні, зокрема житлового фонду, була побудована ще в радянський період. Вони здебільшого застарілі, з поганою теплоізоляцією та високим рівнем енергоспоживання, що майже наполовину перевищує середньоєвропейський. Проблема була актуальною вже багато років, а після повномасштабного вторгнення Росії постала з особливою гостротою.

Зі зрозумілих причин, енергоефективність споруд стала одним з ключових факторів забезпечення енергонезалежності країни в умовах дефіциту генерації. Ще більш далекосяжні наслідки матимуть рішення про відбудову зруйнованих об´єктів за стандартами XXI ст. Міжнародні партнери та експерти радять відновлювати житловий фонд за принципом build back better ("відбудовуймо краще), або ще точніше — build back greener (відбудовуймо "зеленіше").

За розрахунками Київської школи економіки (КШЕ), з початку повномасштабного вторгнення і до середини травня 2024 р., руйнувань внаслідок війни зазнали щонайменше 213,3 тис. будівель з загальною площею 138,4 млн. Найбільш постраждалим сектором визнані "Житлові будівлі" — це понад 203,2 тис. зруйнованих споруд загальною площею 93,7 млн кв. м.

Відновлення за принципом "build back better" передбачає низку новацій під час відбудови, як-от підвищення захисту від стихійних лих, відповідність законам ЄС та, звичайно, дотримання міжнародних стандартів енергоефективності й інклюзивності.

У контексті енергоефективності житлового фонду найбільш нагальним є впровадження практик "зеленого", або екологічного будівництва, орієнтованого на низький рівень споживання енергії та ресурсів під час експлуатації і загалом на забезпечення комфорту і безпеки мешканців. Одна з ключових вимог — мінімізувати негативний вплив нових споруд на довкілля та людей.

Частково проблему енергоефективності можна вирішити за рахунок реновації старих будівель, але дедалі більшу роль, особливо в процесі відбудови, відіграють відповідальні гравці ринку нерухомості, які з нуля зводять будинки за кращими технологіями. Останнім часом будівництво, що базується на принципах сталого розвитку, набуває популярності. Чимало будівельних компаній в Україні активно впроваджують екологічно чисті технології та матеріали.

На офіційному рівні Україна вже поставила високу планку для відбудови за принципом build back better. Виходячи за межі мінімального стандарту енергоефективності для новобудов (клас С), Український план передбачає також зведення будівель з майже нульовим споживанням енергії (стандарт nZEB). Дилема полягає в тому, що підвищення класу обходиться дорожче в процесі будівництва, але в майбутньому це має окупитися. На персональному рівні мешканці більш енергоефективних будинків споживатимуть менше дорогих енергоносіїв. А на рівні країни що більшу частку житлового фонду становитимуть будівлі високого класу енергоефективності, то менше доведеться проводити реновацій, щоб відповідати мінімальним кліматичним цілям.

Як це виглядає у розрахунках? Наведемо промовистий приклад. Згідно з нещодавнім дослідженням Berlin Economic, прогнозується, що ремонт усіх пошкоджених будівель міста Буча до їхньої попередньої ефективності коштуватиме 106 млн євро, до мінімальних українських стандартів — 214 млн євро, а до стандарту nZEB — 318 млн євро. За висновками авторів, що більші багатоповерхівки, то вища економічна ефективність на квадратний метр. А окупність споруд різних класів залежить від майбутніх цін на енергоносії. За певного рівня високих цін, передбачається відбиття всіх витрат на спорудження будівлі стандарту nZEB менш як за 20 років. У сценаріях з низькими цінами на енергію на це піде 34 роки. Що ж до будівель, спроектованих за мінімальними вимогами до енергоефективності, то період окупності може становити від 15 до 27 років відповідно. У такій ситуації, щоб заохотити будівництво за стандартом nZEB, уряду пропонується виділяти держані гранти на такі проєкти.

Утім, будівлі з майже нульовим споживанням енергії та державні гранти на відповідні проєкти — це поки що мета, до якої варто прагнути. На шляху до цього — ринок, на якому будівельні компанії відповідають на вимоги потенційних покупців й одночасно формують їхні вподобання, пропонуючи новітні рішення, зокрема, й у сфері енергоефективності. Дедалі частіше у проспектах житлових комплексів наголошується на використанні енергоефективних матеріалів чи застосуванні автоматичних систем регуляції освітлення і теплоносіїв.

Останні події на енергетичному ринку України пожвавили інтерес до енергоефективного будівництва не тільки уряду, а й масового покупця. Дедалі більше українців розуміють, що ціни на енергію, швидше за все, будуть зростати у перспективі. А це означає, що енергоефективні рішення швидше окупляться. Чи знайдуть вони масового покупця, залежить передусім від самих будівельних компаній. Від того, що саме вони запропонують потенційним інвесторам, залежить наскільки швидко буде оновлюватися український житловий фонд, щоб відповідати сучасним викликам і стандартам XXI ст.