Група "Приват" почала бурити в бік Путіна
Реєстр гучних корпоративних конфліктів поповнився новим гравцем — СП "Полтавська газонафтова компанія" (ПВК). Фундамент для цього був закладений на початку лютого, коли Господарський суд Полтавської області зобов'язав підприємство повернути державі видобувну інфраструктуру на Ігнатівському і Мовчанивском нафтогазових родовищах.
Формальний привід для прийняття такого рішення досить вагою — наприкінці минулого року закінчився 20-річний строк договору оренди, на підставі якого ПГК експлуатувала це майно. Тепер воно має бути повернуто його власнику — державному ПАТ "Укргазвидобування", яке звернулося з відповідним позовом до суду.
Для очолює підприємство Олега Прохоренка такий розклад більш ніж на часі. По-перше, тому, що за його ініціативою як раз зараз "Укргазвидобування" встала на рейки згортання відносин з приватними партнерами (остання ініціатива ПАТ — розірвання всіх договорів про спільну діяльність). По-друге, об'єднання під своїм крилом раніше відданих на відкуп приватникам активів дає підприємству шанс як мінімум уповільнити темпи падіння обсягів видобутку газу, які зараз вже становлять менше 500 млн кубометрів на рік.
Правда, в цьому питанні відібрані у ПВК свердловини не допоможуть держкомпанії. Причина елементарна: за даними "ДС", власником спецдозволів на згаданих Ігнатівському і Мовчанивском родовищах є Полтавська газонафтова компанія. А це означає, що "Укргазвидобування", м'яко кажучи, навряд чи отримає від неї добро на самостійну роботу на даних майданчиках.
Прорахувати його карти нескладно. З недавніх пір дніпропетровський мільярдер опинився перед загрозою втрати контролю над британською структурою JKX Oil&Gas — власником Полтавської газонафтової компанії. Про це стало відомо 25 січня, коли за підсумками засідання ради директорів JKX Oil&Gas було прийнято рішення обмежити право голосу "приватівської" Eclairs Group Limited на зборах акціонерів британської компанії.
Формальною причиною інциденту стало те, що рада директорів JKX Oil&Gas "не зміг встановити повні і точні відомості щодо релевантної структури власності Eclairs". Але в житті все набагато простіше: проблема Коломойського в тому, що в статутному капіталі JKX Oil&Gas йому належить тільки 27%, при цьому він фактично керує правління компанії. Але з цим не згодні ситуативні партнери Ігоря Валерійовича — російські бізнесмени Володимир Татарчук і Володимир Єрмошин, які, незважаючи на свою частку в 20% в JKX Oil&Gas (володіють пакетом через Proxima Capital Group), не представлені в її керівних органах.
Нещодавно дніпропетровсько-московський конфлікт вщух. "Ми отримали рішення суду, що дозволяє нам голосувати на зборах. Ми будемо підтримувати кандидатів від Proxima — вони запропонували хорошу незалежну команду", — так прокоментував останні події директор Eclairs Михайло Бакуненко. Таким чином, ситуація виглядає так, ніби сторони прийшли до єдиного знаменника. Але в несподівану зговірливість "Привату" не вірять навіть безнадійно простодушні люди. Хоча б тому, що конфлікт акціонерів JKX Oil&Gas триває вже третій рік поспіль, протягом якого жодна зі сторін не відступала ні на крок.
За однією з версій, Ігор Коломойський пішов на мирову тому, що йому набридло наблюдат, як під пресом поганих новин падає капіталізація JKX Oil&Gas, що котирується на Лондонській фондовій біржі. Але є й альтернативні варіанти інтерпретації того, що відбувається. Згідно з ними приспання пильності Володимира Татарчука та Володимира Єрмошина, що відбувається на тлі виникнення проблем Полтавської газонафтової компанії з "Укргазвидобуванням", дозволяє Ігорю Коломойському перенести центр ухвалення рішень в суперечці навколо JKX з Лондона до Києва. Тут вплив Татарчука, бравирующего близькими стосунками з російським олігархом Михайлом Фрідманом, фактично дорівнює нулю. Натомість адміністративний ресурс Ігоря Валерійовича, навіть незважаючи на його непрості стосунки з Президентом Петром Порошенком, залишаються на порядок вагомішим.