Доведеться доплатити. Як Верховний Суд дозволив вибивати борги за газ

Суд поставив крапку

Велика палата Верховного Суду 23 листопада ухвалила рішення, що рахунки за газ, які облгази виставляли побутовим споживачам із урахуванням температурних коефіцієнтів, були законними.

Це рішення знакове у суперечці навколо температурних коефіцієнтів, за які розгорнулася справжня судова баталія, коли, з одного боку, їхню правомірність заперечували побутові споживачі, а з іншого — їхню законність відстоювали газові компанії.

Велика палата Верховного Суду винесла рішення щодо спору фізособи та компанії "Волиньгаз" — мешканець Волинської області вважав незаконним те, що компанія у період з грудня 2018 р. до квітня 2019 р. нарахувала за рахунок застосування температурних коефіцієнтів додатково 1,3 тис. грн.

Отже, це рішення остаточне й оскарженню не підлягає. А в українському законодавстві є чітка норма про те, що при винесенні рішень суди повинні використовувати практику Верховного Суду. Тобто фактично воно є своєрідним орієнтиром для всіх судів при розгляді спорів навколо правомірності нарахування рахунків з урахуванням температурних коефіцієнтів.

За словами засновника "Ліги антитрасту" Агії Загребельської, рішення Великої палати Верховного Суду базується, якщо говорити простою мовою, на двох аргументах: на неоднозначному регулюванні, яке дозволяло нараховувати понад встановлений державою тариф додаткові гроші, і на визнанні парламентом помилки держави в тарифоутворенні, а саме — ухвалення Верховною Радою закону про списання боргів у газовій сфері (про нього йдеться нижче).

"Відповідно до рішення Великої палати такі нарахування стали можливими через неоднозначне державне регулювання обліку обсягів спожитого побутовими споживачами газу. Оскільки ані регулятор, ані відповідне міністерство не вжили заходів щодо належного врегулювання спірних коефіцієнтів", — сказала Агія Загребельська.

І лише 6 листопада 2020 р. Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила постанову, в якій прямо вказала, що застосування температурних коефіцієнтів поширюється виключно на непобутових споживачів.

"Тому, на нашу думку, Велика палата узаконила коефіцієнти виключно до листопада 2020 року. Оскільки від цього часу регулювання вже було однозначним і в законодавстві було чітко закріплено, що температурні коефіцієнти можуть нараховуватися виключно непобутовим споживачам", — зазначила Агія Загребельська.

Історія питання

Корінь спору навколо температурних коефіцієнтів — у фізичних властивостях газу: він змінює обсяг залежно від температури, зменшуючись в об'ємі під час постачання споживачам у холодну пору року. Тому при розрахунку кількості поставленого споживачеві газу він доводиться до стандартних умов — вираховується, який обсяг поставленого газу був би за температури 20 °C та атмосферного тиску 760 мм ртутного стовпчика.

Коефіцієнти нараховувалися на обсяги газу, що постачаються в холодну пору року, і вони додавали до обсягу поставленого газу ще до 8%.

Для промислових споживачів проблеми коефіцієнтів не існує: вони закуповують газ у великих обсягах і тому мають відповідні лічильники, які ці похибки враховують автоматично. Але переважна більшість побутових споживачів використовують лічильники, які не можуть коригувати відповідний показник.

Окремі облгази почали виставляти рахунки побутовим споживачам з урахуванням температурних коефіцієнтів ще у 2015 р., коли було ухвалено Закон "Про ринок природного газу", в якому було зазначено, що стандартні умови поширюються на всі категорії споживачів, тобто і на побутових.

Проте масово процес виставлення рахунків газовими компаніями побутовим споживачам розпочався у 2018 р., а у листопаді того року НКРЕКП спробувала перешкодити цьому й заборонити облгазам використати коефіцієнти з тією мотивацією, що ці витрати вже закладені у тарифі облгазів на розподіл. Проте облгази заперечили це рішення, і під час судового розгляду з'ясувалося, що витрати на приведення газу до стандартних умов в тарифи облгазів таки не були включені.

Суперечка довкола 10 млрд грн

Скільки грошей сплатили побутові споживачі за рахунок застосування температурних коефіцієнтів, точно не відомо. По-перше, не всі облгази виставляли рахунки з коефіцієнтами, а там, де такі рахунки виставлялися, їх не завжди сплачували — деякі побутові споживачі відмовлялися це робити, зверталися до суду або писали скарги до НКРЕКП, після чого облгази відступали. При цьому рахунки за газ з температурними коефіцієнтами могли отримувати і не всі споживачі — деякі зіткнулися з необхідністю їх сплачувати, коли вирішили змінити постачальника, і тоді облгаз виставляв цей рахунок як остаточний розрахунок з клієнтом.

При цьому нарахування за температурні коефіцієнти були індивідуальними, залежно від обсягу спожитого газу. Наприклад, за 2019 р. НКРЕКП отримала від споживачів близько 17 тис. скарг на рахунки з коефіцієнтами, і суми додаткових нарахувань коливалися від 1 до 3 тис. грн. У сумі це десятки мільйонів гривень.

А скільки це може бути загалом? За словами першого заступника голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів Євгена Нацвін-Степанова, який посилається на оцінки "Нафтогазу України", різниця між вартістю газу з урахуванням температурних коефіцієнтів та без них загалом по країні оцінюється приблизно у 10 млрд грн за весь час, поки робилися ці поправки.

Проблема почала вирішуватися сама

Проте поки кипіли судові баталії, питання про температурні коефіцієнти стало вирішуватися саме собою, стверджують представники компаній, що працюють на газовому ринку. За словами Євгена Нацвін-Степанова, у цьому питанні крапку було поставлено на початку листопада цього року, коли було прийнято закон №1850-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо введення на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії".

Цей закон передбачає, що з 1 травня 2022 р. буде здійснено перехід на облік природного газу в стандартних умовах за базової температури не 20 °C, як зараз, а за 0 °C. "Як відомо, основне споживання газу у нас відбувається в осінньо-зимовий період при температурах, які ближчі до 0 °C, ніж до 20 °C. І тому після переходу на облік у стандартних умовах при температурі 0 °C необхідність перераховувати спожиті обсяги взагалі зникне, і всі забудуть про "температурні коефіцієнти", — зазначив він.

Знято проблему і для облгазів, які займаються розподілом. Вони також не виставлятимуть рахунки з урахуванням температурних коефіцієнтів, оскільки обсяги блакитного палива, які потрібні для приведення до стандартних умов, з 1 січня цього року вже враховуються у тарифі на послуги.

Держава взяла на себе

Однак щодо боргів населення за неоплачений газ, розрахований за допомогою температурних коефіцієнтів, які тепер визнані законними, то тут є сумнів, що газові компанії почнуть їх стягувати. За словами експерта з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа, на побутового споживача не можна повісити спірний борг за минулі періоди, тому що він платив стільки, скільки йому було пред'явлено до оплати за газ. І якщо держава не врегулювала цієї проблеми, то це не відповідальність споживача. Експерт навів приклад норм споживання газу без лічильника, які уряд планомірно знижував з 2014 р., але влітку 2020 р. ці рішення були визнані незаконними. Незважаючи на те що знижені норми були визнані незаконними, газові компанії після цього не стали виставляти споживачам рахунки для оплати газу за старими, вищими нормами, що діяли до жовтня 2014 р.

Тому і у випадку з температурними коефіцієнтами, вважає Андріан Прокіп, рахунків за неоплачені обсяги газу населенню ніхто не виставлятиме.

Якщо газові компанії вирішать, що у споживачів накопичилися борги за температурними коефіцієнтами, то вони можуть виставити рахунки державі, вважає Андріан Прокіп. Справа в тому, що у липні цього року Верховна Рада ухвалила Закон "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", про який вище говорила Агія Загребельська. Цей закон має вирішити проблему боргів за газ, що накопичилися у теплокомуненерго. Однак під час розгляду в парламенті до нього включили і норму про те, що цим самим законом має бути врегульовано і заборгованість побутових споживачів за температурними коефіцієнтами.

У рішенні Великої палати Верховного Суду прямо сказано, що цим законом держава взяла на себе відповідальність щодо врегулювання заборгованості побутових споживачів за температурні коефіцієнти.

Проте скільки боргів вдасться стягнути газовим компаніям із держави — велике питання, оскільки уряд не любить розлучатися з грошима. Наприклад, тим самим теплокомуненерго, заради яких і приймався цей закон, Кабмін у вересні обіцяв компенсувати 30 млрд грн, але станом на середину листопада жодна ТКЕ грошей так і не отримала.