"Нульова декларація". Що буде із заощадженнями в готівковому доларі

Недавно ми писали про чотири законопроєкти про амністію капіталу, які 25 лютого президент вніс до Верховної Ради як невідкладні. Однак тоді їх тексти ще не були доступні, тому ми розглянули ці новації швидше концептуально — наскільки вони доречні в сучасній Україні. Тепер же тексти проєктів №5153 (зміни до Податкового кодексу), №5154 (зміни до Бюджетного кодексу), №5155 (зміни до валютного законодавства) і №5156 (зміни до Кримінального та інших кодексів) з'явилися на сайті Верховної Ради, і ми можемо оцінити їх по суті.

Одразу можна сказати, що ключові моменти залишилися такими ж, що і озвучувалися раніше. Ми побачили ті ж самі, вже неодноразово названі параметри податкової амністії: 5% — загальна ставка для капіталу, що амністується, і 9% — для активів не в грошовій формі і за кордоном. Крім того, 2,5% — для тих, хто захоче інвестувати амністовані гроші в ОВДП, під це буде спеціальний випуск Мінфіну.

Неправильною виявилася тільки попередня інформація про терміни — насправді добровільне декларування пропонується проводити не за дев'ять місяців, а за рік: якщо законопроєкти стануть законами в їх нинішньому вигляді, то процедура амністії триватиме з 1 липня 2021-го по 1 липня 2022 р.

Розраховувати розмір одноразового платежу в рамках амністії буде сам декларант, а податкові органи — протягом 20 днів камерально перевіряти адекватність розрахунків. При виявленні невідповідностей (скажімо, аналіз держреєстрів показав, що задекларовані не всі раніше виведені з-під оподаткування кошти), різниця буде оподаткована за ставкою 18%.

Утім, в аналізованих документах чимало важливих подробиць, які слід розглянути і оцінити.

Глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев неодноразово, в тому числі в інтерв'ю для "ДС", підкреслював основний принцип проведення податкової амністії (або так званого "введення нульової декларації") — добровільність. За його словами, головне завдання — повернути раніше виведені від податків капітали в легальний економічний обіг всередині країни, а фіскальна мета (тобто одномоментне наповнення бюджету) для податкової амністії не є пріоритетною. Але які резони для власників таких активів? Справа в тому, що вся податкова амністія проводиться на тлі умов, які посилюються з часом, для тих, хто коли-небудь приховував свої доходи.

Отже, щоб вивести капітали з тіні, у владі є батіг і пряник.

Батіг-стимул

Батіг давно припасений. Так, власникам капіталів, колись виведених з-під оподаткування, варто пам'ятати, що в Україні діють різні обмеження, що не дозволяють легалізувати такі кошти. Наприклад, готівкові розрахунки між фізособами і компаніями обмежені сумою в 50 тис. грн в межах одного дня. Купити нерухомість, машину або інше майно, вартістю вище за означену суму, можна тільки в гривнях і тільки через банк.

Ну а де банк, там фінансовий моніторинг, який, у свою чергу, може зажадати пояснень про походження грошей. І хоча навряд чи, як показує практика, справа дійде до серйозного розгляду в компетентних органах, угоду провести не вийде. Тут варто зазначити, що минулого року правила фінансового моніторингу посилили.

Точно так само не вийде і інвестувати колись виведені з-під податкового контролю гроші, скажімо, в новий бізнес. Більш того, час іде, шестерінки правоохоронних органів крутяться, старі справи потроху розкриваються, тому ризики для тіньових капіталів ростуть.

Пряник-мотив

Тому влада запропонувала пряник: можливість легалізувати кошти за дуже пільговою ставкою. Після чого їх можна буде використовувати на будь-які потреби.

Більш того, визначено обсяг власності, щодо якої вважається, що повністю сплачені податки і збори відповідно до податкового законодавства. Це активи сумарною вартістю до 400 тис. грн, квартира загальною площею до 120 кв. м або житловий будинок загальною площею не більш ніж 240 кв. м, один особистий транспортний засіб (що не перевищує певні параметри) тощо. Мається на увазі, що ці цінності вважаються апріорі "чистими" з точки зору сплати податків, незалежно від того, подавав їх власник спецдекларацію чи ні (якщо подавав, то за них не потрібно сплачувати відсоток).

Але тут вимальовується нестиковка. Названі активи згадані в п.10 законопроєкту №5153. Однак пов'язані з ним проєкти №5155 і №5156 звільняють від відповідальності тільки тих громадян, які подали спецдекларацію і заплатили одноразовий збір — з суми, що перевищує перераховані активи (якщо така є). Для всіх інших не знімаються кримінальні правопорушення щодо сплати податків, адміністративні штрафи і порушення валютного законодавства. У змінах до Податкового кодексу так і сказано: ті, хто міг задекларувати, але не зробив цього, "вважаються такими, хто повідомив контролюючому органу про відсутність у власності... активів фізичної особи, отриманих (придбаних) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачені не в повному обсязі податки і збори". Інакше кажучи, не задекларував навіть те, за що не треба платити відсоток, — не можеш спати спокійно. Ймовірно, що таких громадян буде дуже багато.

Як бути з готівкою?

При уважному прочитанні законопроєктів виникають і інші питання. А заодно стає зрозуміло, звідки ростуть ноги у різних міфів щодо податкової амністії, які (в тому числі з подачі деяких народних депутатів) вже гуляють в суспільстві.

Перше питання — щодо готівки (в гривнях і у валюті). Не секрет, що великі обсяги тіньових грошей зберігаються людьми в готівковому вигляді — під тими самими умовними матрацами, що вже увійшли в приказку. Як їх легалізувати? Питання не пусте, оскільки об'єктом декларування (згідно з законопроєктом №5153) не можуть бути активи, отримані в результаті кримінальних дій (крім податкових порушень), а також готівкові кошти в інвалюті або в гривнях.

Один з міфів, що уже народилися, — щоб задекларувати гроші, потрібно буде не просто покласти їх на рахунок, а ще й валютні кошти перевести в гривні. Насправді все не зовсім так. Як сказано в п. 9 законопроєкту №5153, для добровільного декларування готівку треба буде розмістити на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в банках України. Як саме це робитиметься — визначить НБУ вже після прийняття закону. Там оглядача "ДС" запевнили, що переводити валюту в гривні не доведеться. Однак банком буде проведена перевірка особи декларанта відповідно до вимог законодавства про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом (законодавством у сфері фінансового моніторингу).

Некрасиві справи з ОВДП

Пункт 8.3 того самого законопроєкту №5153 говорить, що сума збору при добровільному декларуванні в рамках податкової амністії становитиме всього 2,5% від номінальної вартості державних облігацій України (ОВДП) з терміном обігу понад 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом в період з 1 січня 2021 р. до 20 червня 2022 р. для подання добровільної декларації.

Щиро кажучи, це виглядає як ще одна "амністія всередині амністії": людина заплатить 2,5% податку з коштів, які вкладе в ОВДП зі ставкою доходу приблизно 7,5% річних. Чистий прибуток — 5% річних, які будуть виплачені з бюджету, — і це на додаток до того, що держава і так простила цьому громадянину його минулі податкові гріхи.

Зрозуміло, дуже потрібні гроші в бюджет, але все-таки подібна схема, закладена в законопроєкті, з самого початку виглядає не цілком правильною з точки зору моралі і навряд чи буде позитивно сприйнята в суспільстві. Додамо, що в ОВДП вкладаються зовсім не бідні люди…

Зрозуміло, що говорити про наслідки податкової амністії можна буде тільки після її проведення. Коли вилізуть всі її недоліки і протиріччя. Та й у парламенті напевно істотно підкоригують запропоновані законопроєкти. Поки ж документи виглядають, з одного боку, як оригінальна ідея сумнівної якості, з іншого — як спосіб не тільки поповнити бюджет, а й вирішити ряд інших проблем (з продажем ОВДП і з переходом на безготівкові платежі).