Ахметов, до побачення? Кличко шукає заміну "Київенерго"
Мережі або перейдуть під управління міста, або ж будуть виставлені на конкурс для пошуку нової компанії-управлінця
Ми вами незадоволені
Кличко зазначив, що концесіонером цілком може стати міжнародна компанія, яка вже має досвід управління мережами, і київські власті ведуть відповідні переговори. Експерти вважають, що на сьогодні стан ринку теплової енергії далеко від ідеального, і отримати прибуток від управління зношеними мережами може лише та компанія, яка або має досвід роботи в українських реаліях, або ж зможе домовитися з владою про прийнятних умовах роботи. Віталій Кличко заявив, що теплові мережі зношені, їх ресурс експлуатації вичерпано, а компанія "Київенерго" - не найкращий управлінець. "Будемо шукати найбільш оптимальний варіант, щоб виправити всі недоліки, які були при роботі з "Київенерго", - пообіцяв він.
На думку мера, основою нового концесійного договору щодо управління тепломережами столиці повинна стати енергоефективність, зобов'язання модернізувати теплове господарство і зниження виробничих витрат, що дозволить в подальшому вплинути на тарифи у бік зниження.
Мережі і справді зношені: за станом на початок минулого року понад 65% теплових мереж та мереж гарячого водопостачання вже відпрацювали нормативний термін експлуатації у 25 років, а питання їх модернізації та вкладення в цю сферу мільярдів гривень активно порушувалося ще в 2011 році при мері Олександрі Попові.
В кінці минулого року французька компанія Seureca розробила план підвищення енергоефективності теплових мереж у трьох мікрорайонах Києва - проспект Науки, Татарка і Пуща-Водиця - і запропонувала кілька сценаріїв їх реалізації.
В одному з найбільш оптимальних по окупності сценаріїв консультанти порадили укрупнити мережі, скоротити кількість працюючих котелень з 22 до чотирьох, встановити індивідуальні теплові пункти в кожному будинку, переуложить деякі ділянки теплотрас. Реалізація такого проекту вартістю EUR25 млн за три роки дозволила б скоротити споживання газу в мікрорайонах на 31%. Між тим "Київенерго" в 2011 році планував вкласти в модернізацію близько 370 млн гривень, однак загальна вартість модернізації ще в цінах тих років оцінювалася в 12-15 млрд гривень і керівництво ДТЕК заявляло, що вкладати потрібно незрівнянно більше - по 1 млрд гривень на рік.
У нас є план
ДТЕК ще 5 років тому заявляла, що потрібен новий концесійний договір, щоб компанія-концесіонер чітко розуміла свої зобов'язання і джерело повернення вкладених коштів. Але на сьогодні ДТЕК ще не визначив, чи буде він брати участь у конкурсі на концесію теплових мереж, якщо такий буде оголошений. "Рішення про участь у конкурсі ми приймемо після того, як стануть відомі його умови", - повідомила прес-служба ДТЕК.
Компанія зазначила, що у неї є бачення програми розвитку теплового бізнесу "Київенерго" на 5-10 років, але цю програму неможливо реалізувати в нинішніх умовах тарифного регулювання та при діючому застарілому договорі управління майном. На думку ДТЕК, для залучення інвестицій в теплове господарство потрібно розробити і впровадити систему стимулюючого тарифоутворення у виробництві і транспортуванні тепла, а також розробити довгострокову модель подальшого управління комунальними активами.
У ДТЕК кажуть, що для керування тепловими мережами можуть залучити закордонні компанії, які мають досвід ефективного управління активами у сфері теплопостачання у великих містах масштабу Києва і з системою централізованого опалення. "Ми прекрасно знаємо всі технічні проблеми наших котелень і мереж, знаємо скільки коштів необхідно затратити на їх модернізацію. Але ми хочемо привернути передову експертизу в економії операційних витрат, побудові систем обліку, створення клієнтського бізнесу і багато іншого для того, щоб запропонувати киянам послуги європейського рівня", - повідомила прес-служба ДТЕК.
Ще у квітні минулого року генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко, відповідаючи на питання, чи буде компанія ДТЕК брати участь у конкурсі на концесію теплових мереж, відповів, що це можливо, якщо буде покращено регуляторне середовище. "З моменту інтерв'ю регуляторне середовище не змінилася. Бізнеси когенерації теплової та електричної енергії на ТЕЦ, виробництва теплової енергії на котельнях, транспортування та постачання теплової енергії також працюють за тарифами, що встановлюються за системою витрати "+". При цьому "+" означає включення в тариф того мінімуму інвестицій, які узгоджені регулятором. Така система тарифоутворення жодним чином не дає можливість прогнозувати середньо - і довгострокові інвестиційні проекти і розраховувати їх економічну ефективність", - пояснила прес-служба ДТЕК.
При цьому компанія зазначає, що до проблем самої системи тарифоутворення додалася і проблема неплатежів - у зв'язку із зростанням цін на газ, зростають тарифи на тепло і гарячу воду. "При цьому кошти, які надходять на рахунки теплопостачальних компаній, автоматично в першу чергу йдуть на оплату за газ. Таким чином, якщо споживачі (населення або бюджетні організації) не повністю оплачують теплову енергію, всі неплатежі лягають на теплоснабжающую компанію, тим самим позбавляючи її коштів на виконання ремонтних робіт і перетворюючи їх в банкрутом. Зазначені проблеми (відсутність стимулюючого тарифоутворення, зростання неплатежів) є загальною бідою теплопостачальних компаній незалежно від того, чи це приватна компанія або комунальна", - повідомила компанія ДТЕК.
То буде, то - ні
Оцінки експертів привабливості столичних теплових мереж для нових інвесторів різняться. Голова асоціації "Укртеплокомуненерго" Арсентій Блащук сумнівається, що конкурс на концесію теплових мереж столиці буде користуватися безсумнівним успіхом. За його словами, компанія, яка ризикне увійти в цей проект, зіткнеться з двома проблемами. Перша, за його словами, це монополія Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ринку постачання газу'Київенерго" використовує газ для виробництва тепла та електроенергії).
Друга - тарифи, які встановлює на ці послуги НКРЭКУ, економічно не вигідні. Крім того, у сфері розрахунків за постачання тепла 50-70% займають пільги та субсидії, а це означає, що компанія буде зазнавати труднощів з отриманням "живих" грошей від споживачів послуг. "Може, ситуація в наступному році зміниться, але поки такого клімату, щоб на цей конкурс вишикувалася черга з охочих покерувати мережами, я не бачу", - сказав він.
На думку колишнього члена НКРЭКУ Андрія Геруса, відповіді на питання, чи будуть бажаючі взяти участь у конкурсі на концесію тепломереж, у нього поки немає. "Все залежить від умов конкурсу, зобов'язань і тарифної політики. Всі повинні розуміти: для залучення іноземних інвесторів це має бути бізнес. А бізнес тут - на тарифах", - сказав він.
На думку Андрія Геруса, бізнес з управління тепловими мережами може бути прибутковим, але його дохід зав'язаний на рішенні регулятора за тарифами. "Не всі в Україні можуть просто так отримати лояльність регулятора. Також прибутковість цього бізнесу залежить від системи тарифоутворення. Якщо воно буде стимулюючу, то це інша історія, але воно навряд чи буде таким найближчим часом", - сказав він і зазначив, що нормативна база, регулююча послуги з постачання тепла, потребує вдосконалення.
На думку ще одного експерта, який попросив не називати його імені, здатність міської влади ефективно самостійно управляти тепловими мережами, про що говорив заходів Кличко - під дуже великим питанням. "Нехай вони спочатку навчаться депутатами управляти своїми, а потім можна буде і мережі їм довірити", - сказав він.
У той же час експерт зазначив, що попит на керування подібними активами з боку бізнесу був завжди. "З одного боку - ТЕЦ Києва виробляють тепло, з іншого - батареї в будинках киян повинні бути гарячими, а адже хтось же повинен бути між ними. Хтось же повинен поставити це тепло від ТЕУ до житлового будинку. Природно, ця послуга буде оплачуватися. Тому такі активи завжди користувалися попитом", - сказав експерт.
Він уточнив, що компанія, яка отримає теплові мережі в управління, завжди зможе домогтися від НКРЭКУ привабливого для себе тарифу на передачу теплової енергії. При цьому експерт зазначив, що українські компанії вже навчилися заробляти гроші, включаючи тариф "дуті" витрати, а контроль за коректністю використання коштів, отриманих за рахунок такого тарифу завжди залишав бажати кращого.
Другий аргумент на користь привабливого тарифу на передачу тепла - соціально-політичний. "Компанія, яка буде керувати саме столичними мережами, може прийти в НКРЭКУ і сказати: "не дасте грошей - завтра мережі "ляжуть". Ви думаєте, хтось візьме на себе ризик не дати грошей компанії, яка забезпечує теплом жителів столиці? Адже, не дай бог, взимку мережі вийдуть з ладу і в квартирах киян почнуть лопатися від морозу батареї, - хто за це буде нести відповідальність?".
Тут доречно приміряти на Київ так звану "Алчевський трагедію" січня 2006 року. Тоді в Алчевську Луганської області в 35-градусний мороз вночі вийшла з ладу теплотраса, що подає тепло від однієї з двох котелень міста, а на ранок з-за аварійного відключення електроенергії зупинилася і друга котельня. У результаті в розпал зими населення 100-тисячного міста стало банально замерзати, з-за чого в місті було оголошено надзвичайний стан, а вираз "Алчевська трагедія" стало синонімом катастрофічного стану міської інфраструктури.
