Китай у темряві. Як Олімпійські ігри позбавлять світ мільйонів товарів

Піднебесна залишається без світла

У Китаї — гостра нестача електроенергії. Майже половина регіонів країни не досягнула цільових показників енергоспоживання, що встановив Пекін, і тепер вони змушені обмежувати споживання енергії. Серед найбільш постраждалих — Цзянсу, Чжецзян і Гуандун — три промислових центри, на які припадає майже третина економіки Китаю. У багатьох регіонах (в основному на півночі) зупиняються виробництва, від енергопостачання відключають величезні заводи і житлові райони.

Призупинити роботу змушені також безліч постачальників комплектуючих для таких технологічних гігантів, як Apple і Tesla. Також постраждали чимало виробників електронних компонентів для різної техніки. Але, напевно, в найскладнішій ситуації опинилися гігантські переробні виробництва: від алюмінієвих заводів до виробників текстилю і заводів з переробки сої. Для прикладу, Yunnan Aluminium Co., металургійний гігант з оборотом $9 млрд, скоротив виробництво через тиск з боку Пекіна. А в місті Тяньцзінь були закриті заводи, які переробляють урожай сої в харчові масла і корм для худоби. У Цзянсу, провінції неподалік Шанхаю, з економікою розміром з економіку Канади, сталеливарні заводи закрилися, а понад тисячі інших фабрик і заводів влада наказала працювати за схемою "два дні через два". Втім, 143 підприємства зупинилися повністю.

У провінції Гуандун, ВВП якої перевищує всю економіку Росії і забезпечує 10% випуску продукції в Китаї, для окремих підприємств запровадили схему "два дні через п'ять", при цьому їм необхідно утримувати рівень енергоспоживання на 15% нижчий за рівень повного навантаження в піковий період.

В офісних будівлях наказано відключити ліфти на другому і третьому поверхах, а низка виробництв переведена на нічний режим роботи.

У деяких містах вимкнули вуличні ліхтарі. У Чжецзяні закрито близько 160 енергомістких компаній, включаючи текстильні фірми. У Ляонині, на далекій півночі Китаю, 14 міст розпорядилися про аварійне відключення електроенергії, що частково пояснюється різким зростанням цін на вугілля. І це — в ситуації сезонного похолодання і зниження нічних температур до 10 градусів.

А загалом, як повідомляє Jiemian News, у 20 провінціях КНР введені обмеження на споживання електроенергії, які стосувалися як промислових підприємств, так і житлових будинків.

Дорого та брудно

Є дві причини відключень електроенергії: екологічні проблеми та ціни на вугілля і газ. Хоча Китай в останнє десятиліття був світовим лідером за темпами зростання зеленої енергетики, вугілля досі залишається основою його енергоринку. На вугільні електростанції з січня по серпень цього року припадало 56,14% з 2,28 млрд кіловат-годин електроенергії, що вироблена в країні.

Ціни на вугілля і газ у Піднебесній рекордно зросли через те, що уряд штучно обмежує видобуток. Ліцензії багатьох підприємств з видобутку вугілля скінчиліся, а нові вони не можуть отримати вже близько року, тому їм довелося зупинити роботу. Крім того, скоротилися поставки імпортного вугілля через перебої, пов'язані з пандемією та карантинними заходами на митниці. Також з політичних мотивів Китай продовжує забороняти поставки вугілля з Австралії. Тим часом природний газ у Європі і Азії подорожчав до сезонних максимумів, оскільки країни намагаються перебити ціну одна одної, змагаючися за запаси, які швидко виснажуються.

За останній місяць тонна енергетичного вугілля на біржі Чженчжоу подорожчала на 40% до $192,4 — це новий рекорд за 8 років. Порівняно з минулим літом ціни злетіли вдвічі.

Але ціни на електроенергію в Китаї регулюються державою, і станції не в змозі покрити свої витрати. Через державні цінові механізми виробники електроенергії змушені отримувати все меншу і меншу маржу, аж поки сенс працювати не втрачається повністю.

Крім того, провінції обмежують використання електроенергії, щоб виконати цілі щодо викидів СО2 в атмосферу. Річ у тім, що північні провінції КНР отримують електроенергію переважно від вугільних станцій (південні також, але меншою мірою), і чимало з них перевищили свої квоти, які ввели в країні з 2019 р. та регулярно переглядають убік зменшення.

Ці квоти — нефіксовані, щороку Пекін визначає їх індивідуально для кожної провінції, а там вже місцева влада розподіляє їх за конкретними підприємствами і електростанціями.

Треба зазначити, що ситуація з довкіллям і з викидами парникових газів в Китаї дійсно сумна. Ось як виглядає карта з сотнею міст світу, що найбільше забруднюють атмосферу викидами вуглекислого газу.

Світовий рекорд забруднення, як бачимо, у Китаю — 23 міста з 25.

І не тільки в вуглекислому газі проблема. Забруднення повітря в Китаї вже таке, що під загрозою народження нових китайців. Дослідження 18 тис. пар в країні минулого року показало, що забруднення твердими частинками підвищує ймовірність безпліддя на 20%.

Нарешті, енергетична криза в Китаї — частково справа рук самої Компартії: лідер країни Сі Цзіньпін намагається забезпечити "блакитне небо" на зимових Олімпійських іграх в Пекіні в лютому 2022 р. та показати міжнародній спільноті, що він серйозно ставиться до зниження викидів вуглекислого газу промисловістю. Крім того, найближчим часом, 12-13 жовтня, у Куньміні має відбутися конференція ООН щодо ситуації з довкіллям, в якій по відеозв'язку братимуть участь світові лідери. Отже, треба відповідати високим вимогам…

Що далі?

Тепер Пекіну доведеться вирішувати непросте завдання: як досягти екологічних цілей, не завдаючи непоправної шкоди економіці. Керівництво Китаю націлене на річне зростання ВВП на 6%, при цьому зростання в першому півріччі становило 12,7%.

Але, судячи з усього, керівництво Китаю зрозуміло: мало сенсу в багатстві, якщо заради нього доводиться дихати отруєним повітрям. Інакше кажучи, якщо раніше Китай жертвував екологічною ситуацією заради економічного зростання, то більше він не має наміру цього робити. "Особи, що визначають політику країни, схоже, готові погодитися з більш повільним зростанням до кінця цього року, щоб досягти цільового показника викидів вуглецю, — сказав Ларрі Ху, глава відділу економіки Китаю в Macquarie Group. — Мета ВВП понад 6% легко досяжна, але цільових показників викидів нелегко досягти, враховуючи стійке зростання в першому півріччі".

Натомість економісти Nomura Тінг Лу, Лішен Ван і Цзін Ван вважають: "Безпрецедентна рішучість Пекіну ввести обмеження на споживання енергії може дати довгострокові вигоди, але короткострокові економічні витрати будуть значні". Наслідки можуть бути настільки серйозними, що вони навіть знизили свій прогноз економічного зростання Китаю в поточному кварталі з 5,1 до 4,7%. Економісти також погіршили річний прогноз зростання ВВП країни з 8,2 до 7,7%.

Для світової економіки в цілому кінцевим результатом того, що зараз відбувається в Китаї, може бути нестача всього — від текстилю до електронних компонентів. Перебої в електропостачанні в Китаї можуть порушити глобальні ланцюжки поставок і з'їсти прибуток багатьох транснаціональних компаній. Втім, оцінити масштаб втрат ми зможемо не раніше кінця року — ситуація динамічно розвивається.

Хіба що провідні виробники гаджетів поки запевняють споживачів, що їх ситуація в Китаї не торкнеться. Передусім тому, що на Тайвані, де зосереджені основні мікроелектронні виробництва, дефіциту енергії немає.

Те, що відбувається, — прекрасний приклад, як буде впроваджуватися "зелена повістка" в авторитарних суспільствах. У вигляді шокової терапії, а не поступової еволюції, як на Заході. Як бачимо, в Китаї просто закривають величезні заводи і фабрики заради збереження клімату і поліпшення екологічної обстановки. Захід, який серйозно налаштований на "зелений перехід", тисне на Китай, і тому немає куди подітися — доведиться просто гальмувати свою індустрію заради скорочення викидів парникових газів. Адже Захід (головний ринок китайських товарів) все одно налаштований запроваджувати високі ввізні мита на продукцію зі значним вуглецевим слідом.