Вільна зона. Китай запропонував Україні стати його європейською колонією
"Необхідно починати діалог про створення зони вільної торгівлі", — заявив посол КНР в Україні Чжан Сіюнь в ході панельної дискусії щодо перспектив участі України в новій стратегії уряду КНР "Економічний пояс "Шовковий шлях" в рамках II Національного форуму з підтримки експорту, яка пройшла у четвер, 10 листопада, в Києві.
Це вже друге пропозицію укласти угоду. Перше прозвучало в квітні поточного року, однак тоді українська сторона зробила вигляд, що не почула. В цей раз коментар Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) був досить стриманим: китайський ринок цікавий Україні, однак найближчим часом переговори про створення зони вільної торгівлі не почнуться. "Китайський ринок однозначно є одним з пріоритетних для України, — зробила комплімент Китаю торговий представник України Наталія Микольська. — Однак рішення про початок переговорів про створення зони вільної торгівлі ми будемо приймати тільки після створення стратегії підтримки експорту". Прес-служба МЕРТ уточнила, що розробка національної експортної стратегії є пріоритетом України, її планується прийняти вже до кінця цього року. І тільки на підставі цього документа будуть прийматися рішення про проведення переговорів.
Що китайцеві добре
Китайці зацікавлені в українському ринку, хоча він і не є дуже вже платоспроможним і ємним. Чжан Сіюнь розповів, що обсяг товарообігу між Україною і Китаєм в 2015 р. склав $7,07 млрд, знизившись на 17,6% порівняно з 2014-м. В той же час частка Китаю в зовнішній торгівлі України сьогодні становить 8,2%, тоді як частка України у зовнішній торгівлі Китаю — всього 0,18%. Китай зараз для України — другий за величиною торговий партнер, його інвестиційний портфель на кінець 2015 р. склав $7 млрд.
За даними МЕРТ, торгівля з Китаєм зростає: тільки за перше півріччя цього року товарообіг між країнами зріс на 0,8%, до $4,3 млрд. Однак не всі цьому раді. "Новина подана як досягнення. Хоча зовнішня торгівля з Китаєм — найбільший провал. Експорт впав на 26%, а дефіцит зовнішньої торгівлі товарами з Китаєм досяг $2,9 млрд тільки за перше півріччя", — написав на своїй сторінці в Facebook керуючий партнер компанії Capital Times Investment Company Ерік Найман і додав, що можна тільки радіти зростанню експорту і іноді — імпорту обладнання. "Ерік Найман прав: чим хвалиться МЕРТ? Зростанням імпорту!" — підтримав його головний виконавчий директор компанії "CMD-Україна" Юрій Прозоров.
Торгівля в один ворота
Укладення угоди про вільну торгівлю — серйозний крок для економіки будь-якої країни. Однак, за словами заступника директора державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" Сергія Поважнюка, традиційно зона вільної торгівлі вигідна тій державі, у якого більш сильна і конкурентна економіка. У Китаю дуже сильна економіка порівняно з Україною, і він готовий запропонувати широку номенклатуру товарів. "У Китаї виробляється все — від дитячих іграшок до автомобілів", — сказав він. У той же час українська економіка — сировинна, ми виробляємо головним чином або сировину, або напівфабрикати. Якщо подивитися, наприклад, на український гірничо-металургійний комплекс, то основні статті нашого експорту — руда або напівфабрикати, тоді як продукції машинобудування дуже мало. "Україні нічого запропонувати Китаю", — пояснив Сергій Поважнюк.
Китай — це світова фабрика по виробництву товарів, потужність якої в багато разів перевищує потужності української економіки. Крім того, Китай дуже агресивний у просуванні своєї продукції. Експерт навів приклад з лимонною кислотою — товаром, обсяги імпорту якого порівняно невеликі, близько $10 млн в рік, але він широко використовується в харчовій промисловості. Раніше лимонну кислоту в Україні справляв Смілянський цукровий завод. Але потім Китай знизив ціну на продукцію, що постачається в Україну лимонну кислоту на третину від цін поставок на інші ринки, і за два роки українське підприємство закрилося. Після цього китайські виробники знову підняли ціну. За словами Сергія Поважнюка, не випадково ні Європейський Союз, ні США так і не підписали з Китаєм угоди про ЗВТ. Всі угоди, які підписав Китай, — з країнами-сателітами.
Експерт пояснив, що українська економіка має на сьогоднішній день порівняно низький рівень захисту від дешевого імпорту — мито на ввезення товарів після приєднання України до СОТ складають переважно 5-7% від вартості товару. Таким чином, якщо Україна підпише угоду про зону вільної торгівлі з Китаєм, то вона просто отримає експансію китайських товарів на свій ринок. Це, з одного боку, остаточно доб'є існуючі українські виробництва, а з іншого — позбавить нас перспективи організувати нові виробництва: ринок вже буде зайнята китайськими товарами.
У зв'язку з цим єдиний вихід для України отримати вигоду для своєї економіки від угоди — переконати Китай розмістити в Україні фабрики з виробництва китайських товарів з метою подальшого їх продажу в країни ЄС. Це можуть бути складальні виробництва, коли частина комплектуючих стануть проводитися в нашій країні. Для цього Україні необхідно провести переговори з Китаєм про захист інвестицій. "У Китаї працюють багато транснаціональних корпорацій — LG, Samsung, Siemens. З ними потрібно вести переговори і переконувати відкривати в Україні свої фабрики.
Краєчком ноги настати...
Незважаючи на відсутність в України бажання поспішати з укладенням угоди про ЗВТ, співпраця з Китаєм розвивається: в ході першого українського форуму Шовкового шляху був підписаний меморандум про стратегічне співробітництво між Українським домом в Пекіні і Міжнародною торговою палатою Шовкового шляху і договір про співпрацю і розвиток електронної платформи eSilkRoad в Україні. Заступник глави МЕРТ Наталія Микольська заявила, що міністерство готове розпочати діалог з Фондом Шовкового шляху і Банком інфраструктурних інвестицій з відбору та затвердження проектів для спільної реалізації.
Проте українському уряду потрібно завжди пам'ятати про те, що Китай агресивний не тільки в просуванні своїх товарів. Спільні проекти, які він починає реалізовувати на території інших країн, часто будуються за однією і тією ж схемою: Китай дає кредит, на який закуповується китайське обладнання, і вже на цьому обладнанні починають працювати привезені китайські фахівці. Таким чином Китай цілком успішно здійснює експансію на Далекий Схід Російської Федерації, де китайських громадян стало так багато, що вивіски на магазинах вже давно дублюються китайськими ієрогліфами.
Свою зацікавленість у реалізації проектів в Україні Китай висловлював і раніше, зокрема, на закупівлю зернових та будівництві порту в Криму. Це пояснюється потребою у великій кількості продовольства для мільярдного населення. До того ж, за даними Міністерства охорони навколишнього середовища і Міністерства землі та природних ресурсів Китаю, не менше 20% земель Піднебесної (а це близько 25 млн га) забруднені промисловими відходами через надмірне використання пестицидів та хімічних добрив. Тому якщо Китай захоче реалізувати в Україні проект з вирощування продовольства, це напевно буде означати, що за українським полів, які будуть оброблятися китайськими пестицидами, будуть їздити китайські трактори, керовані китайськими робітниками.
