Карантин вихідного дня. Для кого неробочий вікенд страшніший за повний локдаун

Ноу-хау від Кабміну

5 листопада міністр охорони здоров'я України Максим Степанов в ефірі ток-шоу "Право на владу" в черговий раз — вже як конкретний план — озвучив ідею, яка давно гуляє, ввести в країні так званий карантин вихідного дня. Це означає, що п'ять робочих днів все буде приблизно як зараз, але у вихідні залишиться працювати тільки критична інфраструктура, зокрема, продуктові магазини, аптеки і транспорт.

"Коли ми говоримо про протиепідемічні заходи, ми, звичайно, дивимося на ту ситуацію, яка у нас є. І ми чітко розуміємо, що ми не в змозі ввести повний локдаун, на який пішли деякі європейські країни, ні на два тижні, ні на три тижні. Саме тому наша пропозиція буде робити такий жорсткий карантин саме на вихідні дні, тобто субота-неділя", — заявив міністр.

На його думку, це дозволить розірвати ланцюг передачі коронавірусу через відсутність спілкування людей один з одним. Також Максим Степанов уточнив, що уряду і всій вертикалі влади потрібен час на підготовку, тому подібна форма карантину точно не буде вводитися з 7–8 листопада. Але він припустив, що вона буде діяти вже 14–15 листопада.

Хто і як постраждає

Представники ряду сфер бізнесу дуже негативно сприйняли ідею ввести карантин вихідного дня. На їхню думку, він виявиться для малого бізнесу навіть більш руйнівним, ніж повний локдаун. Саме таке бачення виклав на своїй сторінці в Facebook львівський ресторатор Всеволод Поліщук.

"Якщо говорити про ресторани, я точно знаю, що для багатьох закладів Львова краще повний локдаун на місяць, ніж ця половинчаста дія (карантин вихідного дня) на невизначений час, — написав він. — Повний локдаун — це можливість вести переговори з орендодавцями про знижку або канікули, це оптимізація витрат, зрозумілі зусилля на організацію і промодоставки. Локдаун вихідного дня — це 20% заробітку при 100% витрат".

Втім, як показало спілкування з конкретними підприємцями, ситуація значно складніша. Більшість бізнесів принципово не постраждає — найчастіше співрозмовники "ДС" згадували загальне зниження виручки. Спокійніше за всіх до карантину вихідного дня з тих, з ким нам вдалося поговорити, поставилися торговці на Лук'янівському ринку. "Менше закуповувати у нас не стануть, просто прийдуть за покупками на тиждень в інший день, а не на вихідних. А ми два дні зайвих відпочинемо", — відповідали вони на питання про своє ставлення до ініціативи Кабміну.

Більшість сервісів, навчальних курсів і деякі спеціалізовані магазини постраждають не надто сильно, оскільки найчастіше у вихідні і так не працюють або працюють короткий день. Наприклад, в спортклубі і салоні краси XL просто знизали плечима: "Ми і так по неділях не працюємо з початку року. А в суботу відвідувачів все одно менше, ніж в будні дні. Так, втратимо якусь частину доходу, але це не фатально".

Хто постраждає? Насамперед різні центри розваг, кінотеатри, прокати велосипедів, тири... загалом, уся "інфраструктура вихідного дня", включаючи ТРЦ. Також великі втрати понесуть таксисти.

"Якщо до карантину по Києву було 300 тис. викликів таксі на добу, то з березня ця цифра впала на третину. Потім підросла, звичайно, коли люди повернулися до нормального життя. Але все одно не до колишнього рівня, — сказав "ДС" Віталій, менеджер однієї зі служб таксі. — Вихідні — це 20–25% усіх замовлень протягом тижня. Якщо вони впадуть на третину, буде дуже складно зберігати рентабельність".

Також у складному становищі опиняться дрібні вантажоперевізники. Як виявилося, люди намагаються переїжджати з однієї квартири на іншу, вивозити будівельне сміття, доставляти великі покупки (такі, як меблі) додому з магазинів саме на вихідних. А тому у малого транспортного бізнесу (два-три фургони на кшталт Mercedes Sprinter, два-три водія, вантажники і дівчинка-диспетчер) 50–60% доходів, зароблених за тиждень, припадають на вихідні.

Але все-таки найдужче постраждає сектор громадського харчування. Причина в тому, як вибудовуються технології приготування їжі.

"Будь-який ресторан, кафе, велика закусочна — це ціле виробництво, з холодним цехом, гарячим, кондитерським тощо. Це циклічне виробництво, в якому заготовки для страв робляться заздалегідь, але не можуть зберігатися більш ніж три–пʼять днів, — розповів "ДС" Олександр, шеф-кухар одного з престижних ресторанів у центрі Києва. — Ось у нас є м'ясо-рибний цех, наприклад. Але ніколи в ньому ми не працюємо з м'ясом і рибою одночасно. Привезли рибу в якийсь день — ми її почистили, обробили, переробили на напівфабрикати — і в холодильник. Все помили, обробили і наступного дня працюємо тільки з м'ясом. Це конкретний, прописаний на весь тиждень виробничий цикл".

За словами експерта, біда навіть не в тому, що кафе і ресторани позбудуться суботньо-недільної виручки, хоча вона дуже істотна. Біда в тому, що порушиться давно відпрацьований виробничий цикл, через що різко зросте собівартість кулінарного виробництва.

"Ось ми, наприклад, з понеділка по четвер не тільки для відвідувачів готуємо, але й робимо заготовки на п'ятницю-неділю, це три дні, коли відвідуваність пікова, на них потрібно мати запас напівфабрикатів, — пояснює Олександр. — І ми знаємо, скільки і чого треба зробити. А тут, виходить, п'ятниця залишиться, а субота-неділя випадають. Зміститься попит на четвер-п'ятницю? Яка кількість напівфабрикатів взагалі знадобиться? Ми не знаємо, але ж треба укладати договори з постачальниками, з черговими змінами кухарів. Загалом, весь виробничий процес летить під три чорти".

Втрати без компенсацій

Нова форма карантинних обмежень дійсно може вважатися компромісною.

"Очевидно, що карантин вихідного дня — більш м'який варіант, ніж повний локдаун, який ми пройшли навесні. І в цьому сенсі несправедливо говорити, що він гірший, ніж повноцінний карантин. Уряд розуміє уразливість економіки, і з цієї точки зору карантин вихідного дня вельми розумне рішення. Будь-яке обмеження контактів, навіть на два дні на тиждень, — мінус тисячі нових хворих. Які потім вийдуть на роботу і в обід підуть в ресторан. Які не витратять гроші на лікування ускладнень, а куплять подарунки дітям на Новий рік, — сказав "ДС" радник голови правління Кредитвест Банку Василь Невмержицький. — Звичайно, пік відвідуваності розважальних закладів припадає на вихідні. І втрати в разі введення карантину в суботу та неділю неминучі. Але з точки зору довгострокової стратегії такий крок може виявитися навіть більш виграшним для малого бізнесу. Хоча я розумію, що падіння доходів від такого заходу виявиться непропорційно великим, ніж падіння витрат. Ймовірно, деякі ресторани дійсно віддадуть перевагу закритися на деякий час, щоб скоротити витрати".

Всі наші експерти так чи інакше звертали увагу на те, що держава, вводячи нехай навіть і обмежений карантин, повинна була передбачити компенсації для малого бізнесу.

"Подібні обмеження вдарять по малому і середньому бізнесу, по компаніях і підприємцях зі сфер розваг, послуг, торгівлі. Там найбільший попит припадає саме на вихідні дні, коли люди активно закуповуються, відвідують кафе, ресторани, організовують івенти тощо. За суботу-неділю виручка підприємців у цих сферах становить 50–60% від тижневої. Це означає, що їхні прибутки просядуть наполовину, — сказав "ДС" президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), експрем'єр-міністр України Анатолій Кінах. — І тут виникає питання: які ж компенсатори будуть передбачені для бізнесу? Зменшення фіскального навантаження, кредитні ресурси за лояльними 0–3% ставками, як у Європі та інших розвинутих країнах, дотації від держави на збереження робочих місць і виплату зарплат? Відповідь по кожному з цих питань негативна".

За словами президента УСПП, падіння оборотів у торгівлі та сфері послуг викличе негативний ефект і у виробників, зробить нездійсненними їх бізнес-плани. На тлі цього проголосовано проєкт держбюджету-2021, що передбачає зростання доходів на 4,6%. Незрозуміло, як при втратах бізнесу і стагнації промисловості таке буде можливо.

"Нагадаю, під час жорсткого карантину третина малих підприємців втратили понад 50% доходів. За даними НБУ, щоб досягти попередніх темпів розвитку, 38% підприємців знадобиться один рік, 25% — два і більше років. Чи допоможуть такі заходи в боротьбі з Covid-19, поки незрозуміло, але для економіки сценарій негативний, — сказав Анатолій Кінах. — Будь-які обмеження для роботи бізнесу повинні супроводжуватися компенсаторними заходами. Але в бюджеті на це просто немає грошей. Тоді потрібні податкові та інші пом'якшення".

Однак найжорсткіше висловився директор Інституту вільної економіки Михайло Чернишов: "Карантин — це ізоляція хворих людей. Те, що пропонується, це не карантин, а позбавлення волі і засобів до існування людей, які не вчинили жодного злочину".