Полігон для МВФ і ліберальні страви. Міністр фінансів Ігор Уманський в 9 цитатах
Ігор Уманський отримав диплом економіста в Київському національному економічному університеті. Працював у Національному агентстві України з питань розвитку та євроінтеграції, експертом служби віце-прем'єр-міністра з питань економіки, керівником департаменту структурної політики і заступник держсекретаря Мінекономіки.
З червня 2004 р. по червень 2005 р. очолював департамент по роботі з проблемними банками Національного банку України, з серпня 2005 р. по жовтень 2006 року - заступник голови правління "Укртранснафти", у травні - листопаді 2007 р. - заступник голови Державної іпотечної установи, у листопаді 2007 року - січні 2008 р. - перший заступник міністра фінансів, з квітня 2009 р. по березень 2010 р. - в. о. міністра фінансів, з жовтня по грудень 2014 2015 р. - перший заступник міністра фінансів.
У 2016-2019 рр. був радником президента Петра Порошенка.
Детальніше про новий склад Кабінету міністрів України читайте тут: Кабмін Шмигаля. Хто ці старі-нові міністри
Про Зеленском
Президент Зеленський, принаймні зараз, на даному етапі, потребує чужому думці, він його активно слухає. Які він приймає рішення - він приймає їх сам, але активно слухає і записує для себе якісь речі. Я бачу потребу в наявності якихось порад і якоїсь думки, бажано з різних джерел. Це дає можливість правильно прийняти рішення, коли у тебе є аналіз однієї і тієї ж ситуації або проблеми з різних сторін, а не лише позиція однієї людини. Будь-яка людина має суб'єктивна думка і суб'єктивне оціночне ставлення.
Українські новини, серпень 2019 р.
Про пенсійну реформу
З тієї демографії, яку ми маємо, солідарна система по визначенню не може бути збалансованою. Тут сумнівів немає. Чому багато країн 20-30 років тому пішли на створення другого і третього рівня пенсійної системи? Та тому що прогнози щодо демографії були такі ж, як у нас зараз. Коли працездатного населення стає все менше, народжуваність падає, при цьому тривалість життя зростає. В Україні сьогодні вирішити проблеми солідарної системи в повному обсязі неможливо. Необхідно переходити на другий рівень, створювати для цього умови. Принаймні на першому етапі в добровільній формі дати людині право вибирати, куди відправляти частину своїх внесків.
Лівий берег, червень 2017 р.
Про націоналізацію Приватбанку
Якби рішення про націоналізацію Приватбанку було прийнято в 2015 р. відразу ж, як став зрозумілим масштаб проблем, це обійшлося б державі в 100 млрд грн. Зараз за результатами аудиту загальна вартість буде близько 180 млрд грн, наскільки я розумію. Тобто навіть якщо банк вийде на стабільно хорошу роботу, повернути ці 180 млрд грн буде неможливо. Ніколи. Це потрібно розуміти.
Лівий берег, червень 2017 р.
Законом прямо заборонено скасовувати націоналізацію. Є окрема стаття, яка передбачає, що не може бути відновлений статус-кво попередніх власників і скасування націоналізації. Але українські суди дуже креативні і можуть придумати будь-які історії, яким ніхто вже не здивується. Хоча я не уявляю юридичний шлях, як це можна зробити, крім нехтування всіх норм законодавства.
Скасування націоналізації Приватбанку стане червоним світлом для співробітництва України із західними партнерами. Не тільки МВФ, але й інші міжнародні фінансові інститути, і не тільки вони, не то, що негативно сприймуть цю інформацію - для них це буде червоним світлом у серії напрямків щодо співпраці з Україною, зокрема, політичного співробітництва.
Українське радіо, серпень 2019 р.
Про політику НБУ та кредитування
Які сьогодні перспективи відновлення кредитування реального сектору? 11 червня Мінфін розмістив шестирічні ОВДП зі ставкою 15,85% річних. За депозитними сертифікатами НБУ пропонує ставку 15,5-16%. І це при річній інфляції в травні 9,6%. Яка мотивація учасників ринку давати кредитування реального сектору? При такій прибутковості, яку дає Нацбанк і Мінфін, кредитувати реальний сектор просто не має сенсу. Звичайних ринкових і математичних мотивів для кредитування реального сектора на сьогодні немає. Можливо, крім деяких інструментів споживчого кредитування, коли ефективна процентна ставка становить більше 25%, іноді доходить до 40%.
І така ситуація буде зберігатися, якщо не вивести Нацбанк з ринку запозичень через інструмент депозитних сертифікатів, якщо дохідність за ОВДП і вартість кредитів буде прив'язана до ставки рефінансування. Зараз вона перебуває на рівні 17,5%. А це означає, що дешевше 17,5% Мінфін залучати кошти на внутрішньому ринку не може. Дешевше 18% банки кредитувати реальний сектор також не можуть. В нинішніх умовах їм простіше і безпечніше купити ОВДП. Без ризиків, без подальших обмежень і проблем з резервуванням і т. д.
DSnews.ua, липень 2019 р.
Про відносини з МВФ
Я ніколи не сприймав позицію, коли МВФ приходить, якусь ідею кидає, наші беруть під козирок і побігли. Україна стала полігоном для випробувань: вийде - не вийде. Вийшло - це МВФ молодці. Не вийшло - це дебіли українці, їм навіть розкажи, що робити, вони все одно не вміють. Моє переконання - треба було чітко і жорстко відстоювати інтереси по ряду позицій і позицію України.
Є речі, які записані у програмі з МВФ і які шкодять економіці України. Більшість підходів, які викладаються - це повне відкриття ринків, лібералізація, повний доступ західного бізнесу до ринків України.
Але це погано однією простою річчю - ми неконкурентоспроможні з ними. Ось цей теза про вільної конкуренції, яка все вирівняє, дозволить споживачу отримувати кращу якість і так далі - це продається тільки таким країнам третього світу, як ми. Подібних підходів всередині Америки, всередині Британії, Франції, Німеччині - ні.
Українські новини, серпень 2019 р.
Про "вільних ринках" і неписьменних лібералів
Договір про асоціацію в свій час дуже поспішали підписати. І, за великим рахунком, підписували в стилі "будь-якою ціною". Політично все прозвучало чудово. Але ті економічні обмеження, які ми отримали, для України дуже збиткові.
Знову ж таки, ми тут всередині "їмо" ідеї ліберальної, відкритої економіки ... Але візьмемо простий приклад - наш договір про асоціацію, наш договір про вільну торгівлю. Щось я там не помітив якихось вільних ринків і ніякої ліберальної позиції. Квоти, які у нас є, по ряду позицій у нас вибираються за місяць. Нам продають історію, що ми повинні бути відкриті. Але ось вони відкриватися не хочуть. Кожна країна захищає свої інтереси, свої ринки. Є ж хрестоматійні приклади автомобільних війн між Європою, Японією та США. Я розумію, що більшість наших провідних економічних лібералів сьогодні не мають економічної освіти, не знають цих прикладів і думають, що у нас по всьому світу - ринки і ліберальні економічні відносини. Нічого подібного! Усюди стоять бар'єри. І нам ці бар'єри виставили. Тому всі ці договори треба було б переглядати і більш категорично стояти на наших позиціях. Але зараз все це робити набагато складніше, ніж перед підписанням. Щоб змінити ситуацію зараз, треба бути дуже серйозним переговірником.
"Главком", липень 2017 р.
Про податок на виведений капітал
Аргументація його прийняття з точки зору економічної логіки ось жодного разу чітко не прозвучала. Навіть МВФ вже проти цієї затії. Кажуть, що його буде легше адмініструвати. Це неправда. Кажуть, що у нас податок на прибуток важкий з точки зору адміністрування і так далі, потрібен податок на виведений капітал, який дозволить реінвестувати і. т. д... Це означає одну просту річ - державний бюджет втрачає близько 60 млрд грн щорічно доходів.
В теорії доходи потім, може бути, будуть рости. А може і не будуть рости. Компенсаторів немає, і навіть через кілька років немає жодної прорахованою економічної моделі, де це спрацьовує.
Українські новини, серпня 2019 р.
Про амністію капіталів
У всьому цивілізованому світі зараз посилюються вимоги до чистоти грошей, їх походженню. Але він йшов до цього досить довго, цивілізаційним шляхом, була величезна кількість амністій. В Італії, Німеччині, Британії, у сша кожен рік йде амністія, якщо хтось не знає. А ми мали ситуацію, коли 28 років 50% економіки було в тіні. Це означає, що кожна друга гривня була зароблена незаконно і з неї не сплачені податки. Але як цю амністію проводити? Нам кажуть: "не Можна проводити, тому що будуть легалізовані корупційні гроші, гроші від наркотиків, від торгівлі зброєю". Це начебто звучить логічно, але тільки вони у себе таку легалізацію провели, а у нас немає. Якщо ставити ось ці маячки-вимоги, це означає, що ви, наприклад, якщо захочете легалізуватися, то повинні будете довести, звідки отримали ці гроші. А як ви доведете, якщо отримували в конверті?
Це означає одну просту річ: я чи ви, чи хтось інший не зможемо це довести і не підемо в цю легалізацію, тому і ефект від неї буде мізерний. Потрібно прибирати цю вимогу. І у нас право ґрунтується на Римському праві, де один з принципів - презумпція невинуватості. Якщо людина був корупціонером - доведіть, що він брав хабарі, доведіть, що він винен, що торгував зброєю або наркотиками. Посадіть його за це у в'язницю. Все просто. Якщо у вас немає цих доказів, спочатку припускати, що він міг бути злочинцем - це порушення принципу презумпції невинності і тут треба приймати політичне рішення.
Українські новини, серпень 2019 р.
