Які валютні обмеження НБУ скасує першими
На Інститутській працюють над концепцією реформи валютного регулювання. У Нацбанку вважають, що зараз для лібералізації саме час. По-перше, в країні настала тендітна економічна стабільність (після двох років падіння ВВП у цьому році прогнозують 1% зростання). По-друге, більшість обмежень і заборон, введених центробанком за останні два роки, вже відіграли свою роль — допомогли збити паніку і послабити девальваційні та інфляційні очікування населення та бізнесу. Ситуація на валютному ринку більш-менш стабілізувалася. Завдяки зростанню цін на метал гривня навіть стала ревальвувати. Зростання споживчих цін також різко сповільнилося: у березні інфляція становила 20%, а за підсумками року її прогнозують на рівні 12-15%.
З багатьох принципових питань у банківському відомстві поки не можуть прийняти рішення. За словами заступника голови НБУ Владислава Рашкована все ще незрозуміло, чи варто писати новий "валютний" закон замість чинного нині стародавнього Декрету про валютне регулювання " від 1993 р. Не виключено, що в кінцевому підсумку все обійдеться доопрацюванням нинішнього Закону "Про Національний банк України", який внесуть кілька абзаців (а можливо, і голів), присвячених питанням валютного регулювання.
Для початку в центробанку вирішили попрацювати над разбюрократизацией процесів на валютному ринку. Як зазначив Владислав Рашкован, зараз розглядається близько 60 норм, що стосуються цього питання. Надмірна зарегламентованість процедур, необхідних для проведення валютних операцій, стала справжньою катастрофою для бізнесу. Близько третини обмеження, введені НБУ, пов'язані саме з необхідністю подання різного роду документів, на підставі яких регулятор дає добро на покупку валюти. "Адміністративний податок, пов'язаний з валютним регулюванням, становить для бізнесу близько 500-600 млн грн. щорічно (це платежі, які потрібно сплатити згідно з нормативно-правовими актами регулятора плюс адміністративні витрати на логістику, зарплати працівникам, які виконують цю роботу, і т. д.). А сумарна кількість днів очікування, які витрачаються на проведення валютних операцій, для всіх суб'єктів бізнесу, що працюють в Україні з валютою, становить близько 4 млн на рік. Якщо конвертувати їх у ВВП, то, за приблизними підрахунками, недоотримана бізнесом виручка складе близько 3 млрд грн. в рік", — говорить проектний менеджер EasyBusiness Артем Рафаэлян.
Які саме бюрократичні процедури будуть скасовувати і яким буде наступний крок, в Нацбанку поки не знають. На порядку денному —скасування обмежень на покупку валюти для виплати дивідендів, що має вселити ентузіазм інвесторів. Про це говорять вже не перший місяць. Але багато в чому прийняття такого рішення (як і багатьох інших) буде залежати і від МВФ, який контролює всі кроки НБУ на валютному ринку, і від політичної ситуації в країні. "Ще в березні-квітні минулого року у нас був план, як виходити з валютних обмежень. Але за останні півтора року в Україні пройшли президентські, парламентські, місцеві вибори, а також процес формування Кабмінів. Така політична нестабільність не дозволяє нам плавно йти в рамках програми МВФ. Якщо б всі заплановані перегляди програми були зроблені своєчасно та отримано всі транші від Фонду, ми б вже зробили всі необхідні кроки, в тому числі і щодо лібералізації виведення дивідендів", — запевняє заступник голови НБУ.
Банкіри вважають, що ряд обмежень центробанк міг би скасувати прямо зараз, не чекаючи грошей МВФ або схвалення "згори". Багато введені їм адміністративні заходи вже давно втратили практичний сенс і ніяк не впливають на ситуацію на ринку. Одна з таких застарілих норм — обмеження на зняття валютних депозитів (зараз клієнт може зняти з валютних карток і рахунків до 50 тис. грн. в еквіваленті на добу). "Після змін в законодавстві (надання банкам права залучати депозити без можливості дострокового зняття коштів клієнтом. —"ДС") банки вже отримали можливість замінити кошти до запитання строковими депозитами. Крім того, ще у другому півріччі 2015 року фінустанови почали випускати валютні депозитні сертифікати, які дозволили легально обійти обмеження НБУ", — говорить голова правління UniCredit Bank Тамара Савощенко.
Також в силах регулятора зайнятися легалізацією готівкового валютного ринку. Зараз населення може купувати в касах банків ВКВ на суму, що не перевищує еквівалент 6 тис. грн. При цьому покупець має сплатити 2%-ний збір в Пенсійний фонд. З-за таких драконівських заходів українці вже давно скуповуються на чорному ринку, де і валюту можна купувати без обмежень, і додатковий збір платити не потрібно. У підсумку банки втрачають доходи від торгівлі валютою, а держава недоотримує податки. "У порівнянні з 2007-2008 роками офіційний обсяг готівкових валютних операцій впав практично в 20 разів. Зараз середньомісячний обсяг складає близько $300 млн, тоді як у 2008-му було близько $8 млрд. Наївно вважати, що реальний валютний ринок також скоротився в 20 разів. Всі розуміють, що доходи від купівлі-продажу готівкової валюти зараз отримують зовсім інші люди. Причому отримують їх нелегально, не сплачуючи податки в бюджет. Все, що потрібно зробити НБУ для легалізації ринку, — зняти обмеження на купівлю валюти населенням, дозволити зміну курсу протягом дня і домогтися скасування збору в Пенсійний фонд", — вважає член правління "Сбербанку росії" Дмитро Золотько.
Схожа ситуація і на міжбанківському валютному ринку, який зараз тримається на інтервенціях і аукціонах НБУ. "Самі банки вже практично перестали торгувати між собою. До 2014 року звичайний середньоденний обсяг торгів становив близько $1 млрд. Зараз — $150-200 млн, максимум $300 млн", — констатує заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський. Інші обсяги перемістилися на утворився безготівковий чорний ринок, а підприємства перевели розрахунки в офшори. Така ситуація явно не йде на користь економіці країни. І чим довше Нацбанк буде розмірковувати над скасуванням обмежень, тим сильніше будуть посилюватися економічні дисбаланси.
