П'ятикратне зростання втрат. У що перетвориться лавина збиткових бізнесів

Рахуємо гроші

Державна служба статистики оприлюднила дані про фінансовий результат до оподаткування великих і середніх підприємств у різних галузях економіки. Згідно з цими даними, у I кварталі сумарний прибуток підприємств становив 199,9 млрд грн, або 131,1% до показника за I квартал минулого року. А ось сумарні збитки підприємств за квартал сягнули 204,8 млрд грн, або 495,1% до аналогічного періоду минулого року. Різниця - мінус 4,9 млрд грн. Частка збиткових підприємств за минулий квартал становила майже 41%, тоді як роком раніше - трохи більше 27%.

Великий провал у прибутковості показала такі галузі економіки, як "оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспорту і мотоциклів" - її збитки становили 10,9 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року вона отримала 14,6 млрд грн прибутку.

Збитковим був і аграрний сектор, точніше, та його частина, яку підрахувала Держслужба статистики. Справа в тому, що в показнику агробізнесу немає даних підприємств, які займаються рослинництвом, тваринництвом і змішаним сільських господарством - вони будуть враховані лише у підсумкових цифрах за рік. Звідси й настільки незначні цифри показників - мільйони, а не мільярди гривень. І результат "урізаного" агросектору виглядає так: I квартал цього року - збитки 158,7 млн грн, а I квартал 2019 р. - прибуток до 21 млн грн.

Збитки за квартал отримала і галузь транспорту, складського господарства, пошти та кур'єрської діяльності - 27,7 млрд грн, хоча за I квартал минулого року вони також були, але лише 0,5 млрд грн.

Однак найбільший провал у прибутковості спостерігається у промисловому секторі - за підсумками кварталу збитки становили 66,1 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року промисловість спрацювала з прибутком у 41,7 млрд грн.

Але в промисловому секторі ситуація з фінансовими показниками неоднорідна. Наприклад, видобувна промисловість спрацювала з прибутком у 5,9 млрд грн, хоча й значно меншим, ніж роком раніше (31,4 млрд). А ось хімічне виробництво отримало 19,6 млрд грн збитків, тоді як у I кварталі 2019 р. був прибуток в 1,8 млрд грн. Посилився негативний фінансовий результат і української металургії - цього року у неї за результатами кварталу 13,7 млрд грн збитків у порівнянні з 6,7 млрд грн збитків роком раніше. Провалилося з фінрезультатом і машинобудування - 11,8 млрд грн збитків цього року порівняно з 2,2 млрд прибутку в минулому.

Єдиною галуззю економіки, яка виявилася "в шоколаді", була банківська і страхова діяльність. Якщо минулого року I квартал вона закінчила із прибутком 22,6 млрд грн, то цього року прибуток зріс до 112,5 млрд грн.

Фінанси в ударі

Засновник і президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак вважає, що саме фінансовий сектор, який заробив більше половини прибутку серед усіх прибуткових українських підприємств, витягнув усю українську економіку з величезного мінуса. На його думку, банки заробили такий гарний прибуток за рахунок ОВДП і розміщення коштів у депосертифікатах Національного банку. А на думку позаштатного консультанта комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Іллі Несходовського, ще одним способом заробітку для банків була курсова різниця. "Якщо у вас минулого року було $100, то при курсі 24 грн за $1 це одна сума, а в кінці березня курс уже злетів до 28, і це вже інша сума", - пояснив він.

Однак яка в такому падінні фінансових показників роль саме епідемії коронавірусу і карантину, який паралізував багато галузей економіки? Адже карантин був введений тільки з 12 березня, і до закінчення кварталу залишалося неповних три тижні.

На думку Тараса Козака, у випадку з торгівлею (яка, нагадаємо, зазнала цього року збитки порівняно з прибутком в минулому) винен саме карантин. "Якщо торговельне підприємство не працює два тижні, це не означає, що воно два тижні не отримує прибуток. Це означає, що ці два тижні воно, крім того, несе всі витрати, зокрема, платить зарплату. Якщо ситуація прогнозована, то підприємства скорочують персонал, але у випадку з карантином прогнозувати що-небудь було складно. Тому витрати залишилися колишніми, а доходів не було ніяких. У такій ситуації збитки ростуть просто катастрофічно", - пояснив він.

Що ж до промисловості, експерт нагадав, що вона падала ще до карантину, а з введенням обмежень ця тенденція тільки посилилася. Зокрема, за підсумками 2019 р. промвиробництво скоротилося на 1,8%, а цього року продовжило падіння: у січні 2020 р. зменшилося на 5,1% порівняно з січнем 2019 р. (навіть з коригуванням показника на ефект календарних днів - мінус 4,7%), у лютому - на 1,5% (з коригуванням на ефект календарних днів - мінус 4,1%).

Однак експерти радять дуже сильно не драматизувати ситуацію у зв'язку з настільки значним зниженням прибутковості української економіки.

За словами Тараса Козака, ВВП України становить приблизно 4 трлн грн на рік, відповідно в квартал - близько 1 трлн грн. "З цього всього ми маємо всього 5 млрд грн сумарних збитків. Порівняно з ВВП - це всього лише пів відсотка. Це небагато", - сказав він.

Однак, за словами експерта, сумарні збитки в 200 млрд грн саме збиткових підприємств означають негативні наслідки для держбюджету - ці підприємства не сплатять податок на прибуток, і скарбниця відчує зниження доходів.

Водночас Ілля Несходовський вважає, що сума прибутку не тільки не показова у випадку з даними за квартал (краще мати їх за рік), але й узагалі це не найсерйозніший показник для оцінки економіки. За його словами, ці дані лише відображають, скільки отримують власники бізнесу на вкладений капітал. "Я б робити висновки про стан економіки за показником прибутковості підприємств не став. У нас велика частка підприємств збиткові, але наскільки це реальний, а наскільки "намальований" збиток - питання залишається відкритим", - сказав він.

Несходовський радить для оцінки економіки дивитися на показники промвиробництва і ВВП. "Важливі обсяги виробництва - якщо їх нарощуєш, то це добре для економіки навіть у тому разі, якщо у підприємства мінімальний прибуток", - пояснив він.

Експерт додав, що у нас компанії навчилися маніпулювати показником прибутку, використовуючи різні схеми. Правда, за його словами, цей "фокус" не проходить щодо банків - до них застосовується постійний аудит, тому для них показник прибутковості більш чіткий для оцінки ефективності.