Як "зелена" енергетика відіб'ється на рейтингу влади
Більшість експертів єдині в оцінці події: закономірний результат через відсутність реальних позитивних змін. Є багато слів красивих і правильних, але не підкріплених конкретними справами. А нерідко зроблене просто йде врозріз зі сказаним.
На четвертий день свого президентства Володимир Зеленський, виступаючи на щорічному форумі інтернет-діячів iForum, заявив: "Ми повинні інноваційно змінюватися, тому що інакше у нашої країни немає шансів". У серпні даний теза знайшла своє продовження: "Моя мета — Україна, яка є всесвітньо відомим брендом всього передового, синонімом інновацій та технологій". Але інновації і передові технології — це не тільки поголовна діджіталізація разом з "державою в смартфоні".
У тому ж виступі на форумі президент підкреслив, що Україна мало грошей витрачає на альтернативну енергетику. Керівник Кабміну Олексій Гончарук нещодавно також висловився чітко і однозначно: "Потрібно підтримувати розвиток відновлюваної енергетики і скорочувати енерговитрати".
Тепер подивимося на справи. Член президентської команди, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус виступив з ініціативою урізати "зелений" тариф. Той самий тариф, за яким держава закуповує електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), збереження якого на незмінному рівні до 2030 р. гарантується законодавством України і міжнародними договорами, підписаними нашою країною.
Здавалося б, нічого страшного для обивателя — тариф, що зачіпає виробників електроенергії, а не побутових споживачів. Тим більше, що його хочуть знизити, а не підвищити. Але анонсоване Герусом пропозицію у разі його прийняття, матиме негативний вплив на одну з високотехнологічних галузей, яка в останні роки розвивається в нашій країні хорошими темпами. Зокрема, за сім місяців 2019 р. виробництво електроенергії з ВДЕ зросла порівняно з аналогічним періодом 2018 року майже в 2,1 рази і склало 2917,7 млн кВт. Це 3,2% у загальному обсязі виробленої електроенергії (при прогнозних 2,8%).
Звичайно ж, в даному аспекті ми відстаємо від європейських держав. Не будемо брати визнаних лідерів на кшталт Ісландії, де частка відновлюваної енергії в загальному енергобалансі становить 72%, Швеції (55%) або Данії (36%). Подивимося на цей показник у країнах Східної Європи: Польща — 11%, Угорщина — 13%, Чехія — 15%, Болгарія — 19%.
Активно розвиватися "зелена" енергетика почала в Україні відносно недавно — в 2015 р., коли були усунені "спеціальні умови" і встановлений єдиний для всіх механізм держпідтримки. А, наприклад, перші стимули для виробників електроенергії з ВДЕ уряд Німеччини запровадив ще на початку 1990-х років. І ось, за перше півріччя 2019 р. у цій країні з енергії сонця, вітру, води і біомаси вперше виробили більше електроенергії, ніж на АЕС та на вугільних ТЕС, — 47,3% проти 43,4%. А до 2030 р. Німеччина планує довести частку "зеленої" електроенергії в енергобалансі до 65%.
Досить непогані перспективи, як виявилося, є і у нас. В кінці 2015 р. група вчених зі Стенфордського університету під керівництвом М. Джейкобсона спільно з групою вчених з Каліфорнійського університету під керівництвом М. Делукки представила результати свого дослідження. Створена ними так звана дорожня карта наочно показувала, яким чином 139 країн світу до 2050 р. майже повністю задовольнити свої енергетичні потреби за допомогою ВДЕ. В розробленому плані для нашої країни говорилося, що впровадження в Україні "зеленої" енергетики забезпечить створення близько 500 тис. нових робочих місць і дозволить зберегти більше $280 млрд — очікувана сума витрат держави на охорону здоров'я за 35 років.
Схоже, можна посміхнутися оптимізму американців — якщо ініціатива депутата Геруса про зниження "зеленого" тарифу пройде, посмішка буде гіркою. Наша країна не зможе досягти навіть показника використання ВДЕ в 25% від обсягів загального первинного енергозабезпечення до 2035 р., як передбачено енергостратегією "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність". Українська "зелена" енергетика опиниться в такому становищі, що її нинішні успіхи ми будемо згадувати з ностальгією.
Пропоноване урізання "зелених" тарифів є спробою домогтися черговий преференції для бізнесу мільярдера Ігоря Коломойського. Як і недавня скасування заборони на постачання електроенергії з Росії, ініційована все тим же депутатом Герусом. Два феросплавних заводи і два Гзк Коломойського давно потребують модернізації, здатної знизити непомірно високі енерговитрати даних підприємств. Однак робити цього олігарх не збирається, вважаючи за краще виводити отримані доходи за кордон (як зазначив експерт Дмитро Марунич на сайті "Кореспондент", в 2010-2017 рр. від експорту феросплавів на його офшорних рахунках виявилося близько $2,75 млрд, від поставок марганцевої руди з Гзк — близько $125 млн). Тому для своїх застарілих і надзвичайно енергоємних підприємств Коломойському потрібна дешева електроенергія. Будь-якою ціною. Щоб продемонструвати важливість для Коломойського дешевої електроенергії, достатньо навести один факт: в 2018 р. Запорізький та Нікопольський феросплавні заводи спожили 5,2 млрд кВт·год електроенергії, і це 10% усього обсягу споживання електроенергії промисловістю України. А ще Коломойський є співвласником "Дніпроспецсталі", де витрати на електроенергію в собівартості складають навіть більшу питому вагу, ніж на феросплавних заводах. Додамо до цього підконтрольні Коломойському "Дніпроазот", Кременчуцький НПЗ, Покровський і Марганецький Гзк, інші підприємства. Судячи з усього, на підприємства Коломойського доводиться кожен п'ятий кВт·год, споживаний українською промисловістю.
Українську економіку відрізняє високий показник енергоємності ВВП, що характеризує рівень витрат енергоресурсів на одиницю виробленого ВВП. За даними Світової енергетичної ради (World Energy Council — WEC), у нас енергоємність перевищує аналогічні показники більшості європейських країн в 2,5–3 рази, середнє значення країн світу — приблизно в 2,2 рази. Зрозуміло, що чим вища енергоємність, тим нижче ефективність економіки та її конкурентоспроможність на світовому ринку.
"Зелена" енергетика як раз дозволяє дещо виправити ситуацію. А також завантажити суміжні високотехнологічні галузі, які виробляють необхідне обладнання: фотоелектричні модулі, вітрові турбіни і т. п. Виробляють за найсучаснішими технологіями. Одним з прикладів є відкритий у цьому році у Вінниці завод по виробництву фотопанелей для сонячних електростанцій. Найбільший в нашій країні подібний завод. Кількість винаходів та отриманих на них патентів в області технологій виробництва енергії з ВДЕ в Україні в останні роки значно більше, ніж в області традиційної енергетики.
Крім того, "зелена" енергія несе, порівняно з традиційною, чисте навколишнє середовище. А це безпосередньо впливає на тривалість і якість життя людей. Відповідно, і на зростання національної економіки, одним з головних драйверів якого є людський потенціал. Всесвітня організація охорони здоров'я відзначає, що щорічно на Землі від хвороб, пов'язаних з наслідками забруднення повітря, помирає приблизно 7 млн людей. Рівень смертності у нас майже в два рази перевищує показники народжуваності, а за середньою тривалістю життя Україна займає останнє місце в Європі. Тому що промисловість України, що залишилась на рівні середини минулого століття, продовжує знищувати екологію, а шкідливі викиди в атмосферу призводять до високого рівня захворюваності і смертності. І це можна наочно побачити на прикладах тих же Запоріжжя та Нікополя, де розташовані феросплавні заводи.
Зниження "зеленого" тарифу — рішення, яке законсервує технологічну відсталість України і нікому не потрібне "лідерство" в утраті для довкілля і здоров'я людей. Рішення, здатне погубити перспективну і швидко розвивається галузь вітчизняної економіки. Стрімке зростання якої, за словами керівництва країни, життєво необхідний Україні. Подивимося, як буде по справах, чия думка виявиться більш вагомим — президента і прем'єр-міністра або глави комітету Ради з енергетики Геруса про здешевлення електроенергії за будь-яку ціну. Якщо його думку, буде подальше падіння рейтингу влади — час, коли судять по гаслам і словами, минуло. Настав час, коли влада оцінюють по діям.
