Як закупівля Чернігівським центром освіти лампочок стала символом реформ в Україні
25 березня "Чернігівський центр професійно-технічної освіти" вирішив закупити 300 енергозберігаючих лампочок LED. На рядовий тендер в п'ятницю звернув увагу заступник міністра економічного розвитку України Максим Нефьодов, який відповідає в міністерстві за реформу держзакупівель і переведення їх з паперового на електронний формат. Рядовий тендер на два десятка тисяч гривень став найбільш знаменною подією електронних держзакупівель, впроваджених з 2015 року - в ньому взяли участь одразу 36 учасників. Чи не всі магазини Чернігова почали пропонувати свої лампочки. В підсумку ціна була знижена на 50% у порівнянні зі стартовими умовами.
Число учасників показово, оскільки одна з головних проблем у розвитку електронних закупівель - недовіра бізнесу до госзаказчикам. Зараз в електронних аукціонах число учасників в середньому становить 2,9 на один тендер. Це більше, ніж в паперових аукціонах, де зазвичай це дві компанії, одна з яких виконають роль статиста, але все ж мало, щоб дати істотну економію.
У 2015-початку 2016 року відбулося 74 тис допороговых аукціонів (товари до 200 тис грн і послуги - до 1,5 млн грн) на 14 млрд грн, загальна економія склала 1,4 млрд грн. Економію вважають наступним чином. У будь-якого районного держустанови або державного підприємства є бюджету на закупівлю товарів і послуг. У 2014 р. різниця між бюджетом і фактичною ціною була менше 0,5%. Тобто держустанови та держпідприємства витрачали на 0,5% менше від запланованої суми. Бюджет формується зазвичай як факт минулого періоду плюс інфляція. "Ми вважаємо економію як різницю між плановою вартістю (бюджетом) і фактичною вартістю закупівлі", - каже Нефьодов. В системі електронних торгів станом на жовтень вона склала 10%. Ось чому так важливо число учасників - у випадку з чернігівської закупівлею лампочок вдалося заощадити 50% грошей.
Втім, вважати, що електронний аукціон - панацея від корупції не варто. Держзамовниками навіть тут намагаються викрутитися, щоб обмежити конкуренцію. Наприклад, серед популярних способів "нахімічити" - тендера протягом однієї хвилини або крок аукціону в 4 тис. для аукціону з бюджетом 5 тис. грн. Такі лазівки доводиться закривати на ходу. Наприклад, минулого тижня для закупівель в діапазоні від 3 до 50 тис. грн. зробили період не менше 1 дня, подача пропозицій - теж не менше 1 дня. Для закупівель в діапазоні від 50 до 200 тис. грн для товарів і послуг (від 50 тис. до 1,5 млн грн. для робіт) період уточнень має бути не менше 3-х днів, подача пропозицій - не менше 2-х днів. Обмеження на розмір кроку аукціону в межах від 0,5% до 3% від очікуваної вартості закупівлі.
Інфографіка тендеру із закупівель лампочок
Інфографіка з профілю Facebook:Dmitry Palamarchuk
Зміни в обов'язковому порядку вводяться з 1 квітня. Саме тоді електронні закупівлі поширяться на всю країни. Як повідомляла "ДС", в кінці грудня 2015 року Верховна Рада перевела державні закупівлі в електронний формат. Через три дні переходять на ProZorro всі центральні органи влади і великі держкомпанії. Їх близько 550, але саме на них припадає близько 50% всіх надпорогових закупівель. З 1 серпня на таку систему переходять місцеві органи влади, комунальні підприємства та іже з ними - це десь 24-25 тис. закупівельників.
Це означає, що в електронному вигляді скоро будуть проходити держзакупівлі майже на 500 млрд грн. Потенційна економія коштів може скласти все ті ж 10% або 50 млрд грн на рік. Якщо, звичайно, бізнес повірить державним закупівельникам також, як повірили в можливість магазини з продажу електроніки в Чернігові в минулу п'ятницю.
