Як удвічі знизити комунальні тарифи
Градус тарифної теми не вщухає ось уже рік, протягом якого різко, до 600%, були підвищені ціни на газ для населення; майже на 72% - на тепло; до 60% - на воду та до 50% - на електроенергію. "Публічний аудит" та "ВД" спробували розібратися, як істотно знизити тарифи, не порушуючи принципу їх економічної обґрунтованості.
Чому тарифи на газ завищені
За офіційними даними (розпорядження КМУ №410-р від 15.04.15), населення споживає 20,8 млрд куб. м газу, з яких 14 млрд куб. м спалюють безпосередньо домогосподарства, ще 6,8 млрд необхідно на центральне опалення і гарячу воду. При цьому видобувається в Україні, згідно з тим же розпорядженням, 19,5 млрд куб. м газу. Тобто, на всі потреби населення, за офіційними даними, не вистачає трохи більше 1 млрд кубів.
Проте існує один нюанс, який можна помітити у вищезгаданому урядовому документі: з 19,5 млрд кубометрів газу, видобутого в Україні, населення в 2015 р. отримало лише 10,6 млрд куб. м, решта блакитне паливо віддається так званим інвесторам згідно з договорами про спільну діяльність".
Протягом двох останніх років міністр енергетики Володимир Демчишин та інші представники влади стверджують, що роблять усе можливе, щоб повернути роздані олігархам газові свердловини державі. Однак, за даними реєстру виданих нових дозволів на користування надрами, у другій половині 2014-го і весь 2015 р. свердловини активно лунали вже чинною владою.
Друга проблема - ціноутворення. Тисяча кубів газу не може коштувати 7200 грн. Постановою НКРЭКУ встановлена ціна на природний газ власного видобутку для ПАТ "Укргазвидобування" в розмірі 1590 грн. за тисячу кубів. З цієї ціни "Укргазвидобування" платить ренту в розмірі 70%, в результаті чого в розпорядженні підприємства залишається 477 грн. з кожної видобутої і реалізованої тисячі кубометрів газу.
Третя проблема - застарілі нормативи. Частина газу списується на "технологічні втрати", реального обсягу яких не знає навіть уряд. Для прикладу, у Києві діє норма тепловтрати, аналогічна нормам в Якутії, і ця норма кожного споживача закладається в тариф. Всім зрозуміло, що температурний режим України далекий від Сибіру. За підрахунками "Публічного аудиту", тільки при забезпеченні населення приладами обліку газу і тепла показник споживання газу можна знизити з вищезазначених 20,8 млрд кубів до 17 млрд.
Звідки беруться захмарні платіжки за тепло
Майже 76% підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) Україні постачають тепло за завищеними тарифами. І це легко довести. У структурі вартості централізованого опалення 72% - це ціна на газ, інше - електроенергія, оплата праці, адміністративні, банківські та інші послуги.
За розрахунками "Публічного аудиту", вартість централізованого опалення для підприємств ТКЕ з усіма податками та іншими витратами становить 623,88 грн./Гкал (з ПДВ). Однак у межах цієї ціни постачають тепло лише 24% вітчизняних підприємств, а середній тариф по Україні вище майже на 50 грн.
Ми проводили розрахунки виходячи з того, що ціна природного газу для підприємств ТКЕ становить 2994,30 грн. за 1 тисячу кубів з урахуванням податків і транспортних послуг. За даними НАК "Нафтогаз", теплота згорання (калорійність) природного газу на території України становить від 8000-8250 ккал/м3. Тобто для виробництва 1 Гкал необхідно витратити близько 125 куб. м газу, на закупівлю якого підприємство витрачає 374,3 грн. Це і є 72% тарифу на тепло. Далі додаємо 28% інших витрат і отримуємо 519,9 грн. З урахуванням 20% ПДВ остаточна сума, в яку повинні обходитися підприємствам ТКЕ послуги з централізованого опалення, становить 623,88 грн./Гкал.
У той же час у Харкові в середньому вартість тепла становить 905 грн./Гкал, у Херсоні - 781 грн., Сумах - 773 грн., Рівне - 764 грн., Дніпропетровську - 720 грн./Гкал. На цьому тлі Київ навіть з урахуванням можливого підвищення тарифів на 8,5% (з 657,24 грн. до 712,84 грн. за Гкал) виглядає досить непогано.
Звідки беруться такі розцінки, якщо вартість газу для всіх підприємств однакова? Справа у підході держави до їх формування, адже тарифи на тепло для кожного підприємства встановлюються індивідуально за формулою: витрати плюс прибуток ділити на обсяги споживання. У результаті підприємства закладають у видаткову частину всю свою безгосподарність і корупційні бажання. І з прийняттям закону про заборону на формування тарифів нижче економічно обґрунтованого рівня" апетити монополій будуть тільки рости.
В трійці лідерів за кількістю лічильників тепла - Хмельницька, Львівська області та Київ показниками близько 80%. Але у багатьох областях цей показник дуже низький. Так, Волинь обладнана лічильниками лише на 38%, Харківська та Дніпропетровська області - на 37%, Черкаська - на 32%, Полтавська - на 31%, Одеська - на 28%. Найгірша ситуація з огляду на Тернопільщині - там лічильники є тільки в 7% домогосподарств.
Українці переплачують за водопостачання 3 млрд грн. щорічно
Середня вартість 1 куб. м гарячої води по Україні становить 37,83 грн. (без електроенергії) і 40,87 грн. (при його наявності). Найнижчий тариф зараз у підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" ДП "Енергоатом" - 10,13 грн. і 10,62 грн. відповідно. Найвища - у КП "Теплотранс" Дніпропетровської міськради - 57,38 грн. Ця ставка в 1,4 рази вище середньої по Україні.
Лише у 47% громадян є доступ до централізованого гарячого водопостачання, але і вони отримують неякісні послуги. Згідно затвердженим нормам температура гарячої води повинна бути не нижче 50°C та не вище 75°C. Звідки взявся зазор в 25 градусів - невідомо. Між тим кожен градус - це гроші споживачів, адже витрати вважаються по максимуму, а постачається вода з абсолютно різною температурою. Контрольні заміри температури гарячої води в різних регіонах України показали, що тільки в 50% випадків температура води перевищує 50°C, в інших випадках щомісячні переплати становлять від 10 до 70% залежно від температури. У масштабах держави це призводить до щорічних переплат споживачами за неякісну послугу в розмірі понад 1,5 млрд грн.
Що стосується холодної (питної) води, то згідно зі статтею 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", держава гарантує захист прав споживачів шляхом забезпечення кожного українця питною водою нормативної якості. Вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічному складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам. Але кожен українець з власного досвіду знає, що використання водопровідної води без проведення додаткової фільтрації небезпечно для здоров'я. Відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, затвердженому постановою КМУ від 17.02.2010 №151, плата за холодну воду зменшується на 20% у разі невідповідності складу і властивостей води державному стандарту на питну воду. Так що в результаті постачання населенню водопровідної води, непридатної для пиття, загальна сума річних переплат по Україні може становити ще близько 1,5 млрд грн.
Крім того, аудитори проаналізували тарифи, встановлені НКРЭКУ, в різних регіонах країни і встановили, що середня вартість кубічного метра холодної води по Україні становить 13,85 грн. з ПДВ. Для порівняння: найнижча вартість встановлена для КП Дніпропетровської облради "Аульський водовід" - 5,77 грн. з ПДВ; найвища - для ДП "Одеська залізниця" у розмірі 30,29 грн. з ПДВ. Тобто різниця в цінах - в 5,3 рази. Зрозуміло, що такий принцип ціноутворення на неконкурентному монопольному ринку є ненормальним, оскільки держава не забезпечує рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від їх соціального і майнового стану, а також місцезнаходження.
Як знизити вартість газу
На період фінансово-економічної кризи в країні незалежні аудитори пропонують уряду проявити політичну волю і спрямувати весь український газ на потреби населення, стимулювати та розвивати власний видобуток блакитного палива. Потреби населення можуть бути повністю забезпечені газом, видобутим "Укргазвидобуванням". Для цього насамперед потрібно зобов'язати кожен облгаз перевірити баланси - які обсяги газу спрямовані на потреби домогосподарств, які - на потреби підприємств, а які просто списані. І цей процес повинен проходити під контролем держави, оскільки ні один облгаз добровільно не відмовиться від можливості отримувати надприбутки. У свій час Володимир Гройсман стверджував, що споживання можна зменшити на третину, так як норми завищені саме на стільки. Мова йде про 3-4 млрд кубів, які купуються у "Укргазвидобування" за ціною, встановленою для населення, йдуть по балансу як спожитий населенням газ, а насправді продаються комерційним підприємствам за ринковими цінами.
Верховна Рада має якнайшвидше ухвалити законопроект "Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі", який вже пройшов перше читання. Цим документом вітчизняні приватні газовидобувні підприємства тимчасово зобов'язуються продавати газ населенню за ціною, встановленої Кабміном. Мова йде про 8 млрд куб. м газу, завдяки яким можна було б повністю відмовитися від імпортного блакитного палива і знизити тарифи для населення як мінімум у два рази.
З ланцюжка газопостачання доцільно виключити НАК "Нафтогаз". "Укргазвидобування", "Укртрансгаз", облгази можуть взаємодіяти і без НАК. Власники облгазів самі можуть домовитися з іноземними підприємствами про імпорт газу для своїх потреб.
Як знизити тариф
При підвищенні тарифів споживачам не був забезпечений контроль за якістю поставлених послуг. Цю ситуацію також потрібно виправляти, накладаючи штрафи на монополістів за зловживання та неякісні послуги. Адже на сьогодні постачальник нічим не ризикує: у найгіршому випадку частина коштів, отриманих за ненадану послугу, йому доведеться повернути, решта залишиться у нього. Для виправлення ситуації і захисту споживачів необхідно ввести систему штрафних санкцій за систематичне та/або умисне надання неякісних послуг. Розмір штрафних санкцій повинен в кілька разів перевищувати розмір незаконно отриманих коштів. Як варіант систематичне (умисне) надання неякісних (не в повному обсязі) послуг ЖКГ можна прирівняти до зловживання монопольним становищем, за яке передбачено штрафні санкції до 10% річного доходу порушника. Головне, щоб обман споживачів став для монополій надто дорогим задоволенням.
Крім того, держава має забезпечити 100%-ний облік газу і тепла за рахунок постачальників. Також необхідний прозорий механізм визначення тарифів, а саме: відкритий аудит усіх комунальних монополій, гарантія повноцінної участі споживача в процесі формування тарифів.
Нарешті, на законодавчому рівні повинен бути прописаний механізм захисту прав споживачів. Іншими словами, монополії повинні обґрунтовувати тарифи перед незалежним експертом, який би представляв інтереси людей, - омбудсменом споживача. Для цього фахівці "Публічного аудиту" пропонують в структурі апарату ВР з прав людини створити департамент постійних представників уповноваженого в органах, які встановлюють тарифи на природний газ, електричну і теплову енергію, послуги централізованого водопостачання та водовідведення. В кожному місцевому органі влади по всій території України має бути призначений представник омбудсмена, який буде наділений усіма його правами. І якщо місцеві органи вирішать стверджувати економічно несправедливі, нічим невмотивовані тарифи, представник уповноваженого повинен мати право накласти вето на відповідне рішення.
Вимагав МВФ підвищення тарифів?
Згідно з попередньою програмою Stand by в Україні передбачалося поступове підвищення тарифів - на 20-40% щорічно. В рамках нової програми (EFF) уряд зобов'язався за два роки вивести НАК "Нафтогаз України" на рівень беззбитковості, штучно створивши для компанії чистий прибуток у розмірі близько 3500 грн. з кожної тисячі кубічних метрів газу, проданої населенню (при тарифі 7188 грн.). Сьогодні "Нафтогаз" купує у "Укргазвидобування" газ за ціною 1590 грн. і далі продає його населенню, облгазам і т. д. В ці 1590 грн. вже включені 70% ренти, а також прибуток ПАТ. Якщо врахувати додаткові 700 грн. транзиту, ПДВ і цільової надбавки, отримаємо ціну в 2700-2800 грн. Це ціна, яка не є збитковою для видобувного підприємства, ні для "Укртрансгазу", ні для облгазів, ні для бюджету. Зараз же маржа в 3,5 тис. грн. з кожного куба залишається в НАК "Нафтогаз" - про це чітко сказано в меморандумі, підписаному з МВФ.
Опубліковано в тижневику "Власть денег" №4 (441) за квітень 2016 р.
