• USD 41.3
  • EUR 43
  • GBP 51.7
Спецпроєкти

Як Україні прожити без МВФ

Навіть без чергового траншу країна зуміла реструктуризувати борги, зупинити падіння ВВП, приборкати інфляцію та стабілізувати національну валюту
Фото: phl
Фото: phl
Реклама на dsnews.ua

Скоро виповниться рівно рік з тих пір, як Україна чекає черговий транш від Міжнародного валютного фонду в розмірі $1,7 млрд. Але жаданий кредит знову недосяжний. Питання про виділення коштів Україні МВФ в свій календар в липні не включив, а отже, до вересня нам грошей вже не бачити. Є й інша погана новина для Мінфіну: замість обіцяних $1,7 млрд Фонд може виділити в наступний раз тільки $1 млрд. Але так чи небезпечна для нас пауза у співпраці з МВФ?

Відстрочку траншу до вересня, як і його скорочення, Україна перенесе безболісно. "Тимчасова затримка не є критичною. Платіжний баланс демонструє позитивну динаміку за рахунок зниження девальваційних очікувань і поліпшення умов для зовнішньої торгівлі. Резерви НБУ за рівнем покриття імпорту перевищують мінімально допустимий рівень в три місяці", — констатує провідний економіст блоку фінансових ринків Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин.

А ось більш довгострокові перспективи України без підтримки головного кредитора експерти оцінюють по-різному. "Для України бажано отримати транш до початку опалювального сезону, коли збільшиться попит на валюту для закупівлі енергоресурсів. В поточному році різко зростуть витрати уряду на виплату субсидій, тому транш від МВФ дуже важливий і для закриття бюджетного дефіциту. В цьому випадку є шанс значно зменшити девальваційний тиск на національну валюту. Крім того, отримання траншу від Фонду може сприяти виділенню кредиту на закупівлю газу від Світового банку, який ми так і не отримали у минулому році", — говорить аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.

Але є й інша точка зору на ситуацію.

Проблема в тому, що за нинішніх умов транші МВФ повинні зараховуватися в золотовалютні резерви і лежати в них мертвим вантажем або використовуватися для погашення боргів того ж Фонду. Тобто позичені гроші просто зберігаються на депозиті в Нацбанку, а Україна платить за них відсотки

"$1-2 млрд, які зараз беруться у МВФ і кладуться в золотовалютний фонд для того, щоб через кілька місяців їх і віддати в якості погашення відсотків за попередніми траншами, що не мають до розвитку економіки ніякого відношення", — стверджує керівник ГО "Публічний аудит" Максим Гольдарб. Між тим бездумне залучення кредитів вже стає просто небезпечним: на кінець минулого року державний зовнішній борг поставив історичний рекорд — $43 млрд. За підсумками першого кварталу 2016 р. частка держборгу в сукупному валовому зовнішньому боргу досягла максимуму за 11 років — 37%.

Реально поліпшити ситуацію в країні, могли б не кредити, а іноземні інвестиції. З їх допомогою можна оживити промисловість, відкрити нові підприємства, збільшити кількість робочих місць і скоротити безробіття. Два роки тому, коли уряд підписував програму з Фондом, передбачалося, що транші МВФ якраз і стануть сигналом для інших кредиторів та інвесторів. Мова йшла про можливості України отримати пакет фінансової допомоги загальним обсягом $40 млрд, з яких $17,5 млрд повинен був дати МВФ, решту — інші інвестори. Але цей план не спрацював.

Реклама на dsnews.ua

Іноземні інвестиції в Україну майже не йдуть, а ті, що є, —просто "технічні" вливання. Більшу частину припливу забезпечують "дочки" іноземних банків, які конвертують позики материнських структур в акціонерний капітал. За даними ІК Dragon Capital, з допомогою таких маніпуляцій в 2015 р. було згенеровано $2,4 млрд прямих іноземних інвестицій (78% загального обсягу), а в першому кварталі 2016 р. — $1,3 млрд (98% загального обсягу). При цьому живий нової валюти країна фактично не отримала.

Тому уряду варто задуматися над проведенням реальних реформ, які здатні поліпшити інвестклімат в країні, а не тих, що робляться на догоду Фонду. Насамперед взятися за справжню податкову реформу, розробити привабливі инвестзаконы, гарантувати недоторканність права власності і захист прав кредиторів. А поки будуть приймати закони, можна пошукати інших кредиторів. Хоча навряд чи хтось захоче нам зараз позичати на вигідних умовах. "Можливою альтернативою МВФ міг би стати новий пул офіційних кредиторів, наприклад з Китаю. Але навряд чи їх вимоги будуть сильно відрізнятися від тих, що нам висуває Фонд", — припускає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

У такій ситуації Мінфін може спробувати як мінімум переглянути умови співпраці з Фондом. Наприклад, повернути МВФ вже отримані транші, які зараз заморожені в резервах, і домовлятися про нову програму — під інвестиційні проекти, стабілізацію валютного ринку, банківського сектору і т. д. Найближча велика виплата на користь МВФ Україні доведеться вже в наступному році, тому кредитор навряд чи відмовить нам у грошах. Як показав досвід, всі найбільші транші Київ отримував від МВФ якраз напередодні дати Год, що передбачає погашення чергової порції боргу.

Рік без кредитів

Минулий рік показав, що країна поки непогано справляється і без грошей Фонду. Ситуація на валютному ринку залишається стабільною. Офіційний курс гривні в нинішньому році просів зовсім небагато — з 24 грн./$ на 4 січня до 24,8 грн./$ на 18 липня.

За останні 12 місяців Національному банку вдалося наростити офіційні золотовалютні резерви на 36,3%, до $13,98 млрд (станом на початок липня). Так що НБУ навіть зважився на скасування частини валютних обмежень — знизив ліміт обов'язкового продажу виручки експортерами з 75 до 65%, а також дозволив купувати і перераховувати валюту для виплати дивідендів.

Економіка країни нарешті припинила падіння. Вперше з четвертого кварталу 2013 р. Держстат зафіксував зростання ВВП в річному вимірі — на 0,1% в першому кварталі 2016 р. За даними Держстату, в червні річний показник інфляції сповільнилося до 6,9% проти 7,5% у травні. У попередні два роки ситуація була протилежною. У 2014 р. ми отримали від Фонду $4,6 млрд, але при цьому ВВП впав на 4,6%, капітальні інвестиції знизилися більш ніж на 25%, експорт — майже на 20%, а інфляція зросла 10%. У 2015 р. справи йшли ще гірше: ВВП впав на 10%, експорт — на 24%, а інфляція розігналася до 43,3%.

    Реклама на dsnews.ua