Як столичні чиновники шантажують орендарів
Чиновники КМДА хронічно не виконують рішення Київради щодо передачі столичної землі в оренду. Так, в 2014 р. місцеві депутати прийняли 126 рішень, якими дозволили укласти, оновити або внести зміни в договори оренди ділянок. Більше третини з них (44 рішення) за станом на кінець 2015 р. залишалися невиконаними - договори з орендарями чиновники КМДА так і не підписали. За 2015 р. Київрада затвердила 230 рішень по оренді, більше половини з яких (159 рішень) так і не були реалізовані.
"Із-за подібних зволікань чи зловживань з боку чиновників виникає ситуація, коли місто недоотримує кошти в бюджет і втрачає інвестиційну привабливість. Що важливо - страждає репутація мера. Адже головним виправданням у випадках затримки належного оформлення документації є формулювання "мер ще не підписав", - обурюється депутат Київради Олександр Пабат.
Здавалося б, міські влади повинні бути зацікавлені в якнайшвидшому підписанні договорів оренди, адже вони забезпечують значні надходження до бюджету. Плата за землю і майно - одна з головних статей доходів столичної скарбниці. Так, сума запланованих на 2016 р. надходжень становить 2,6 млрд грн. Орендна плата встановлюється в розмірі від 3 до 12% від вартості ділянки на рік. Для порівняння: власники нерухомості, яка знаходиться на неоформлених ділянках, сплачують податок на землю у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі.
Але чиновники знаходять для себе масу виправдань. "Затримки можуть бути з різних причин: об'єктивних і суб'єктивних. Можуть довго готуватися документи, до того ж їх необхідно завіряти нотаріально", - пояснив "ДС" заступник директора департаменту земельних ресурсів КМДА Юрій Кулаковський. Як що пом'якшує обставини наводять той факт, що місто втрачає гроші тільки від тяганини з оформленням вперше укладених договорів. Коли ж мова йде про їх пролонгації, поновлення або внесення змін, орендарі продовжують вносити плату навіть за відсутності діючих угод з владою. За словами Юрія Кулаковского, в таких випадках договори оренди не знімають з реєстрації, а залишають у архіві, і вони продовжують працювати. Орендарям потрібно тільки актуалізувати суми оплати в податковій, оскільки щорічно проводиться їх індексація. Якщо ж підприємець відмовиться вносити орендну плату, то, коли його договір нарешті буде переукладено, на нього повісять заборгованість за весь пропущений період.
Ситуацією користуються не тільки чиновники КМДА, але і самі депутати. Днями комісія Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики відмовила Виробничо-комерційної компанії "СТС" у поновленні договору оренди землі під Борщагівський ринок господарських товарів (вул. Зодчих, 74). Вперше договір оренди був укладений у 2005 р. строком на три роки. За інформацією Горзема, орендар вчасно звернувся за продовженням договору в кінці 2007 р., але міська влада його проігнорували. Після цього компанія ще кілька разів писала листа до КМДА, поки проект рішення про поновлення договору не винесли на комісію. Все це час, за інформацією керівництва компанії, вони платили за оренду і щорічно актуалізували ставку в податковій. У 2014 р. щомісячна сума оплати становила 70 тис. грн., в 2015-му - 90 тис. грн. Незважаючи на це, депутати вирішили не схвалювати поновлення договору оренди землі, а спочатку провести виїзне засідання і перевірити, як працює ринок. "Комісія повинна відповісти на питання, чи потрібен саме там ринок господарських товарів, в якому вигляді він повинен працювати, можливо, підприємцям краще платити пайову участь, як це роблять власники інших тимчасових споруд", - пояснив голова профільної комісії Олександр Бродський. Затягуючи підписання договору, депутати планують "регулювати" роботу бізнесменів. "Поки проходить узгодження, ми маємо можливість модернізувати або видозмінити який-небудь об'єкт. Адже після того як узгодження буде отримано, не факт, що будуть якісь поліпшення", - додала депутат Юлія Ярмоленко.
Часто і самі землекористувачі зволікають з оформленням землі, щоб не платити більше. Адже з 1 липня 2015 р. за рішенням Київради у столиці діє нова технічна документація з нормативної грошової оцінки земель. Після її вступу в силу землі Києва подорожчали в середньому на 42%. На стільки ж збільшилися і ставки оренди, так як вони розраховуються на основі цієї документації. "Коли міська влада не поспішає підписувати договори, слід брати у них офіційні пояснення з цього приводу. Якщо з'ясується, що потенційним орендарям відмовляють незаконно, це може стати підставою для підняття питання про корупцію", - вважає президент Земельної спілки України Андрій Кошиль.