Не бийте по золотих яєць. Чому в Україні не потрібно будувати Силіконову долину (ІНФОГРАФІКА)

З одного боку, лунають заклики на рівні держави визначити IT-галузь як пріоритетну, узаконити "ексклюзивно" для неї податкові послаблення і навіть створити свою Силіконову долину, а з іншого — навпаки, поставити айтішників в один ряд з іншими працівниками, перекривши лазівки для ухиляння від податків на мільярди гривень. Розберемося, який із сценаріїв краще для України і як бути з набридлою мрією про Силіконовій долині.

Хто і як росте

За даними свіжого дослідження Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) і PwС за 2015 р. обсяг ринку IT-послуг становив $2,7 млрд, причому $2,5 млрд зароблені на експорті. Нацбанк за той же період дає більш скромну "експортне" цифру — $2,1 млрд, але всі сходяться на тому, що до 80% замовлень — це розробка програмного забезпечення з аутсорсингу.

Такі показники галузі відповідають більш ніж 3% ВВП України, традиційно найбільше напрацювали тільки аграрії і металурги. Але саме IT-сектор з 2011 по 2015 рр. збільшився в 2,5 рази —до $2,7 млрд, незважаючи на загальний спад українського виробництва. А в 2020-му, за прогнозами ЄБА, галузь буде заробляти до $5,7 млрд в рік. При цьому експорт IT-послуг досягне $5,1 млрд, а безпосередній внесок індустрії інформаційних технологій у ВВП зросте до 4,5%.

За оцінками порталу DOU, в Україні працюють до 100 тис. IT-фахівців — програмістів, менеджерів проектів, QA-інженерів. Середня зарплата в цій галузі — $2100, тобто в 10 разів більше, ніж в середньому по Україні. Виходить, що в рік айтішники разом заробляють близько $2,5 млрд. І це тільки зарплати, що ж стосується прибутку, то працюють вони в більшості на іноземні компанії, тобто вона залишається за бугром.

За даними ЄБА, кількість працівників IT і суміжних сферах в 2015 р. досягало 420 тис. чоловік, а до 2020 року може збільшитися до 670 тис., серед яких буде 142 тис. IT-фахівців.

Темна сторона IT-сили

Однак успіхи IT-галузі в Україні багато в чому засновані на тому, що держава закриває очі на несплату айтішниками належних податків з метою утримати спеціалістів у країні.

Так, програмісти просто працюють із замовниками як фізичні особи-підприємці. В результаті IT-працівник сплачує лише єдиний соціальний внесок в 704 грн. і єдиний податок 5% від заробітку. Якщо б він уклав трудовий договір, то зарплата схудла на 22% у вигляді єдиного соціального внеску, 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.

Примітно, що навіть при малих податки айтішник з зарплатою 50 тис. грн платить в бюджет приблизно стільки, скільки і середньостатистичний українець з зарплатою трохи більше 6 тис. грн, — близько 3 тис. грн.

Європейські експерти підрахували, що збільшення податкового навантаження на працівників IT-сфери з 5 до 20% через три роки призведе до скорочення кількості фахівців до 72 тис. людина, а держбюджет отримає значно менше грошей, ніж при збереженні низької ставки. В ЄБА прогнозують, що в 2020 р. при 20%-ном податок до бюджету надійде 13 млрд грн від IT-галузі, а при 5%-ном — 21 млрд грн. Але найкращий сценарій, вважають експерти, — це щорічне збільшення податкового навантаження на 1%. У такому разі через три роки 146 тис. працівників IT-сфери будуть відраховувати в бюджет 27 млрд грн.

Втім, це хоч і показові, але абстрактні цифри. По-перше, як ми порахували вище, чесна податкове навантаження для айтішників — це не 20%, а всі 41,5% від зарплати, саме стільки беруть у працівників інших сфер (з них 22% відраховує роботодавець). По-друге, головний плюс для української економіки не в доходах держбюджету, а в збільшенні попиту, який IT-фахівці, отримавши гроші з-за кордону, пред'являють на внутрішньому ринку.

Запрограмований зростання

Тепер розберемося, який реальний внесок програмісти та інші працівники сфери роблять в українську економіку і варто обкладати їх чесними податками. Звичайно, з точки зору економічної вигоди, а не справедливості.

Ми з'ясували, що IT-фахівці заробляють на експорті своїх послуг близько $2,5 млрд на рік і витрачають їх в основному в Україні. Якщо взяти 2015 р., то за тодішнім курсом експортний дохід айтішників склав 62,5 млрд грн. Додамо ще 5 млрд грн, які, за даними ЄБА, зароблені на внутрішньому ринку. Виходить 67,5 млрд грн, або 3,4% від ВВП (2 трлн грн). Але це не все. Насправді IT-сфера вкладає у ВВП двічі: другий раз — коли витрачає зароблені за кордоном гроші.

Подивимося, як це відбувається. Відрахувавши свої невеликі податки і зробивши заощадження, IT-фахівці більшість заробітку витрачають на покупки. По-перше, стимулюють попит на товари українських виробників, по-друге, купуючи імпортну продукцію, стимулюють функціонування дилерських і сервісних мереж, а це теж робочі місця і внесок у ВВП.

І навіть це ще не вся користь від розвитку галузі. Тому що і гроші, вилучені з потоку доходів-витрат у вигляді податків і заощаджень, зазвичай не пропадають. Це, по суті, відкладений попит: податки — майбутні витрати держави, а заощадження — потенційні приватні інвестиції (щоправда, не завжди на внутрішньому ринку). В ЄБА підрахували, що в 2015 р. айтішники відрахували до бюджету 10,3 млрд грн, а на депозитах у банках тримали близько 5,8 млрд грн.

Високі ставки

Тепер подивимося, що буде, якщо спробувати встановити "справедливість" і змусити IT-фахівців платити "чесні" податки. Як цього домогтися — окрема тема, але, припустимо, вдалося. За оцінками ЄБА, підвищення податків тільки до 20% призведе до відходу з українського ринку 20-30 тис. айтішників і збільшення податкових відрахувань до 2020 р. лише на 2,7 млрд грн (26,2% від 10,3 млрд грн). Оскільки в цьому дослідженні відрахування до бюджету прямо співвідносяться з ростом ринку, за таким сценарієм через чотири роки IT-галузь зросте лише на 67,5 млрд грн + 17,69 млрд грн (26,2%) = 85,2 млрд грн. З поточної податковою ставкою ринок запрацює 142,5 млрд грн. Тобто різке збільшення податкових надходжень ніяк не виправдовує потенційні втрати, навіть якщо держава одразу спрямує зібрані гроші в економіку.

Світовий поспіль

Такі прогнози дозволяють говорити про IT-галузі як тіньовому драйвері української економіки, який потрібно або не чіпати, або дуже обережно виводити на світло. І тому варто прислухатися до гравців ринку і ввести для нього спеціальний режим оподаткування, нехай навіть із зростаючою ставкою на 1% в рік. Головне, щоб айтішники впевнено планували свою кар'єру в Україні, не боячись, що одного разу не зможуть працювати на єдиному податку.

Звичайно, бажано розвивати в Україні IT-виробництво повного циклу — від концепції до готової продукції, і шукати ринки збуту по всьому світу. Тоді ми зможемо ставити тенденції та отримувати великий дохід від капіталу. Як та ж згадана долина в Каліфорнії. Але і без цього Україна вже стала "силіконовим цехом", який може якісно виконати роботу будь-якої складності для замовників з усього світу і добре на цьому зароблятиме.