Як Розенко і Рева будуть проводити пенсійну реформу

В уряді не можуть вирішити, що робити з пенсійною реформою. Міністр соціальної політики Андрій Рева заявив в інтерв'ю РБК, що зареєстрований у Верховній Раді на початку травня кабмінівський законопроект №4608 потрібно відкликати. Цей документ пропонує ввести накопичувальний рівень пенсійної системи вже в наступному році. З 1 липня 2017 р. усі застраховані громадяни, які не досягли пенсійного віку, повинні сплачувати страхові внески, які будуть акумулюватися на їхніх персональних рахунках у Накопичувальному фонді. У перший рік розмір внеску становитиме 2% і збільшиться до 5% до 2020 р. Міністр упевнений, що зараз не час для реформи. За його словами, ситуація в Пенсійному фонді України (ПФУ) близька до катастрофи — з-за зниження ставки ЄСВ до 22% його дефіцит в цьому році склав 145 млрд грн. При цьому зарплати з тіні так і не вийшли. Рева вважає, що рятувати ПФУ потрібно за рахунок розширення бази оподаткування ЄСВ, а також, можливо, фіксації мінімальної суми Єдиного соціального внеску. Крім того, в країні поки немає умов для накопичувального пенсійного страхування: при нинішніх темпах інфляції заощадження громадян будуть швидко знецінюватися, накопичити на гідну пенсію просто не вийде.

Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко тут же поспішив запевнити, що ніякої катастрофи не намічається. Пенсійний фонд продовжить робити і виконувати пенсійні зобов'язання перед громадянами, а законопроект про накопичувальної системи пенсій ніхто і не думає відкликати. "Це має бути рішення уряду. Такого рішення не було. І навіть не обговорювалося", — заявив він.

Але чи варто поспішати з пенсійною реформою? Аргументів проти зараз більш ніж достатньо. І доводи міністра соцполітики виглядають цілком переконливо. По-перше, ставка уряду на детінізацію зарплат, яка повинна була піти слідом за зниженням ЄСВ, повною мірою так і не зіграла. Хоча не можна сказати, що новації пройшли зовсім безслідно. Доходи держскарбниці від податку на доходи фізосіб (ПДФО) почали швидко зростати. "За офіційними даними, за 4 місяці 2016 року надходження від цього податку збільшилися на 10,8 млрд грн. проти аналогічного періоду минулого року. За перший квартал 2016 року збори ПДФО перевищили плановані значення на 2 млрд грн. Також, незважаючи на майже дворазове зниження ЄСВ, збори цього внеску зменшилися лише на 26,7%. Все це свідчить про номінальному зростанні доходів населення", — констатує економіст Центру економічної стратегії Олександр Кашко. Правда, тільки частина цього зростання могла бути забезпечена ефектом детінізації, інша частина — результат підвищення зарплат внаслідок інфляції.

Наслідки від зниження ЄСВ так швидко і не могли проявитися. Скільки-небудь значний ефект може настати через один-два роки. Тому емісія гривні — єдиний очевидний джерело латання дірок у фонді. "Більшість роботодавців не стали поспішати підвищувати офіційні зарплати. Хоча, кажуть, податкова на початку року дуже усердствовала, щоб примусити до цього компанії звичними для неї методами", — розповів "ДС" співробітник однієї з аудиторських компаній. Нинішня ситуація тим більше не сприяє детінізації. Вже сама згадка чиновниками вищого рангу про розширення бази ЄСВ або підвищення його ставки цілком може відбити бажання легалізувати зарплати навіть у тих, хто планував це зробити.

Пенсійна система втратила свою страхову природу, оскільки пенсії виплачуються в основному не за рахунок ЄСВ, а за рахунок податків. Втім, хвилюватися про невиплату пенсій не варто — на цей рік усі видатки передбачені в бюджеті", — каже експерт з питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик. Інша справа, що ці гроші могли б бути витрачені на інші цілі, ніж виплата пенсій, —освіта, охорона здоров'я і т. д. Подальше проїдання пенсіонерами бюджетних мільярдів може в перспективі призвести загостренням проблем в соціальній сфері, і в сфері публічних фінансів.

По-третє, забезпечити схоронність коштів майбутніх пенсіонерів в умовах високої інфляції і повного розвалу фінансової системи дійсно не так просто. "Створювати Накопичувальний фонд на державній майданчику і заганяти в нього українців зараз нереально. Хто буде гарантувати збереження цих коштів? Зараз держава не може розібратися навіть з банківськими вкладами, з ФГВФО виплачують десятки мільярдів", — говорить експерт у галузі права ОО "Публічний аудит" Володимир Тарчинский.

Тим не менш залишати все як є — теж не вихід. Введення обов'язкового накопичувального рівня відкладається вже багато років. За цей період в економіці траплялися злети і падіння, єдине, чого не було, — політичної волі реформувати систему. "Потрібно мислити стратегічно. По-перше, навести порядок у солідарній системі — позбавити ПФУ від невластивих йому витрат, чітко прив'язати розмір страхових внесків та сум одержуваних пенсій, позбутися від привілеїв залежно від посад, заслуг і пр. По-друге, забезпечити додаткові інші джерела пенсійних виплат, такі як обов'язкове накопичувальне страхування і стимулювати розвиток добровільного", — переконана Маріанна Онуфрик.

Однак, враховуючи нинішню економічну ситуацію в країні і катаклізми у фінансовій системі, було б розумно поставити в пріоритет збереження заощаджень населення, а не інвестування в економіку "довгих" грошей. Тому передумовою для розвитку накопичувальної пенсійної системи має стати лібералізація руху капіталів. "Необхідно відкрити можливість інвестування в закордонні фінансові інструменти для вітчизняних компаній і допустити на український ринок фінансових послуг керуючі компанії з країн ЄС і ОЕСР, щоб громадяни могли вкладати кошти не лише українські, але й зарубіжні пенсійні фонди", — переконаний Олександр Кашко.