Як Порошенко і Яценюк продовжують ділити "Нафтогаз"
Днями Міністерство економічного розвитку і торгівлі відрапортував про завершення процесу формування наглядової ради ПАТ " НАК "Нафтогаз України". Кадрова ланцюжок була замкнута 21 квітня, коли п'ятим (останнім) членом НС став Володимир Демчишин. Таким чином, екс-голова Міністерства енергетики та вугільної промисловості склав компанію Юлії Ковалів, Маркусу Річардсу, Чарльзу Проктору і Підлозі Уорвіку.
Троє останніх були делеговані в наглядову раду "Нафтогазу" як незалежні (від влади та її рішень) менеджери. Ковалів - як представник Кабінету міністрів, а Демчишин - делегат від президента. Таким чином, було повністю дотримано вимогу Євросоюзу про максимальне нівелювання впливу однієї групи чиновників на державну газову компанію.
Але це тільки формально. В реальності вийшло так, що належить Петру Порошенку 2 із 5 голосів у НС: крім близької йому Демчишина, не буде суперечити гаранта Конституції і Юлія Ковалів, яка вважається ставленницей глави Адміністрації президента Бориса Ложкіна.
Це не всі хороші новини.
Можливе прийняття такого рішення дратує мінімум два табори. Перший - Євросоюз. В рамках реформування НАК європейці наївно розраховували на формування рівновіддаленого від будь-якого органу української влади наглядової ради, який зможе самостійно приймати рішення. Другий - "Народний фронт" Арсенія Яценюка. Від прийнятих кадрових рішень екс-прем'єр-міністру не по собі як раз із-за кандидатури Володимира Демчишина. Справа навіть не в тому, що з ним у Арсенія Петровича був затяжний особистий конфлікт. Основна проблема в тому, що за два роки управління Міністерством енергетики Володимир Васильович добряче побив горщики з головою НАК "Нафтогаз України" Андрієм Коболевым, який відноситься до табору Яценюка.
Гризня державних менеджерів - прямий наслідок різновекторних завдань Петра Порошенка та Арсенія Яценюка. Після того, як минулого тижня вони скріпили свої відносини новою парламентською коаліцією, багато хто вважав конфлікт між ними вичерпаним. Але реанімація Володимира Демчишина в "Нафтогазі" після його відставки з Міненергетики явно суперечить цій логіці. Його нинішнє призначення в НАК - це гарантія нових витків конфлікту з Коболевым, кінцевою завданням яких є посилення впливу команди Петра Порошенка на "Нафтогаз".
В рамках цієї стратегії підлеглими Петра Порошенка вже навіть розроблений відповідний план. На стартовому етапі він передбачає організацію другої хвилі конкурсів на відбір голів державних стратегічних підприємств. Одним з перших в цій лотереї планується розіграти як раз крісло голови правління "Нафтогазу", яке Андрій Коболєв зайняв в 2014 р. (за погодженням лідерів тодішньої коаліції) нині без обов'язкового проходження номінаційного комітету.
За даними "ДС", Андрій Володимирович готувався до цього сценарію вже давно. Його стратегія самозбереження побудована на тому, що протягом двох років управління НАКом він витратив пристойну частину часу на вибудовування особистих відносин з посольством США в Україні. Прикладний результат цього контакту можна було побачити ще в минулому році, коли Держдепартамент США заявив про безпрецедентний особисту участь у реформуванні системи закупівель українського підприємства - підлеглого "Нафтогазу" ПАТ "Укргазвидобування".
Ці партнерські відносини Коболєв зберіг за сьогоднішній день, тому шанси опонентів збити його з посади приблизно рівні шансам її зберегти. Проте цього не можна сказати про всій системі підприємств НАК. Яскравий приклад тому - згадана "Укргазвидобування".
За даними "ДС", зараз на посаду голови цього підприємства претендує відразу кілька людей, фаворитом серед яких вважається його колишній заступник голови Вадим Шленчак. Його кандидатура висунута в топ-менеджери "Укргазвидобування" за квотою групи "Воля народу" Ярослава Москаленка, перед якою у Петра Порошенко "боржок" за її згоду виступати негласним партнером по парламентській коаліції. Тому якщо президент дотримає своє слово перед ситуативними політичними партнерами, у "Укргазвидобування" є всі шанси повернутися до закупівель матеріалів та обладнання на мільярди гривень у компаній з екзотичних країн.
