Як криміналізувати контрабанду, не ущемляючи інтересів бізнесу?

Україна декларує шлях до Європи, все активніше розвиває відносини з ЄС, адаптує своє законодавство до норм ЄС. А масштабна контрабанда криміналізована у всіх країнах ЄС (та й практично у всіх розвинених країнах світу).

Крім того, контрабанда — це історична проблема України в силу її геополітичного положення в якості хаба світових торгових маршрутів.

Про досвід і його облік

Багато заперечують: мовляв, вже є негативний досвід періоду до 2011 року, коли підакцизна контрабанда була криміналізована, а успіхи були сумнівними. Але аналіз демонструє, що тут плутаються причинно-наслідкові зв'язки.

Негативний досвід мав місце не з-за того, що контрабанда була криміналізована, а через неефективну роботу з протидії контрабанди. Хоча тоді митниця мала набагато більше прав, ніж зараз, все одно повноцінні досудові розслідування вона проводити не могла — тільки дізнання. А взаємодія з іншими органами була не на висоті. Безумовно, той досвід потрібно враховувати в сьогоднішніх реаліях, щоб не повторити минулі помилки.

Але необхідно враховувати і 10-річний досвід декриміналізації в Україні: розрахунок на те, що залучати зловмисників до відповідальності за контрабанду як за адміністративний, а не кримінальний злочин, буде легше, не виправдався, про що свідчить статистика.

Як розширити повноваження митниці...

Деякі юристи, характеризуючи прийнятий в першому читанні законопроект 5420, закликають розширити повноваження митниці, а не просто "всіх садити". Незважаючи на полемічні перехлести, тут є раціональні аргументи.

Дійсно, митниці просто необхідно розширити повноваження. В цілому, в більшості країн ЄС розслідуваннями злочинів, пов'язаних з незаконним переміщенням товарів через кордони, займаються митні органи. Більшість випадків контрабанди виявляються саме митними органами. Випадки контрабанди, які пов'язані з приховуванням від митного контролю та недостовірним декларуванням товарів, — взагалі можуть виявлятися тільки митницею.

Присвоєння іншого — дуже схожого коду класифікації з метою зниження митних платежів не виявити без експертизи, яку робить все та ж митниця. Навіть багато оперативних заходів можуть проводитися тільки з сприянням митниці. Тому очевидно, що митниця повинна отримати ширші права в ході ретельної і продуманої реформи. В ідеалі саме митниця повинна займатися в Україні розслідуванням випадків контрабанди. Підкреслю ще раз — реформована митниця.

...і при цьому прибрати ризики для бізнесу

Тепер щодо страху бізнесу перед перспективою "пересаджати всіх". У нього є свої підстави. Кримінальна відповідальність — це законне обмеження прав і свобод людини, що допустимо тільки в особливих випадках. І, відповідно, це несе ризики того, що хтось буде зловживати такими повноваженнями. Тому розширення повноважень правоохоронних органів, які часто зловживають правами, — бачиться бізнесом, та й простими громадянами, як безумовний ризик. І цей ризик буде зберігатися, поки система кримінальної юстиції в Україні не буде реформуватися.

Крім того, ризик криється в занадто широких можливостях для трактування норм законопроекту. Перший випадок — це пропозиція перенести факт завершеності злочину з моменту його закінчення на момент замаху на злочин і навіть на момент підготовки до злочину. Причому з використанням широкого в трактуванні словосполучення "будь-які дії, спрямовані на...".

По суті, автори просто скопіювали слова з діючих норм адміністративної відповідальності Митного кодексу. Однак в Кримінальному кодексі є окремі поняття, такі як "замах на злочин" та "підготовка до злочину", і особливості покарання за такі діяння в кримінальному праві регулюються окремо.

Другий момент — це запропонована стаття 201-4 про недостовірне декларування. Ця стаття написана таким чином, що її можна дуже широко трактувати. Хоча сенсу в цій статті ніякого немає, адже недостовірне декларування товарів при митному оформленні і так може каратися в кримінальному порядку за статтею 222 Кримінального кодексу "Шахрайство з фінансовими ресурсами", про що є конкретні роз'яснення Пленуму Верховного суду.

Кожна країна ЄС має свої норми в національному законодавстві. Однак підхід в цілому дуже схожий. Недостовірне декларування може каратися або як сама контрабанда в деяких країнах, або як окремий вид фінансового шахрайства. Але в будь-якому випадку є один загальний підхід — слідство зобов'язане довести, що це було навмисне діяння з метою отримання будь-якої вигоди. У неточності не може бути наміру.

Так, часто буває складно довести умисел, але це і є правосуддя. Покараний може бути лише той, чия вина доведена в суді.

Негайної фінансової вигоди від конфіскації контрабанди не буде

Грунтуючись на європейському досвіді, хотів би застерегти від очікувань фінансової вигоди від конфіскації контрабанди. Вони демонструють не зовсім правильне розуміння процесу криміналізації контрабанди багатьма людьми в Україні. Навіть за нинішнім законопроектом ми бачимо спробу ввести величезні штрафи за контрабанду — по суті, зараз штрафів такого великого розміру в Кримінальному кодексі немає ні за один злочин. І ми неодноразово чули, що штраф повинен бути порівнянний зі шкодою і компенсувати його.

Це в корені невірний підхід. Мета кримінального покарання — це не компенсація збитку. Це саме покарання за злочин. Слід розділяти кримінальне покарання і фінансову складову збитків державі та компенсації цих збитків.

Держава буде витрачати чималі кошти на зберігання арештованого товару. Деякі товари не мають тривалого терміну зберігання, і вони прийдуть в непридатність, їх необхідно буде утилізувати також за рахунок держави. Тому говорити про якусь економічну вигоду для держави саме при реалізації конфіскованих предметів контрабанди я б не став.

Йдеться про стратегічне бачення. Економічна вигода держави повинна бути в іншому: після криміналізації контрабанди її обсяги в середньостроковій перспективі повинні знизитися, а як наслідок, обсяги митних платежів збільшаться. Саме так держава отримає недоотриманий прибуток. А всі розмови про прибуток від реалізації конфіскованих предметів контрабанди — це всього лише чиїсь припущення.

Коли низькі пороги — недолік

Ще один недолік законопроекту 5420 — пороги настання кримінальної відповідальності, безумовно, занадто низькі. Я згоден з побоюваннями деяких нардепів, що справу можуть порушити проти того, хто ухилився від сплати 30 тис. грн податків. Дійсно, витрати на розслідування злочину можуть бути вище, ніж сума недоплачених платежів. Але держава повинна виконувати функцію боротьби зі злочинністю та забезпечення невідворотності правосуддя. Розслідування будь-якого злочину вимагає витрат коштів бюджету. І розслідування більшості злочинів не несе комерційної вигоди державі.

Але чим нижче поріг кримінального злочину (в проекті — 113 500 грн), тим більше злочинів буде фіксуватися. Завжди розслідувати серйозні злочини, вчинені злочинними групами, особливо у випадках з корупцією, — складніше, ніж більш дрібні злочини. Однак очевидно, що шкода, заподіяна великими злочинами, непорівняна зі шкодою від дрібних злочинів. Але при наявності великої кількості справ і перевантаженості у будь-якого слідчого виникне спокуса розслідувати в першу чергу більш прості злочини. Таким чином буде формуватися успішна статистика — багато фактів контрабанди будуть розкриватися, контрабандисти будуть каратися. Але реально виявиться, що більшість таких контрабандистів — це люди, що купили щось в зарубіжних інтернет-магазинах і вирішили заощадити на митних платежах, або човники, які возять через кордон пару блоків сигарет. Тим часом, організовані злочинні групи, які в промислових масштабах возять контрабанду, будуть залишатися безкарними. Оскільки розслідувати великі схеми у слідчого фізично не буде часу.

Крім того, слід враховувати, що велика кількість кримінальних справ може просто паралізувати роботу правоохоронного органу, який розслідуватиме випадки контрабанди.

Митна служба повинна отримати функції ОРД і слідства

Держмитслужба України повинна отримати право кримінального розслідування і ОРД, як і в більшості країн ЄС. Це можливість реально і ефективно боротися з контрабандою. Можливість отримувати величезну кількість інформації про потенційні злочини в рамках обміну з митними органами інших держав. Адже зараз митні органи країн ЄС просто не мають права ділитися безпосередньо оперативною інформацією з Держмитслужбою України, яка не є правоохоронним органом. Можливість виявляти професійно випадки шахрайства з деклараціями (як уже було сказано вище, непрофесіонал цього зробити не зможе). Можливість виявляти також організовані групи контрабандистів, організаторів і замовників контрабанди за допомогою методів ОРД. І багато іншого.

Боротьба з контрабандою повинна носити комплексний характер

Сумнівно, що криміналізація контрабанди матиме позитивний ефект без комплексу інших заходів, наприклад, мінімізації людського фактору при проходженні митного контролю, посилення охорони кордону на ділянках поза пунктами пропуску та ін.

Боротьба з контрабандою — це не внесення нової статті до Кримінального кодексу. Боротьба з контрабандою — це цілий комплекс заходів. І щоб боротися з нею ефективно, потрібно приймати багато заходів, починаючи від поліпшення роботи митниці, закінчуючи глобальними питаннями, такими як підвищення рівня життя громадян.

Криміналізація контрабанди сама по собі, це лише один з кроків. Потрібно реформування митниці, підвищення її можливостей по виявленню контрабанди, зменшення людського фактору і т. д. Такі заходи, по суті, будуть грати якусь превентивну роль. Адже чим краще будуть здатності митниці щодо виявлення контрабанди, тим менше сенсу провозити контрабанду.

Але і одне тільки реформування, особливо якщо ми говоримо тільки про кадри, проблему не вирішить. Митниці потрібні ефективні інструменти для роботи і можливість залучати до відповідальності контрабандистів, і законодавча криміналізація контрабанди — один з таких інструментів.