• USD 41.3
  • EUR 43.5
  • GBP 52.2
Спецпроєкти

Як Ощадбанку допомагають нарощувати м'язи

Улюбленець уряду отримав клієнти всіх пенсіонерів-переселенців, успадкував клієнтів банку "Хрещатик" і вже готується прибрати до рук бюджетників
Фото: nv.ua
Фото: nv.ua
Реклама на dsnews.ua

З 1 липня 2016 р. виплата пенсій, всіх видів соціальної допомоги та компенсацій, призначених державою внутрішньо переміщеним особам (ВПЛ), буде здійснюватися виключно через Ощадбанк. Для цього банк випустить спеціальні пластикові картки, які одночасно стануть пенсійними посвідченнями громадян. Така норма міститься в постанові Кабміну №167, прийнятому в березні цього року. "Червень буде останнім місяцем, коли ми будемо виплачувати пенсію існуючим способом. Починаючи з 1 липня всі наші громадяни, які обслуговувалися в інших банках і поштових відділеннях, повинні будуть перейти на обслуговування в "Ощадбанку"", — заявив днями начальник головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Володимир Аниканов.

В держбанку запевняють, що готові до напливу клієнтів. "Ощадбанк виступає агентом уряду. У нас найбільша в країні мережа відділень, одна з найбільших банкоматних мереж по всій країні, щоб забезпечити комфортне обслуговування такої чутливої категорії клієнтів, як переселенці", — пояснюють таке рішення у держбанку.

Зате в інших фінустановах таким рішенням не надто задоволені. Тим більше, що це не перша постанова, що надає привілеї Ощад. "Вимога про виплату пенсій та соціальної допомоги переселенцям виключно через Ощадбанк з'явилося ще влітку 2015 року. І тоді, і зараз ми вважаємо його необґрунтованим. Воно дає безумовні преференції конкретного держбанку і суперечить законодавству про захист конкуренції", — говорить голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Роман Шпек. Фінансисти справедливо вважають, що, випустивши картки-посвідчення, держбанк міцно прив'яже до себе пенсіонерів. Після цього їм доведеться обслуговуватися в Ощаді навіть у тому випадку, якщо його ексклюзивне право на роботу з цією категорією осіб буде оскаржене або скасовано.

Ревнощі банкірів до держбанку легко з'ясовна. Банки з державним капіталом і без того мають досить преференцій. Вони можуть розраховувати на майже безлімітні вливання в капітал за рахунок держбюджету (читай — з кишені платників податків). В той же Ощадбанк уряд влив у 2014 р. 11,6 млрд грн., а на початку 2016-го — ще 4,96 млрд грн. Крім того, вклади населення в Ощаді" гарантовані Кабміном. Якщо з ним щось трапиться, депозити громадян відшкодують за рахунок держбюджету, тобто за рахунок їх же грошей. Однак Кабмін продовжує підтягувати фаворита.

Саме Ощадбанк успадкував клієнтів банку "Хрещатик", визнаного неплатоспроможним на початку квітня. Він почав перевипускати для них картки киянина (емітувати їх мали право тільки два банки — муніципальний "Хрещатик" і державний Ощад). "Виходить, що навіть держава не вірить в надійність банківської системи, замикаючи всі фінансові потоки на одному, контрольованому ним банку. Що тоді говорити про довіру з боку населення і міжнародних інвесторів?", — зазначає Роман Шпек.

За офіційними даними, банком "Хрещатик" було емітовано 750 тис. карток киянина. Це означає, що така ж кількість клієнтів повинен отримати і держбанк. "Ощадбанком випущено понад 125 тис. карток киянина. Безумовно, після визнання банку "Хрещатик" неплатоспроможним (тобто в останні два місяці) потік клієнтів збільшився", — констатують в Ощаді.

Але справжній скандал на ринку викликало урядову постанову №37, який жорстко обмежив перелік банків, які можуть обслуговуватися бюджетні установи, виплачувати пенсії і соцвиплати. Беззастережне право на роботу в цьому сегменті отримали держбанки — Укрексімбанк, Укргазбанк, Ощадбанк. Іншим кредитним установам доведеться неабияк попітніти, щоб відповідати вимогам уряду. Наприклад, допомогти Мінфіну і придбати ОВДП на суму в розмірі 20% регулятивного капіталу (за деякими оцінками, це 8 млрд грн.).

Реклама на dsnews.ua

"Постанова Кабміну ми вважаємо незаконним. Такі дії уряду руйнують конкурентне середовище і дають неправильний сигнал про можливості втручання уряду в банківський сектор", — стверджує Артур Атанов, директор центру роздрібного бізнесу UniCredit Bank. У НАБУ підрахували, що якщо Кабмін не скасує постанову №37, майже 40 банкам доведеться істотно скоротити свій бізнес (зараз бюджетників уповноважені обслуговувати майже півсотні банків). Серед потерпілих буде і багато банків з іноземним капіталом.

В кінці березня за ініціативою 13 банків в Окружний адміністративний суд Києва був поданий позов до Кабміну з вимогою скасувати дискримінаційний документ. Поки що суд заборонив конкурсної комісії переглядати перелік банків, уповноважених працювати з бюджетниками, до вступу в законну силу рішення суду по цій справі. Остаточний вердикт має бути винесений судом вже 8 червня.

    Реклама на dsnews.ua